Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2018 року

Київ

справа №814/1896/15

адміністративне провадження №К/9901/25065/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївській областіна ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 (суддя О.В. Яковлєв)у справі№ 814/1896/15за позовом до Публічного акціонерного товариства «Радсад» Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПриватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Лорд»провизнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Радсад» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області (далі - Очаківська ОДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2015 № 0000032200 і № 0000042200.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000042200 від 26.01.2015. Визнано протиправним та скасоване частково податкове повідомлення-рішення № 0000032200 від 26.01.2015 за основним зобов'язанням на суму 368448,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 92112,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року апеляційну скаргу Очаківської ОДПІ залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору та встановлено термін для усунення недоліків скарги до 22 січня 2016 року. Ухвалою цього ж суду від 27 січня 2016 року продовжено апелянту строк для усунення недоліків скарги до 29 лютого 2016 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу Очаківської ОДПІ.

21 червня 2016 року Очаківська ОДПІ повторно звернулася із апеляційною скаргою.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення такого строку.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Очаківської ОДПІ, мотивовану тим, що пропуск строку на апеляційне оскарження є значним, а апелянтом вказані неповажні підставі для поновлення цього строку.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для подальшого апеляційного перегляду. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що наведені у клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску строку встановленого для апеляційного оскарження є переконливими, оскільки кошторисом видатків контролюючого органу не були передбачені витрати на сплату судового збору на момент прийняття рішення судом першої інстанції.

05.10.2016 Вищим адміністративним судом України, касаційне провадження за касаційною скаргою Очаківської ОДПІ відкрито.

19.02.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить касаційну скаргу відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. В обґрунтування зазначено, що фактів які б свідчили про порушення принципу забезпечення права на апеляційний перегляд справи Одеським апеляційним адміністративним судом не було допущено.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи на зазначене вище про те, що повторна апеляційна скарга на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані Очаківською ОДПІ в клопотанні причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, касаційний суд вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року.

Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

При цьому, Верховний Суд враховує, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 21 червня 2016 року, тобто через три місяці після її повернення судом апеляційної інстанції вперше; при цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду