Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2020 року

Київ

справа №640/10770/19

адміністративне провадження №К/9901/8767/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Єзерова А.А., Рибачука А.І.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №640/10770/19

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання призначити одноразову грошову допомогу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду, прийняту 2 січня 2020 року у складі колегії суддів: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Горяйнова А.М., Губської Л.В.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, МОУ), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності І групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;

- скасувати рішення Міністерства оборони України від 23.11.2018 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності І групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням останнім обов`язків військової служби;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням І групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час встановлення І групи інвалідності вперше (22.01.2016).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 січня 2020 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зважаючи на те, що апеляційна скарга подана та підписана особою, яка не має права її підписувати.

26.03.2020 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2020, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження відповідних повноважень до апеляційної скарги додано копію довіреності від 23.09.2019 №220/553/д, виданої Міністерством оборони України в особі Міністра оборони України Загороднюка А.П., яка засвідчена начальником Північного територіального юридичного управління полковником юстиції А.Ю. Комаром.

Крім того, до матеріалів апеляційної скарги апелянтом додано копію довіреності від 23.09.2019 №220/568/Д, відповідно до змісту якої Міністерство оборони України в особі Міністра оборони України Загороднюка А.П. уповноважило начальника Північного територіального юридичного управління полковника юстиції Комара А.Ю. на засвідчення своїм підписом копій довіреностей та інших документів, які створені в Міністерстві оборони України. Вказана копія довіреності засвідчена Комаром А.Ю.

Проте, Шостий апеляційний адміністративний суд повертаючи апеляційну скаргу застосував процесуальні наслідки, передбачені статтею 298 КАС України, оскільки подана апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати. Так, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надана до суду апеляційної інстанції копія довіреності, яка засвідчена представником, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси, у зв`язку з чим, додана до апеляційної скарги відповідачем довіреність не є документом, що посвідчує повноваження Куртмоллаєва А.Є. на представництво Міністерства оборони України у порядку, встановленому законом. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга подана та підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки докази на підтвердження відповідних повноважень апелянтом суду не надані.

Однак, судом апеляційної інстанції не в повній мірі були досліджені документи надані представником Міністерства оборони України на підтвердження своїх повноважень, внаслідок чого суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

Так, специфіка представництва за довіреністю в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС України.

Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Водночас, законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.

У разі коли до адміністративного суду звертається представник юридичної особи, закон не встановлює обов`язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №826/5500/18, в якій також зазначено, що трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду слід вважати підтвердженими повноваження представника юридичної особи на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності і за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення такої дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника юридичної особи вимогам статті 59 КАС України, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо. Крім того, зазначила, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Як свідчать матеріали справи апеляційна скарга від імені відповідача - Міністерства оборони України підписана представником Куртмоллаєвим А.Є., який на підтвердження своїх повноважень надав копію довіреності від 23.09.2019 №220/553/д.

Зі змісту зазначеної довіреності слідує, що Міністерство оборони України уповноважує старшого офіцера відділу (представництва в судах загальної юрисдикції) Північного територіального юридичного управління капітана юстиції Куртмоллаєва А.Є. представляти інтереси Міністра (Міністерства) оборони України в судових установах і органах виконання судових рішень, зокрема, у справах адміністративного судочинства з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі, заінтересованій особі, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу, стороні у справах про адміністративного правопорушення, стороні у виконавчому провадженні.

Вказана копія довіреності засвідчена відбитком печатки, має відмітку, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», підпису особи, яка засвідчила копію, її ініціалів та прізвища, посади, дати засвідчення копії.

Повноваження начальника Північного територіального юридичного управління полковника юстиції А.Ю. Комара засвідчувати своїм підписом копії довіреностей та інших документів, які створені у Міністерстві оборони України, також підтверджено належним чином, а саме копією довіреності від №220/568/д від 23.09.2019, виданою Міністром оборони України.

Отже, представником відповідача надано належні докази на підтвердження повноважень щодо вчинення дій, а саме щодо права подання (підписання) апеляційної скарги.

Крім того, матеріали цієї справи містять копію довіреності від 03.12.2018 №220/543/д, наданої представником відповідача при розгляді справи судом першої інстанції, що давало можливість суду апеляційної інстанції перевірити наявність у представника відповідача Куртмоллаєва А.Є. повноважень для ведення справи у суді.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з посиланням на те, що додана до апеляційної скарги копія довіреності не засвідчена у визначеному законом порядку.

Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував і дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, що потягнуло порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №810/3555/18 та від 05.03.2020 у справі №760/8323/17.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Приймаючи оскаржуване рішення про повернення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає доступу до суду, а отже вимоги касаційної скарги щодо скасування ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2020 підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв повторно подану відповідачем апеляційну скаргу та ухвалою від 24.02.2020 відкрив апеляційне провадження у справі, що свідчить про реалізацію відповідачем права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 січня 2020 року у справі №640/10770/19 - скасувати.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.А. Єзеров

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду