Історія справи
Постанова КАС ВП від 16.05.2018 року у справі №813/4094/16Ухвала КАС ВП від 16.05.2018 року у справі №813/4094/16

ПОСТАНОВА
Іменем України
10 травня 2018 року
Київ
справа №813/4094/16
адміністративне провадження №К/9901/40108/18
К/9901/40106/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційних скарг Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 (головуючий суддя - Братичак У.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 (головуючий суддя - Гуляк В.В., судді - Судова-Хомюк Н.М., Коваль Р.Й.)
у справі № 813/4094/16
за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій, -
в с т а н о в и в:
22 листопада 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернулася до суду з адміністративним позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Галицька ОДПІ), Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №000007400 від 26.08.2016 та рішення про застосування фінансових санкцій №29/4000/2975109748 від 22.08.2016.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з грудня 2012 року по теперішній час перебуває у декретній відпустці, таким чином жодної господарської чи підприємницької діяльності не веде, подає передбачену Податковим кодексом України (далі - ПК України) податкову звітність, в якій відображено, що жодних доходів від підприємницької діяльності не отримує. Крім того, позивач зауважила, що жодного відношення до вказаного в акті перевірки павільйону за адресою: АДРЕСА_1, не має, даний павільйон не перебуває в її власності чи оренді. За таких обставин вважає, що прийняті відповідачами податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій є протиправними та підлягають скасуванню.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 17.02.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №000007400 від 26.08.2016, прийняте Галицькою ОДПІ, та рішення про застосування фінансових санкцій №29/4000/2975109748 від 22.08.2016, прийняте ГУ ДФС у Львівській області.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що в матеріалах справи відсутні докази, а посадовими особами контролюючого органу не встановлено факту здійснення ФОП ОСОБА_2 підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 чи перебував перевірений павільйон в оренді чи власності позивача; крім того не встановлено особу власника чи користувача вказаного павільйону на час проведення перевірки, чи наявна у продавця павільйону ліцензія на здійснення того чи іншого виду діяльності, пов'язаної зі спиртом чи алкогольними напоями, не з'ясовано хто є власником виявлених алкогольних напоїв (пива). З огляду на викладене суди дійшли висновку про протиправність прийнятих відповідачами рішень.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Галицька ОДПІ та ГУ ДФС у Львівській області звернулись з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі, з огляду на правомірність оскаржуваних рішень.
Позивач своїм правом надати відзив на касаційні скарги не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
19.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017), передано до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Львівській області на підставі направлень на перевірку від 10.08.2016 № 545 та № 546 проведено фактичну перевірку торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 13/182/4000/2975109748 від 11.08.2016, в якому зазначено про порушення позивачем вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання алкогольних напоїв (пива на загальну суму 1491,00 грн.) в місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Також встановлено порушення пункту 12 статті 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечено облік товарних запасів (цього ж пива) за місцезнаходженням їх реалізації/зберігання.
На підставі висновків акта фактичної перевірки 22.08.2016 ГУ ДФС у Львівській області прийняло рішення №29/4000/2975109748 «Про застосування фінансових санкцій», яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Крім того 26.08.2016 Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області також прийняла податкове повідомлення-рішення №000007400, відповідно до якого до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції на суму 2982 грн. за порушення пункту 12 статті 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Правомірність прийняття вищевказаних рішень є предметом розгляду цієї справи.
Відповідно до пункту 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.7 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
Згідно з приписами статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Одночасно до заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Відповідно до статті 17 даного Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 28.05.2002 № 251, єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
До Єдиного реєстру вносяться відомості про заявника - ідентифікаційний код (номер), найменування (прізвище, ім'я, по батькові), місцезнаходження або місце проживання (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), серія та номер ліцензії, виданої заявнику на відповідний вид діяльності.
Таким чином, зі змісту вищенаведених норм вбачається, що внесення відомостей до Єдиного реєстру місць зберігання можливе лише у разі наявності ліцензії на здійснення того чи іншого виду діяльності, пов'язаної із спиртом чи алкогольними напоями (виробництво, продаж тощо), а без наявності такої ліцензії у суб'єкта господарювання неможливо внести відомості до згаданого реєстру.
Між тим, матеріали справи не містять доказів того, що ФОП ОСОБА_2 було видано ліцензію на продаж чи виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів, як і не містять доказів того, що позивач дійсно здійснювала підприємницьку діяльність за вищевказаною адресою, а перевірений павільйон перебував в оренді чи власності останньої. Посадовими особами контролюючого органу не встановлено особу власника чи користувача павільйону за адресою: АДРЕСА_1 на час проведення перевірки, чи наявна у продавця павільйону ліцензія на здійснення того чи іншого виду діяльності, пов'язаної із спиртом чи алкогольними напоями, а також не встановлено власника виявлених алкогольних напоїв (пива). Натомість матеріалами справи підтверджено, що позивач з грудня 2012 року перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, доходів від підприємницької діяльності не отримувала, що підтверджується довідками, виданими контролюючим органом, зокрема: від 30.12.2013 №6881/10/17-10/652, від 02.02.2016 №834/10/13-50-17-01/51, від 12.07.2016 №339/10/13-50-17-01/2975109748, від 16.01.2017 №190/10/13-50-17-01/496.
Враховуючи вищевикладене та відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, які б вказували на причетність ФОП ОСОБА_2 до павільйону за адресою: АДРЕСА_1 чи до продажу у цьому павільйоні пива, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про протиправність прийнятих відповідачами податкового повідомлення-рішення №000007400 від 26.08.2016 та рішення про застосування фінансових санкцій №29/4000/2975109748 від 22.08.2016.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
п о с т а н о в и в :
Касаційні скарги Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова