ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2019 року

Київ

справа №815/2933/17

адміністративне провадження №К/9901/39469/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у судовому засіданні без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №815/2933/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держспоживслужби в Одеській області, Виконуючий обов`язки начальника Головного управління Держспоживслужби в Одеській області - заступник начальника ГУ Держспоживслужби в Одеській області Поповський Сергія Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: завідувач сектору фітосанітарного контролю Романець Сергій Іванович, про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Запорожана Д.В., суддів: Яковлєва О.В., Танасогло Т.М.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у подальшому уточненим, в якому просив

- скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №91-К від 24 квітня 2017 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору фітосанітарного контролю у відділі фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з визначенням робочого місця в Морському торговельному порту «Южний»;

- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 квітня 2017 року і до моменту фактичного поновлення на роботі.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у вересні 2016 року без погодження і будь-яких компенсацій позивач був переведений з м. Южного до Усть-Дунайськ Кілійського грузового портового пункту за адресою: Одеська область, м. Кілія, який розташований за 270 км від місця проживання позивача, а на його робоче місце - завідувача сектору фітосанітарного контролю в Морському торговельному порту «Южний», з 23 вересня 2016 року наказом 25-ВО призначено ОСОБА_3 . При цьому, зазначав, що у разі незгоди позивача від нього вимагали звільнитись, а наказ про переведення надати відмовились. Після вказаних подій, у зв`язку з нервовим стресом з 26 вересня 2016 року позивач захворів, і хворів по 28 лютого 2017 року.

Вказував, що під час перебування на лікарняному в лютому 2016 року, зателефонувавши до відділу кадрів, позивач поцікавився на яке робоче місце йому виходити після видужання, та у відповідь було повідомлено, що посади «завідувач сектору фітосанітарного контролю в Морському торговельному порту «Южний» більше не існує, а його «заднім» числом, шляхом внесення змін до наказу №14-К від 26 квітня 2016 року призначено з 27 квітня 2016 року на посаду «завідувач сектору фітосанітарного контролю відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області». І для подальшого з`ясування його нового робочого місця необхідно звернутись до свого безпосереднього керівництва - начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, який безпосередньо і визначить нове робоче місце на території області. Наказ №54-К від 15 березня 2017 року про зміну наказу №14-К від 26 квітня 2016 року було підписано виконуючим обов`язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Поповським С.А.

Позивач, непогодившись зі зміною суттєвих умов своєї праці, подав скаргу до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, АР Крим та м. Севастополь, але до моменту виходу з лікарняного відповіді не отримав. Після виходу з лікарняного в березні 2017 року ОСОБА_1 хотів вийти на своє робоче місце в Морському торговельному порту «Южний», але до роботи його не допустили, та була анульована перепустка в порт. Згодом позивач дізнався, що його було звільнено. Своє звільнення вважає безпідставним та необґрунтованим і проведеним з порушенням законодавства, оскільки відповідач повинен був його попередити та отримати згоду щодо зміни суттєвих умов праці. Також зазначав, що він хворів лише 146 днів і безперервного проміжку часу в 120 днів не було (були перерви в хворобі з 05.11.2016 року по 07.11.2016р. і з 30.12.2016р. по 03.01.2017р. що підтверджується листками непрацездатності). Інші дні (з 28.02.2017р. по 15.03.2017р.) він не був присутнім на робочому місці в порту Южний так як в кінці лютого 2017 року (після виходу з лікарняного) відповідач без його згоди визначив йому інше робоче місце, а перепустка в порт була анульована.

3. 31 липня 2017 року у судовому засіданні протокольною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду залучено до участі у даній справі в якості третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, завідувача сектору фітосанітарного контролю ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду І інстанції

4. 01 листопада 2017 року Одеський окружний адміністративний суд вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №91-к від 21 квітня 2017 року в частині формулювання причини звільнення «у зв`язку з нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 150 календарних днів підряд».

Зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області внести зміни до пункту 1 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №91-к від 21 квітня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 » щодо формулювання причини звільнення ОСОБА_1 , вказавши «у зв`язку з нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності» замість «у зв`язку з нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 150 календарних днів підряд».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не з`являвся на службу 156 календарних днів протягом року, а саме з моменту настання страхового випадку 26 вересня 2016 року по 28 лютого 2017 року, наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №91-к від 21 квітня 2017 року є протиправним в частині формулювання причини звільнення "у зв`язку з нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 150 календарних днів підряд" (пункт 1 наказу).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог, шляхом зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області внести зміни до пункту 1 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №91-к від 21 квітня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 " щодо формулювання причини звільнення ОСОБА_1 , вказавши "у зв`язку з нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності" замість "у зв`язку з нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 150 календарних днів підряд".

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. 19 грудня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2017 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору фітосанітарного контролю відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки з 24 квітня 2017 року.

Наказ головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 21 квітня 2017 року № 91-к - скасувати.

Зобов`язати головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області допустити до служби ОСОБА_1 з 19 грудня 2017 року.

Зобов`язати головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

7. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що для правомірного звільнення роботодавець, саме на час звільнення, повинен мати докази того, що державний службовець був відсутнім або 120 днів підряд або 150 календарних протягом року саме внаслідок тимчасової непрацездатності. Як правило таким доказом є листки непрацездатності. Відповідач взагалі не пов`язував відсутність позивача з тимчасовою непрацездатністю. Застосована відповідачем норма Закону при звільненні позивача не регламентує звільнення у зв`язку з простою відсутністю на роботі (так звані прогули). Саме за те, що і був звільнений позивач. Крім того, у відповідача взагалі не було даних про те, що позивач хворів більш ніж строки, що зазначені у застосованій ним нормі Закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 24 січня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держспоживслужби в Одеській області.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року та залишити в силі Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Держспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі):

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Головне управління Держспоживслужби в Одеській області зазначає, що Одеський апеляційний адміністративний суд, в порушення диспозиції частини 2 статті 87 Закону України «Про державну службу», вирішив питання щодо причини звільнення позивача за цією нормою абсолютно за іншої підстави - суд безпідставно встановив, що насправді відповідач, посилаючись в своєму рішенні на вказану норму Закону, яка взагалі не передбачає припинення державної служби за дисциплінарний проступок, фактично звільнив позивача саме за дисциплінарний проступок - прогул. При цьому, в оскаржуваному наказі про звільнення не йдеться про звільнення ОСОБА_1 за прогули, а неодноразове застосування слова «прогул» під час опису судом змісту спірного наказу є фальсифікацією обставин справи. На час звільнення позивача (21 квітня 2017 року) Головному управлінню Держспоживслужби в Одеській області було відомо про причини його відсутності, доказом цього є листки тимчасової непрацездатності за період з 26 вересня 2016 року по 27 лютого 2017 року та лікарська довідка від 28 лютого 2017 року. Коригування табелів обліку робочого часу здійснювалося не «заднім числом» у зв`язку із слуханням даної справи у суді, а за результатом розгляду відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Надані позивачем до Головного управління Держспоживслужби в Одеській області листки тимчасової непрацездатності свідчили, що захворювання, яким хворів позивач, по-перше, не пов`язані із виконанням професійної діяльності, а по-друге, для їх лікування чинним законодавством не встановлені спеціальні (довші) строки, порівняно із термінами, передбаченими частиною 2 статті 87 Закону України «Про державну службу». Одеський апеляційний адміністративний суд фактично переглянув підстави звільнення позивача, здійснив підміну норми, застосованої відповідачем на норми статей 65, 66 Закону України «Про державну службу».

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 наказом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області №14-к від 26 квітня 2016 року призначений на посаду завідувача сектору фітосанітарного контролю в морському торговельному порту «Южний» відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки з посадовим окладом згідно штатного розпису з 27 квітня 2017 року, за переведенням з Державної фітосанітарної інспекції Одеської області.

11. У зв`язку із тривалою відсутністю позивача на роботі, а саме з 26 вересня 2016 року, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області 17 лютого 2017 року (вих. №995/09) на адресу Департаменту охорони здоров`я та соціального захисту Одеської обласної державної адміністрації було направлено лист з проханням зробити запит до лікувально-профілактичних установ Одеської області стосовно перебування на лікуванні ОСОБА_1 . Відповідь на вказаний лист в матеріалах справи відсутня.

12. В подальшому наказом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області №54-к від 15 березня 2017 року, у зв`язку з виявленою технічною помилкою при підготовці наказів про призначення працівників Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, на підставі службової записки завідувача сектору управління персоналом Коваль С.В. від 14 березня 2017 року та з метою приведення у відповідність до штатного розпису Головного управління посад Управління фітосанітарної безпеки, внесено зміни до наказів про призначення працівників Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, зокрема до частини 1 наказу від 26 квітня 2016 року №14-к: «Призначити ОСОБА_1 з 27 квітня 2016 року на посаду завідувача сектору фітосанітарного контролю відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки з посадовим окладом згідно зі штатним розписом, за переведенням з Державної фітосанітарної інспекції Одеської області.

13. Витяг з наказу від 15 березня 2017 року №54-к направлений ОСОБА_1 засобом поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_1, яке повернулось з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

14. Листом від 11 квітня 2017 року №2278/09 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області повідомило ОСОБА_1 , що відповідно до табелю робочого часу Управління фітосанітарної безпеки з 26 вересня 2016 року він відсутній на роботі без пояснення причин. У зв`язку з цим, відповідач просив позивача терміново надати пояснення щодо відсутності на роботі з 26 вересня 2016 року та надати підтверджуючі документи.

15. Наказом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області №91-к від 21 квітня 2017 року, ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача сектору фітосанітарного контролю відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки з 24 квітня 2017 року, на підставі частини другої статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку з нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 150 календарних днів підряд.

16. Копія наказу від 21 квітня 2017 року №91-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та повідомлення про необхідність з`явитися до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області для отримання трудової книжки направлена на адресу позивача засобом поштового зв`язку.

17. Листом від 13 травня 2017 року позивачу повторно направлено засобом поштового зв`язку повідомлення про його звільнення та про необхідність з`явитися до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області для отримання трудової книжки.

18. Вважаючи наказ про звільнення незаконним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Конституція України.

19.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

20.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

20.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

21. Кодекс законів про працю України, введений в дію з 1 червня 1972 року Законом Української РСР від 10 грудня 1971 року №322-VIII.

21.1. Частина третя статті 235. У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

22. Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

22.1. Пункт 4 частини першої статті 83. Державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

22.2. Частина друга статті 87. Підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення може бути нез`явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

24. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного наказу про звільнення стала відсутність ОСОБА_1 на роботі протягом тривалого часу. У зв`язку з цим відповідачем звільнено позивача із займаної посади на підставі частини другої статті 87 Закону України «Про державну службу» (нез`явлення державного службовця на службу протягом більш як 150 календарних днів підряд).

25. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що застосування вищевказаної норми закону передбачає наявність установленого факту нез`явлення державного службовця на службі протягом певного проміжку часу, а саме: протягом більш як 120 календарних днів підряд; чи більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання.

26. Отже, при визначенні наявності підстав для припинення державної служби у зв`язку із нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, облік часу нез`явлення на службі здійснюється безперервно, починаючи з першого числа дня нез`явлення на службі. У такому разі вихід державного службовця на службу до закінчення зазначеного періоду (120 календарних днів) - перериває такий строк та, у наступному, цей період тимчасової непрацездатності не враховується при визначенні наявності підстав припинення державної служби у зв`язку із нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.

27. При визначенні наявності підстав для припинення державної служби у зв`язку із нез`явленням державного службовця на службу більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності облік часу нез`явлення на службі здійснюється не підряд, а сумарно протягом року, починаючи з першого дня нез`явлення на службі. У такому разі вихід державного службовця на службу не є тією обставиною, яка перешкоджає суб`єкту владних повноважень реалізувати його право на припинення державної служби за його ініціативою.

28. При цьому, тимчасова непрацездатність повинна бути підтверджена листками непрацездатності.

29. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до табелів обліку робочого часу Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області за період з вересня 2016 року по квітень 2017 року (включно), позивач відпрацював 17 днів з 01 вересня 2016 року по 23 вересня 2016 року (включно).

30. Із копій листків непрацездатності вбачається, що період тимчасової непрацездатності позивача становить: з 26 вересня 2016 року до 07 жовтня 2016 року включно, стати до роботи - продовжує хворіти (листок непрацездатності АГЗ №222149); з 07 жовтня 2016 року до 04 листопада 2016 року включно, стати до роботи - 05 листопада 2016 року (листок непрацездатності АГЗ №369988); з 07 листопада 2016 року до 02 грудня 2016 року включно, стати до роботи - продовжує хворіти (листок непрацездатності АГЗ №223001); з 03 грудня 2016 року до 07 грудня 2016 року включно, стати до роботи - продовжує хворіти (листок непрацездатності АГЗ №309551); з 08 грудня 2016 року до 30 грудня 2016 року включно, стати до роботи - 31 грудня 2016 року (листок непрацездатності АГЗ №308931); з 03 січня 2017 року до 30 січня 2017 року включно, стати до роботи - продовжує хворіти (листок непрацездатності АДЖ №309737); з 31 січня 2017 року до 27 лютого 2017 року включно, стати до роботи 28 лютого 2017 року (листок непрацездатності АДЖ №309900). Відповідно до довідки №61 від 28 лютого 2017 року, виданої поліклінічним відділенням Біляївської центральної лікарні, 28 лютого 2017 року позивач знаходився на обстеженні та лікуванні у невропатолога.

31. Листками непрацездатності неохоплені 05 листопада 2016 року (сб), 06 листопада 2016 року (нд), 31 грудня 2016 року (сб) робочий день, 01 січня 2017 року (нд), 02 січня 2016 року (пн) вихідний день. Вказані дати припадали на вихідні та святкові дні.

32. Таким чином, відсутність позивача на роботі за період з 26 вересня 2016 року по 28 лютого 2017 року в календарних днях складає 156 днів протягом року.

33. Після одужання ОСОБА_1 не приступив до роботи, обґрунтовуючи це тим, що 28 лютого 2017 року він звернувся зі скаргою до Міжрегіонального управління національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, АР Крим та м. Севастополі на дії Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо його переведення на робоче місце в іншому населеному пункті, та, як зазначив позивач в адміністративному позові, він вирішив не виходити на роботу доки не буде розглянута його скарга.

34. Враховуючи викладені обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем в наказі Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 94-к від 21 квітня 2017 року правильно визначено підставу звільнення позивача, а саме частину другу статті 87 Закону України «Про державну службу». Однак помилково зазначено причину звільнення «у зв`язку з нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 150 календарних днів підряд», тоді як вказаною нормою закону передбачено, зокрема, таку причину звільнення як «у зв`язку з нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року».

35. Оскільки позивач не з`являвся на службу 156 календарних днів протягом року, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним оскаржуваний наказ в частині формулювання причини звільнення «у зв`язку з нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 150 календарних днів підряд» (п.1 наказу) та зазначив правильним формулювання причини звільнення «у зв`язку з нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності».

36. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції безпідставно не взяв до уваги листки непрацездатності, видані на ім`я ОСОБА_1 , оскільки такі документи підтверджують факт та період тимчасової непрацездатності позивача, що є визначальною обставиною, яка надає право відповідачу на звільнення державного службовця у зв`язку із нез`явлення на службу протягом певного періоду часу відповідно до частини другої статті 87 Закону України «Про державну службу».

37. Наведені обставини спростовують висновки суду апеляційної інстанції про помилковість обрання відповідачем підстави звільнення позивача, вказаної у наказі управління Держпродспоживслужби в Одеській області №91-к від 21 квітня 2017 року.

38. Згідно з статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

39. Зважаючи на те, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення, помилково скасоване судом апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Держспоживслужби в Одеській області - задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі №815/2933/17- скасувати.

3. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі №815/2933/17 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх