Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.02.2018 року у справі №813/1011/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

10 травня 2018 року

справа №813/1011/17

адміністративне провадження №К/9901/25260/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у складі судді Кузан Р. І. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у складі колегії суддів Костіва М.В., Бруновської Н.В., Матковської З.М. у справі № 813/1011/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі) про визнання протиправною відмови Львівської митниці Державної фіскальної служби від 19 січня 2017 року № 1469/10/13-70-19/39 та скасування рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби від 25 листопада 2016 року № 209000012/2016/200241/1 про коригування митної вартості товарів.

08 червня 2017 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправною відмову Львівської митниці Державної фіскальної служби від 19 січня 2017 року № 1469/10/13-70-19/39 та скасовано рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби від 25 листопада 2016 року № 209000012/2016/200241/1 про коригування митної вартості товарів.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

19 лютого 2018 року відповідачем до Верховного Суд подано касаційну скаргу.

21 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу відповідача залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення її недоліків з моменту отримання цієї ухвали.

07 березня 2018 року відповідачем усунуто недоліки касаційної скарги.

14 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Львівського окружного адміністративного суду справу № 813/1011/17.

26 березня 2018 року адміністративна справа № 813/1011/17 надійшла до Верховного Суду.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень статей 53, 55, 58 Митного кодексу України, а також статей 73, 74, 90, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, доводить правомірність своїх дій під час коригування митної вартості товарів та винесенні карток відмови, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник обґрунтовує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що платником податків не надано всіх транспортних (перевізних) документів, як наслідок, при визначенні митної вартості товарів не враховано витрат на транспортування товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Крім того, в міжнародній товарно-транспортній накладній вказано, що перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія-2», хоча у договорі від 11 грудня 2015 року № 11/12-1, який надавався до оформлення, перевізником вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «БН-Груп», в міжнародній товарно-транспортній накладній є підпис і штамп F.U. «Asko». Окрема група доводів митного органу стосується самого товару, а саме відсутності специфікацій товару та застосування звичайної ринкової практики визначення ціни товару, придбаного у посередника.

02 квітня 2018 року позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти касаційної скарги, просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанови судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

25 листопада 2016 року позивач з метою розмитнення товару (хурма свіжа), отриманого за наслідками виконання зовнішньоекономічного контракту від 15 червня 2016 року № 199-06-2016, укладеного з Товариством «Fresh Box Sp.zo.o.» подав митну декларацію № 209140000/2016/051495 з необхідним для митного оформлення пакетом документів. У подальшому на вимогу відповідача позивачем надано додаткові документи, яким підтверджувалося здійснення поставки на умовах FCA Польща та обґрунтовувалися числові значення складових митної вартості товарів.

Митний орган за наслідками розгляду вказаної електронної митної декларації оформив оскаржувані картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з посиланням на статтю 55 Митного кодексу України.

25 листопада 2016 року митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів та роз'яснено необхідність подання нової митної декларації.

Підставами для коригування митної вартості митним органом визначено невідповідність обраного методу митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, та неподання документів на підтвердження складових митної вартості товарів, а саме заявки на поставку товару, подання якої передбачено пунктом третім зовнішньоекономічного контракту від 15 червня 2016 року № 199-06-2016 і замовлення на перевезення, передбаченого пунктом 2.1 договору на транспортне експедирування від 11 грудня 2015 року № 11/12-1. Митний орган також вказав, що в CMR в графі 1 «відправник» і графі 22 «підпис і штамп відправника» вказані різні особи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна партія товару постачалась на умовах, визначених зовнішньоекономічним контрактом від 15 червня 2016 року № 199-06-2016 FCA Польща "Інкотермс 2010".

Умови поставки FCA (Франко-перевізник) Інкотермс 2010 передбачають, що продавець виконує своє зобов'язання з поставки, коли він поставляє товар, очищений від мита на експорт, перевізнику, призначеному покупцем, у визначеному місці.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 4.1. статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а також невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

У відповідності зі статтею 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, в тому числі, і витрати (складові митної вартості), пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суди першої та апеляційної інстанцій, оцінюючи обставини справи, виходили з того, що відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Верховний Суд вказує, що аргументи митного органу, наведені у касаційній скарзі, про відсутність транспортних (перевізних) документів, наявність в міжнародній вантажно-транспортній накладній підпису і штамп F.U. «Asko» є безпідставними, оскільки судами попередніх інстанцій доведена правомірність використання позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Доводи щодо зазначення в міжнародній товарно-транспортній накладній перевізником Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-2», замість Товариства з обмеженою відповідальністю «БН-Груп», а також відсутності специфікацій товару та застосування звичайної ринкової практики визначення ціни товару, придбаного у посередника, є неприйнятними, оскільки ці обставини не впливають на митну вартість товару і не визначені як підстави для коригування митної вартості у рішенні від 25 листопада 2016 року № 209000012/2016/200241/1.

Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність рішення митного органу про коригування митної вартості. Дослідження компетенції митного органу, яка не є спірною у цих відносинах, є одним із елементів, однією складовою, яка не забезпечує повноту дослідження у справі.

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі № 813/1011/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер