Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року

Київ

справа №806/2109/17

адміністративне провадження №К/9901/15203/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 у складі судді Черноліхова С.В. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 у складі колегії суддів: Мацького Є.М. (головуючий), Шевчук С.М., Шидловського В.Б. у справі №806/2109/17 за позовом ОСОБА_4 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про зобов'язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4.) звернулась до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (надалі - Коростенська ОДПІ), в якому просила зобов'язати відповідача усунути порушення у нарахуваннях позивачу заробітної плати, встановлених постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 у справі №806/378/16, яка набрала чинності 21.06.2016 та здійснити позивачу за період з листопада 2011 року по 31.07.2012 роботи в податковій інспекції донарахування та виплату сум індексації заробітної плати, преміальних виплат, матеріальних допомог, відпускних, виплат за період перебування на лікарняному або у відрядженні та інших виплат, які обчислюються з середньої заробітної плати.

2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2017, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017, адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Коростенську ОДПІ здійснити донарахування та виплату ОСОБА_4 сум індексації заробітної плати, преміальних виплат, матеріальних допомог, відпускних, виплат за період перебування на лікарняному або у відрядженні та інших виплат, які обчислюються від середньої заробітної плати, за період її роботи в податковій інспекції з 01.11.2011 по 31.07.2012.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Позивача звільнено з посади головного державного податкового інспектора юридичного сектору Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції з 31.07.2012 за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.

3.2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 по справі №806/378/16, яка набрала законної сили, присуджено стягнути з Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_4 недонараховані та невиплачені при звільненні: посадовий оклад у сумі 67,18 грн., надбавку за спеціальне звання у сумі 44,55 грн., винагороду за вислугу років у сумі 33,52 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20.10.2015 по 21.03.2016 у сумі 16083,17 грн.

3.3. ОСОБА_4 звернулась із заявами від 15.08.2016, 18.10.2016, 02.12.2016 до Коростенської ОДПІ, в яких просила, враховуючи обставини, встановлені у постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2016, здійснити виплати у вигляді індексації заробітної плати, преміальних виплат, матеріальних допомог, відпускних, виплат за період перебування на лікарняному або у відрядженні та інших виплат, які обчислюються від розміру середньої заробітної плати і надати довідку, в якій відобразити результати донарахування з помісячною розшифровкою і виплату вказаних коштів.

3.4. Відповідач листом від 20.12.2016 за вих. №9640/1005/06-09 повідомив позивача, що на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 по справі №806/378/16 їй виплачено 28.10.2016 - 739,83 грн., 30.11.2016 - 145,25 грн.

4. Приймаючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що з огляду на норми статті 47, статті 116 Кодексу законів про працю України та з урахуванням обставин, встановлених у постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 по справі №806/378/16, відповідач мав здійснити перерахунок та виплату позивачу нарахованих та виплачених сум індексації заробітної плати, преміальних витрат, матеріальних допомог, відпускних, виплат за період перебування у відрядженні та інших виплат, які обчислюються від середньої заробітної плати, за період з 01.11.2011 по 31.07.2012.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідачем - Коростенською ОДПІ, подано касаційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Аргументи скаржника полягають у тому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права і допущено порушення норм процесуального права. Так, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 №4-рп/2012, від 15.10.2013 №8-рп/2013, №9-рп/2013, скаржник вказує на пропуск позивачем строків звернення до суду з адміністративним позовом. Зокрема, скаржник наголошує, що позивач заявив вимогу зобов'язального характеру, а не про стягнення невиплаченої заробітної плати, тому ним не дотримано строки, визначені частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України. Крім того, скаржник вважає, що внаслідок відсутності вказівки, які саме виплати необхідно здійснити відповідачу, судами порушено право останнього на справедливий суд. Також, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам відповідача щодо нездійснення на користь позивача будь-яких інших виплат, окрім тих, що вказані у розрахункових листах.

7. Позивач - ОСОБА_4, відзиву на касаційну скаргу не подав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Конституція України:

"Стаття 43. &ls;…&g5; Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом ≶…&?р;".

9. Кодекс законів про працю України (надалі - КЗпП України):

Стаття 47. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу

провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку

"Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу".

Стаття 116. Строки розрахунку при звільненні

"При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму".

Стаття 233. Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів

"Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком".

10. Закон України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР:

Стаття 1. Заробітна плата

"Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства".

Стаття 12. Інші норми і гарантії в оплаті праці

"Норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

11. Перебування особи на державній службі є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю. Тому, при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення працівника до суду для вирішення трудового спору необхідно керуватися положеннями статті 233 КЗпП України.

12. У рішеннях Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013, №9-рп/2013, які стосуються офіційного тлумачення положень частини 2 статті 233 КЗпП України, зазначено, що під заробітною платою, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Також, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

13. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника в тій частині, що вимоги позивача не стосуються стягнення заробітної плати, у зв'язку з чим до них не можуть застосовуватись норми частини 2 статті 233 КЗпП України та їх офіційне тлумачення, надане Конституційним Судом України у рішеннях від 15.10.2013 №8-рп/2013, №9-рп/2013. Колегія суддів зазначає, що позивачем заявлені вимоги про зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплату, належних їй сум. Відсутність вказівки позивачем розміру таких сум викликаний тим, що обов'язок з приводу їх обчислення покладений на відповідача, як колишнього роботодавця.

14. Судами попередніх інстанцій, на основі досліджених під час судового розгляду справи доказів, з'ясовано ту обставину, що внаслідок арифметичних помилок відповідачем не донараховано та не виплачено посадовий оклад, надбавку за спеціальне звання, винагороду за вислугу років, що встановлено у постанові Житомирського окружного адміністративної суду від 21.03.2016 по справі №806/378/16, яка набрала законної сили. При цьому, відповідачем самостійно надано розрахунок розбіжностей, з якого вбачається нездійснення відповідних виплат. Наведені обставини призвели до порушень при нарахуванні та виплаті ОСОБА_4 сум індексації заробітної плати, преміальних виплат, матеріальних допомог, відпускних, виплат за період перебування на лікарняному або у відрядженні та інших виплат, які обчислюються від середньої заробітної плати.

15. Тому, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплату позивачу сум індексації заробітної плати, преміальних виплат, матеріальних допомог, відпускних, виплат за період перебування на лікарняному або у відрядженні та інших виплат, які обчислюються від середньої заробітної плати, за період з 01.11.2011 по 31.07.2012.

16. Не заслуговують на увагу аргументи скаржника щодо не зазначення судами складових заробітної плати та місяців, за які слід здійснити їх нарахування і виплату, в оскаржуваних судових рішеннях. За приписами частини 1 статті 47 та статті 116 КЗпП України нарахування і виплата усіх сум, які належать до виплати працівнику в день звільнення проводиться безпосередньо роботодавцем, тому і розмір цих сум повинен визначатися останнім. Крім того, в оскаржуваних судових рішеннях зазначено які саме виплати та за який період повинен здійснити відповідач. Щодо нездійснення інших виплат на користь позивача, то, відповідно, і обов'язок їх нарахування і виплати, виходячи з середньої заробітної плати, у відповідача відсутній.

17. Відповідності до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

19. З урахуванням наведеного, касаційна скарга Коростенської ОДПІ підлягає залишенню без задоволення, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 - залишенню без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

20. Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.

21. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 по справі №806/2109/17 за позовом ОСОБА_4 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про зобов'язання вчинити дії залишити без змін.

22. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду