Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.05.2018 року у справі №826/15205/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2018 року

м. Київ

справа №826/15205/14

адміністративне провадження №К/9901/5069/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М.,

суддів: Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (у складі судді Кротюка О.В.) від 21.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Степанюка А.Г., Кузьменка В.В., Шурка О.І.) від 27.01.2015 у справі № 826/15205/14 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстраційної служби юридичних та фізичних осіб-підприємців Дарницької реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Савченко О.А., треті особи - ОСОБА_3, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Згода-96» про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії.

І. ПРОЦЕДУРА

1. Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного реєстратора відділу державної реєстраційної служби юридичних та фізичних осіб-підприємців Дарницької реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Савченко О.А., просив суд:

А) Зобов'язати державного реєстратора Відділу державної реєстраційної служби реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Дарницької реєстраційної служби головного управління юстиції м.Києва Савченко О.А. скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію змін відомостей про керівника ОСББ «Згода-96» ОСОБА_3.

Б) Зобов'язати державного реєстратора Відділу державної реєстраційної служби реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Дарницької реєстраційної служби головного управління юстиції м.Києва Савченко О.А. внести відомості про керівника ОСББ «Згода-96» в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців відповідно до рішення правління ОСББ «Згода-96» за протоколом від 31 травня 2013р. про обрання ОСОБА_1 головою правління та вимог ч. 1 та 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 27.01.2015, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

3. 13.02.2015 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 у справі № 826/15205/14.

4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 у справі № 826/15205/14., справу направити для продовження розгляду.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.02.2015 у зазначеній справі було відкрито провадження. В касаційній скарзі сторонами не було заявлено жодних клопотань. Станом на 10.05.2017 жодних позицій від інших учасників не надходило.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що зборами співвласників багатоквартирного будинку «Згода 96» прийнято рішення, оформлене протоколом від 06.04.2013, згідно якого обрано до членів правління ОСББ 14 осіб, у тому числі ОСОБА_3.

7. На засіданні правління ОСББ «Згода-96» було прийнято рішення про обрання головою правління ОСОБА_3, що зафіксовано в протоколі №1 від 06.04.2013.

8. Крім того, на засіданні правління ОСББ «Згода-96 по АДРЕСА_1» було обрано головою правління ОСОБА_1, що зафіксовано у протоколі від 18.04.2013 №4.

9. Водночас, 24.04.2013 відбулося засідання правління ОСББ «Згода-96», у ході якого прийнято рішення про обрання ОСОБА_3 головою правління, яке зафіксовано у протоколі №3.

10. Поряд з цим, на засіданні правління ОСББ «Згода-96 по АДРЕСА_1» було обрано головою правління ОСОБА_1, що зафіксовано у протоколі №5 від 31.05.2013.

11. Крім іншого, на засіданні правління ОСББ «Згода-96» 17.03.2014 ухвалено оформлене протоколом №4 рішення, яким ОСОБА_1 звільнено з посади голови правління у зв'язку з тим, що останній не є членом ОСББ, та обрано головою правління ОСОБА_3

12. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05.06.2014 у справі №753/2511/14-ц частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСББ «Згода-96» - визнано недійсними збори ОСББ «Згода-96» за протоколом від 06.04.2013; визнано недійсним рішення зборів ОСББ «Згода-96» за протоколом від 06.04.2013 про обрання статутних органів ОСББ «Згода-96», правління об'єднання та ревізійної комісії; визнано недійсним рішення зборів ОСББ «Згода-96» за протоколом від 06.04.2013 року про прийняття 123 власників квартир в члени ОСББ, Порядку письмового проведення письмового опитування; визнано недійсними списки членів ОСББ «Згода-96» до початку зборів і після прийняття нових членів ОСББ; визнано неправомочними засідання правління житлового будинку по АДРЕСА_1 ОСББ «Згода-96» за протоколом засідання №3 від 24.04.2013; визнано недійсним рішення правління ОСББ «Згода-96» від 24.04.2013 обрання головою правління ОСББ «Згода-96» ОСОБА_3 за заступником голови правління ОСОБА_5

13. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14.10.2014 частково задоволено апеляційну скаргу ОСББ «Згода-96» - рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05.06.2014 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними зборів ОСББ «Згода-96» за протоколом від 06.04.2013; визнання недійсними списків членів ОСББ «Згода-96» до початку зборів і після прийняття нових членів ОСББ; визнання неправомочними засідання правління житлового будинку по АДРЕСА_1 ОСББ «Згода-96» за протоколом засідання №3 від 24.04.2013 і в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. У решті рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05.06.2014 залишено без змін.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. В обґрунтування позовних вимог Позивач вказував, що державний реєстратор не мала підстав прийняття рішення щодо реєстрації зміни відомостей про керівника ОСББ та не повинна була приймати пакет документів від ОСОБА_3, оскільки документи були подані особою, яка не має на це повноважень.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Оцінюючи доводи та заперечення сторін, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли таких висновків.

а) щодо вчинення реєстраційних дій стосовно зміни керівництва ОСББ

16. Судом першої інстанції встановлено, що з відомостей, викладених у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19.04.2014 було внесено до вказаного реєстру відомості у відповідності до яких змінено керівника юридичної особи з ОСОБА_3 на ОСОБА_1

17. В подальшому 13.05.2014 року внесено запис державним реєстратором Недбайло О.А. №10651070009004747 про зміну керівництва юридичної особи ОСББ «Згода-96» на ОСОБА_3

18. Позивач вважає вищезазначені зміни неправомірними.

19. Оцінюючи надані докази, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до положень статуту ОСББ «Згода-96» має право створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати. Органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія. До виключної компетенції загальних зборів належить обрання членів правління. Правління ОСББ зі свого складу обирає голову правління і його заступника. Голова Правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об'єднання та рішень правління (п.47 Статуту ОСББ «Згода -96»).

20. У ч.2. ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення.

21. Аналіз вказаних вище положень статуту ОСББ «Згода-96», на думку суду першої інстанції, дає підстави для висновку, що голова правління - це особа, яка опосередковано призначається загальними зборами членів об'єднання (оскільки голова обирається з членів Правління, які, в свою чергу обираються загальними зборами членів об'єднання). При цьому Голова правління не є органом управління об'єднання, що випливає з положень п.4.1. статуту ОСББ «Згода-96». А тому, на думку суду, є обґрунтованою необхідність, в силу вимог ч.2. ст.19 вищезазначеного Закону, подання державному реєстратору документів, які підтверджують формування загальними зборами об'єднання Правління, яке в свою чергу обирає зі свого складу Голову. Вказане дасть можливість підтвердити правомірність процедури обрання члена правління головою ОСББ «Злагода-96».

22. Матеріали реєстраційної справи ОСББ «Згода-96», як встановив суд першої інстанції, містять лише протокол загальних зборів об'єднання від 17 травня 2006 року. Вказане, на думку суду, виключає законну і обґрунтовану можливість вчинення реєстраційних дій щодо зміни керівництва юридичної особи.

23. Крім того, суд також відзначив, що матеріали реєстраційної справи не містять відомостей про формування Правління, яким Позивача було обрано керівником ОСББ «Злагода-96». В той же час матеріали справи містять рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2012 року, яким загальні збори членів ОСББ «Згода-96» від 14 березня 2009 року та від 09 квітня 2011 року визнано недійсними. Вказане підтверджено ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 грудня 2012 року.

24. Залишаючи без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 27.01.2015 відзначив, що з матеріалів справи вбачається, що зборами співвласників багатоквартирного будинку «Згода 96» прийнято рішення, оформлене протоколом від 06.04.2013, згідно якого обрано до членів правління ОСББ 14 осіб, у тому числі ОСОБА_3

25. На засіданні правління ОСББ «Згода-96» було прийнято рішення про обрання головою правління ОСОБА_3, що зафіксовано в протоколі №1 від 06.04.2013.

26. В подальшому, на засіданні правління ОСББ «Згода-96» було обрано головою правління Позивача, що зафіксовано у протоколі від 18.04.2013 №4. Водночас, 24.04.2013 відбулося засідання правління ОСББ «Згода-96», у ході якого прийнято рішення про обрання ОСОБА_3 головою правління, яке зафіксовано у протоколі № 3.

27. В подальшому відбулась низка засідань правління ОСББ «Згода-96», на яких були прийняті такі рішення: згідно із протоколом № 4 від 17.03.2014 ОСОБА_1 звільнено з посади голови правління у зв'язку з тим, що останній не є членом ОСББ, та обрано головою правління ОСОБА_7; відповідно до протоколу №5 від 31.05.2013 головою правління обрано ОСОБА_1

28. Відповідно до п. 4.1 Статуту ОСББ «Згода-96» органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісії об'єднання. Підпунктом 2 пункту 4.5 Статуту передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання належить обрання членів правління об'єднання. При цьому згідно п. 4.7 Статуту ОСББ «Згода-96» правління об'єднання зі свого складу обирає голову правління і його заступника. Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об'єднання та рішень правління, діє без доручення від імені об'єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об'єднання відповідно до затвердженого кошторису. Тобто, в силу положень ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» голова правління ОСББ «Згода-96» повинен додатково подати примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення. Посилання Апелянта на те, що 04.11.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про те, що керівником ОСББ «Згода-96» є ОСОБА_3 з 16.05.2014, на думку судів попередніх інстанцій, є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи не підтверджується.

Б) щодо способу захисту та розсуду державного реєстратора

29. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що Позивачем невірно обраний спосіб захисту - зобов'язання державного реєстратора вчинити дії, замість оскарження конкретних дій останнього, а також, що вчинення конкретних дій державним реєстратором відноситься до його виключної компетенції (дискреційні повноваження).

30. Приписи ч. 2 ст. 53 Закону визначають, що дії або бездіяльність державного реєстратора, посадових осіб органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

31. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону державний реєстратор, зокрема, проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб - підприємців; вносить до Єдиного державного реєстру відомості про державну реєстрацію особи на підставі рішення суду.

32. З наведеного випливає, що до виключних повноважень Держреєстратора належить, зокрема, здійснення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державної реєстрації змін до установчих документів, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру на підставі рішення суду.

33. Так, зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ст. 2 КАС України.

34. З таких обставин, враховуючи, що до виключної компетенції Відповідача належить повноваження здійснення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та державної реєстрації змін до установчих документів, підстави для задоволення позовних вимог у вказаній частині відсутні, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

35. Крім того, зі змісту статті 6 Закону випливає, що державний реєстратор вправі вносити до Єдиного державного реєстру відомості на підставі рішення суду. Зазначене свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо невірного обрання Позивачем способу захисту, адже предметом позову може бути, зокрема, оскарження рішень чи дій державного реєстратора, а не зобов'язання останнього вчинити конкретні дії, які в силу Закону належать до виключної компетенції державного реєстратора.

36. При цьому посилання Позивача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо не запропонування повернутися до розгляду позову у старій редакції суд апеляційної інстанції оцінив критично, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 51 КАС України позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Тобто, зміна предмету або підстави позову є виключним правом позивача, здійснюється на його розсуд, а тому не може бути обмежено судом.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

37. Позивач у касаційній скарзі відзначає, що суди попередніх інстанцій невірно встановили фактичні обставини, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема:

А) не надали оцінки протоколу загальних зборів членів ОСББ «Згода-96» від 09.04.2011, який, за твердженнями касатора, було надано судам попередніх інстанцій.

Б) ним було обраний невірний спосіб захисту внаслідок зміни предмету позову. Однак зазначає, що судами попередніх інстанцій йому було відмовлено неправомірно через те, що Позивач не є членом ОСББ. Відмова з таких підстав, на думку позивача, є грубим порушенням конституційного права брати участь в управлінні об'єднанням.

VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

38. Оцінюючи доводи сторін, Суд доходить висновку, що фактичною підставою звернення до суду стали протиправні, на думку позивача, реєстраційні дії відповідача, які порушують його права як керівника ОСББ «Згода-96». Про це, зокрема, свідчить той факт, що до внесення змін до ЄДРПОУ керівником вказаного об'єднання був позивач, а неправомірність дій відповідача він обґрунтовує порушенням процедури обрання нового керівника ОСББ.

39. До компетенції адміністративних судів, на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, належали публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

40. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

41. Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

42. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

43. Суд зазначає, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 925/1321/16 співвласники багатоквартирного будинку не є носіями корпоративних прав, а відносини між співвласниками багатоквартирного будинку та ОСББ не є корпоративними. Відповідно, спір між фізичними особами - співвласниками багатоквартирного будинку та ОСББ не є корпоративним та, з огляду на положення ст. 20 ГПК України, не належить до юрисдикції господарських судів.

Водночас, за правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

44. У справі, яка розглядається, спірні правовідносини виникли у зв'язку із реалізацією права участі у товаристві, зокрема права на участь в управлінні, складовою якого є право обирати та бути обраним до складу органів управління.

45. Ці правовідносини є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору у адміністративному судочинстві. Обставини справи свідчать про те, що між учасниками ОСББ існує спір про скасування певних рішень правління ОСББ «Згода-96», викладених у формі протоколів, що є предметом розгляду у судовій справі № 753/2511/14-ц (суд першої інстанції - Дарницький районний суд м. Києва), а також щодо прав Позивача як керівника цього ОСББ.

Спір у справі, що розглядається, є похідним від судової справи № 753/2511/14-ц, та має на меті насамперед поновлення позивача на посаді керівника ОСББ «Згода-96». Про це, зокрема, свідчить позовна вимога про зобов'язання держреєстратора внести відомості про керівника ОСББ «Згода-96» в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до рішення правління ОСББ «Згода-96» за протоколом від 31.05.2013 року про обрання Позивача головою правління. Поновлення позивача на посаді керівника ОСББ матиме наслідком припинення повноважень іншої особи, яка зазначена керівником ОСББ - ОСОБА_3

46. За таких обставин Суд вважає, що між позивачем та відповідачем (суб'єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

47. Висновки суду узгоджуються з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 21.03.2018 у справі № 802/1792/17-а та постанові від 12.04.2018 у справі №817/1048/16.

48. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 у справі № 826/15205/14 скасувати.

3. Провадження у справі № 826/15205/14 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстраційної служби юридичних та фізичних осіб-підприємців Дарницької реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Савченко О.А., треті особи - ОСОБА_3, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Згода-96» про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії закрити.

4. Повідомити позивачу, що розгляд таких вимог віднесено до юрисдикції судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб