Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 380/10576/23

адміністративне провадження № К/990/12339/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Дзундзи Юрія Романовича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року (судді: Хобор Р.Б., Кузьмич С.М., Матковська З.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди під час обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за 2022 рік;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди під час обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди під час обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2022 року по 2023 рік, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 та частиною третьої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди за 2022 рік;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2022 року по 2023 рік, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно виплачено грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби та грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2022 року по 2023 рік та за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки у розмірі місячного грошового забезпечення без урахування у складі місячного грошового забезпечення, з якого обчислено її розмір, суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова №168), та індексації грошового забезпечення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та індексації грошового забезпечення під час обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2022 рік;

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та індексації грошового забезпечення під час обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та індексації грошового забезпечення під час обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2022 року по 2023 рік, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за період з 2022 року по 2023 рік.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2022 рік, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум;

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум;

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2022 року по 2023 рік, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за період з 2022 року по 2023 рік, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Вирішуючи позовні вимоги про включення до складу грошового забезпечення, з якого обраховується грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, суд першої інстанції встановив, що відповідна винагорода виплачувалася позивачу щомісяця, з моменту її запровадження Кабінетом Міністрів України та до моменту звільнення позивача з військової служби.

Аналізуючи зміст пункту 1 Постанови №168, суд першої інстанції дійшов висновку, що передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода має всі ознаки щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер. Той факт, що виплата такої винагороди обмежена періодом дії воєнного стану, не нівелює притаманних їй ознак щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, позаяк воєнний стан, як правовий режим, не є одномоментним за своєю суттю, триває певний період до його скасування у встановленому порядку.

Виходячи з наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно не врахував суми зазначеної додаткової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого позивачу проводився обрахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Щодо позовних вимог про включення до складу грошового забезпечення, з якого обраховується грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, суд індексації грошового забезпечення, суд першої інстанції встановив, що індексація грошового забезпечення виплачувалася позивачу щомісячно протягом усього спірного періоду, що свідчить про її систематичний характер. А отже, індексація також повинна враховуватися під час обчислення вказаних виплат, оскільки вона є невід`ємною складовою грошового забезпечення.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно не включив суми індексації грошового забезпечення під час визначення розміру грошового забезпечення, з якого обраховується грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково; рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення під час обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної і додаткової відпустки за період з 2022 року по 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової та основної відпустки за період з 2022 року по 2023 рік, грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції у частині, що стосується індексації грошового забезпечення. Суд апеляційної інстанції підтвердив, що індексація є складовою грошового забезпечення, а отже повинна враховуватися під час нарахування грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Оскільки у спірному випадку відповідач не включив індексацію під час обрахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, суд апеляційної інстанції вважав правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом із тим, з приводу врахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до місячного грошового забезпечення, з якого обраховуються грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку, зазначивши, що така винагорода не є постійною виплатою, а має тимчасовий характер. Відтак, на думку суду апеляційної інстанції, вона не повинна включатися до складу місячного грошового забезпечення, з якого обраховуються зазначені види грошового забезпечення.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції уважав, що суд першої інстанції помилково констатував про наявність підстав для включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до складу грошового забезпечення, з якого необхідно обраховувати грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та постановив нове рішення про часткове задоволення позову в частині, що стосуються врахування сум індексації під час обчислення відповідних виплат.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, адвокат Дзундза Юрій Романович, в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, він просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до складу місячного грошового забезпечення як обрахункової величини під час обчислення грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Скаржник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) у взаємозв`язку зі статтею 10-1 та частинами другою, чотирнадцятою статті 15 цього ж Закону, з огляду на що дійшов помилкового висновку про те, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не повинна входити до складу місячного грошового забезпечення як обрахункової величини.

Скаржник зазначає, що згідно із вказаними нормами законодавства, обчислення грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічних основної та додаткових відпусток, а також одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби здійснюється виходячи з «місячного» грошового забезпечення як обрахункової величини.

Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII у взаємозв`язку із статтею 10-1 та частинами другою, чотирнадцятою статті 15 цього Закону, до складу грошового забезпечення, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Аналогічний підхід висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17, а також Верховним Судом в ухвалі від 27 квітня 2020 року у справі № 1.380.2019.003718, постанові 26 лютого 2021 року у справі № 620/3346/19, постанові від 09 червня 2022 року у справі №200/11472/20-а та багатьох інших.

Скаржник акцентує, що передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода виплачувалася позивачу щомісячно, починаючи з моменту її установлення Кабінетом Міністрів України та до моменту звільнення позивача з військової служби. Отже вона є періодичним щомісячним додатковим видом грошового забезпечення. Підстав вважати, що така винагорода є разовим додатковим видом грошового забезпечення немає, оскільки її виплата здійснюється щомісячно.

Отже, з урахуванням системного аналізу норм Закону № 2011-XII та правових позицій Верховного Суду, скаржник наполягає, що додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, є складовою грошового забезпечення і повинна бути врахована у складі місячного грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункова величина.

Позиція інших учасників справи

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Губська О.А., Соколов В.М.) визнано поважними причини пропуску Дзундзою Юрієм Романовичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дзундзи Юрія Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі №380/10576/23.

Розпорядженням від 08 квітня 2025 року № 330/0/78-25 заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 квітня 2025 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Єресько Л.О., Соколов В.М.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 09 квітня 2025 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 26 лютого 2022 року був призваний на військову службу під час мобілізації. Військову службу проходив у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (по стройовій частині) від 12 січня 2023 року № 13, позивач з 12 січня 2023 року був виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 та всіх видів забезпечення.

Перед звільненням з військової служби додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 позивачу виплачувалася щомісяця з березня 2022 року по січень 2023 року.

У березні 2023 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відомостей про види та розмір виплаченого при звільненні грошового забезпечення.

Відповідач листом від 14 березня 2023 року №єр/4139, який позивач отримав 26 квітня 2023 року, надав відомості про види та розмір грошового забезпечення позивача за період з березня 2022 року по січень 2023 року.

Позивач, уважаючи, що відповідач протиправно не включив до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розмір грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та індексації грошового забезпечення, звернувся з цим позовом до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Положеннями частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За правилами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Частиною третьою статті 15 Закону № 2011-XII передбачено, що військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

За змістом частини першої статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (абзац 3 частини чотирнадцятої статті 10-1 Закону №2011-XII).

За абзацом 7 частини другої статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їхнього призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони України.

Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII, Постанови № 704 затверджено Порядок № 260, пунктами 1 та 6 розділу XXIII якого передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (пункт 6 розділу XXXI Порядку № 260).

Пунктом 5 розділу ХХХІІ Порядку № 260 визначено, що одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), у пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодекс адміністративного судочинства України).

Спір у цій справі виник у зв`язку з невключенням відповідачем:

сум індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток;

сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що як індексація грошового забезпечення, так і додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, мають щомісячний і систематичний характер, а тому дійшов висновку про наявність підстав для їх включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу належить обчислювати грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення заявлених вимог, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для включення сум індексації до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток. Натомість, розглядаючи вимоги про включення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначена винагорода має тимчасовий характер, а тому не підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення, з якого обраховуються згадані види грошового забезпечення.

Позивач не погоджується позицією суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для включення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, наполягаючи на правильності висновків суду першої інстанції.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

Після подання касаційної скарги та відкриття касаційного провадження Верховний Суд вже висловив правову позицію щодо питання включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби та грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Так, відповідаючи на це питання Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року в справі №240/32125/23 зазначив, що приписи частини першої, чотирнадцятої статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення та допомоги у разі звільнення зі служби.

Положення четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України.

Такими нормативно-правовими актами є Постанова № 704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Порядок № 260.

Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

За правилами пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).

Аналогічне виключення стосовно винагород також міститься в пункті 5 розділу ХХХІІ Порядку №260, яким визначено умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

У підсумку, Верховний Суд констатував, що делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку № 260 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.

За такого правового регулювання Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року в справі №240/32125/23 дійшов висновку, що обчислюючи розмір одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та грошової допомоги на оздоровлення, без щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, відповідач діяв правомірно.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23. Такі висновки в подальшому послідовно підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема від 23 вересня 2024 року у справі № 240/33138/23, від 28 жовтня 2024 року у справі № 240/23483/23, від 07 листопада 2024 року у справах № 240/1597/24 та № 240/28177/23, від 20 грудня 2024 року у справі № 240/21650/23 та від 16 січня 2025 року у справі № 240/31239/23. Суд не бачить підстав для відступу від цих висновків та уважає їх застосовними в межах цього спору.

Посилання скаржника щодо застосовності правового підходу, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, правовідносини в якій виникли з приводу обчислення розміру пенсії, Суд відхиляє, оскільки сформовані у цій справі висновки стосуються пенсійного забезпечення, а отже, не є релевантним до спірних правовідносин.

Також Суд не бере до уваги посилання позивача на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17 та постанові Верховного Суду від 26 лютого 2021 року у справі №620/3346/19, оскільки у цих справах вирішувалося питання щодо включення/невключення до складу грошового забезпечення, з якого нарахована одноразова грошова допомога при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». Натомість у справі № 380/10576/23, яка розглядається питання стосується включення/невключення до складу місячного грошового забезпечення, з якого нарахована грошова допомога для оздоровлення, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби та грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 на період дії воєнного стану. Тому обставини у справах № 825/997/17, №620/3346/19, на які посилається скаржник, та у справі №380/10576/23, яка розглядається, не є подібними.

Крім того Суд не ураховує посилання скаржника на висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі №1.380.2019.003718, оскільки в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України врахуванню підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також не заслуговує на увагу посилання скаржника на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі №200/11472/20-а, оскільки правовідносини в наведеній скаржником постанові є відмінними від справи №380/10576/23, що розглядається, оскільки стосуються нарахування вихідної допомоги при звільненні, компенсації за невикористанні відпуски з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; нарахування компенсації за невикористанні відпуски з урахуванням кратності відповідно до вимог пункту 3 XXXI Розділу наказу Міністра оборони України № 260; перерахунку грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, а також вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористанні відпуски з урахуванням військового звання «майор юстиції» відповідно до положень Постанови №704; перерахунку грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових, а також вихідної допомоги при звільненні та компенсацію за невикористанні відпуски з 26 березня 2020 року відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р(П)2020р; нарахування середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні. Натомість, у справі № 380/10576/23 спірним є правомірність формування обчислення грошової допомоги на оздоровлення, одноразової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпустки без урахування у складі грошового забезпечення, з якого обраховуються ці виплати, сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 на період дії воєнного стану.

Зважаючи на викладене суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача, що стосуються включення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до складу місячного грошового забезпечення, з якого обраховується одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби, грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік.

Водночас мотивування цього висновку судом апеляційної інстанції посиланням на тимчасовий характер виплати додаткової винагороди є помилковим. Додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, є видом додаткового грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується під час дії воєнного стану і має постійний характер виплати.

З огляду на вказане Верховний Суд вважає за необхідне змінити постанову суду апеляційної інстанції в мотивувальні частині, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

З приводу питання, чи підлягає включенню додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року в справі № 240/32125/23 констатував, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір відповідної компенсації.

Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції помилково скасував в наведеній частині рішення суду першої інстанції, яке ґрунтувалося на наявності підстав для включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток.

У зв`язку із зазначеним Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року в указаній частині та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року в цій частині позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За правилами частини першої статті 351 КАС України суд касаційної інстанції суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права під час вирішення позовних вимог про включення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби, грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, Верховний Суд уважає за необхідне змінити мотивувальну частину постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року в частині мотивів відмови в задоволенні цієї частини позовних вимог, виклавши їх в редакції цієї постанови.

Згідно з частиною першою статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи позовні вимоги про включення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, Верховний Суд уважає за необхідне скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у вказаній частині та у цій частині залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року.

В іншій частині постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року підлягає залишенню без змін.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

В іншій частині позовних вимог, які були повністю задоволені судом першої інстанції, та залишені без змін судом апеляційної інстанції, про включення сум індексації до складу до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, рішення судів першої та апеляційної інстанцій не оскаржені, тому в межах цього касаційного провадження Суд не перевіряє й не надає оцінки висновкам судів попередніх інстанцій в указаній частині.

Судові витрати

Ураховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутність підтвердження понесення інших судових витрат у зв`язку з розглядом справи, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 351 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу адвоката Дзундзи Юрія Романовича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Змінити постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі №380/10576/23 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування додаткової винагороди під час обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за 2022 рік та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною третьої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням додаткової винагороди за 2022 рік; визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування додаткової винагороди під час обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням додаткової винагороди, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі №380/10576/23 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування додаткової винагороди під час обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2022 року по 2023 рік, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2022 року по 2023 рік, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки з урахуванням додаткової винагороди.

Залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі №380/10576/23 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування додаткової винагороди під час обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2022 року по 2023 рік, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2022 року по 2023 рік, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки з урахуванням додаткової винагороди.

В іншій частині постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк В.М. Соколов Л.О. Єресько