Історія справи
Ухвала КАС ВП від 10.04.2019 року у справі №826/28116/15
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2019 року
Київ
справа №826/28116/15
адміністративне провадження №К/9901/2841/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Федорчука А.Б., суддів - Качура І.А., Мазур А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Кузьмишиної О.М., суддів - Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі за позовом Державної служби геології та надр України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу,
установив:
У грудні 2015 року Державна служба геології та надр України звернулась до суду із адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу від 4 грудня 2015 року в розмірі 1360,00 грн. Позивач вважав, що оскаржувана постанова порушує його права як боржника у виконавчому провадженні, оскільки на даний час Державна служба геології та надр України не має можливості виконати рішення суду з поважних причин, а саме: відсутність подання уповноваженої особи на призначення ОСОБА_2 на посаді першого заступника голови Державної служби геології та надр України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповноту з'ясованих судами обставин справи просить скасувати прийняті ними рішення і ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі №826/2125/15 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Державної служби геології та надр України вчинити дії щодо поновлення його на посаді першого заступника голови Держгеонадр України. Також, вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували факт відсутності у позивача повноважень виконати рішення у справі №826/2125/15, тобто таке не виконувалось за наявності на те поважних причин.
Заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що 2 квітня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження ВП №47098038 з виконання листа Окружного адміністративного суду міста Києва, виданого 31 березня 2015 року у справі №826/2125/15, про поновлення ОСОБА_2 на посаді першого заступника голови Державної служби геології та надр України.
Боржником у вказаному виконавчому провадженні є Державна служба геології та надр України.
14 квітня 2015 року Державна служба геології та надр України надіслала до відповідача заяву, в якій просила звернутись до Окружного адміністративного суду міста Києва щодо роз'яснення способу виконання постанови від 30 березня 2015 року у справі №826/2125/15, мотивуючи її тим, що у позивача відсутні повноваження щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді першого заступника голови Державної служби геології та надр України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2015 року у справі №826/2125/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року, відмовлено у задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі.
За невиконання рішення суду про поновлення на роботі до боржника застосовано заходи відповідальності, передбачені статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: постановою державного виконавця від 29 жовтня 2015 року на позивача накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
Одночасно, відповідачем направлено Державній службі геології та надр України вимогу, якою останню зобов'язано у строк не пізніше наступного дня з моменту одержання вимоги виконати виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року у справі №826/2125/15, про що письмово повідомити державного виконавця.
Оскільки доказів виконання виконавчого листа у справі №826/2125/15 боржником надано не було, 4 грудня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби винесено постанову, якою накладено на позивача штраф у розмірі 1360,00 грн.
Вважаючи означену постанову державного виконавця протиправною, і такою, що прийнята без урахування обставин неможливості виконання боржником рішення суду, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази поважності причин невиконання позивачем рішення суду.
Колегія суддів КАС ВС погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно зі частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом.
Згідно з частинами першою-другою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Відповідно до статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2015 року в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді першого заступника голови Державної служби геології та надр України, яка підлягає негайному виконанню, і на виконання якої видано виконавчий документ, не виконана, незважаючи на неодноразові вимоги державного виконавця.
Обґрунтовуючи поважність причин невиконання рішення суду, позивач як під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, так і в касаційній скарзі, посилався на відсутність у нього повноважень щодо призначення ОСОБА_2 на вказану посаду, оскільки відповідно до статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» заступник керівника центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
Водночас, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки означена норма регулює загальний порядок призначення на посаду й не стосується порядку виконання судового рішення про поновлення незаконно звільненого працівника.
Посилання заявника касаційної скарги на скасування судом апеляційної інстанції постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2015 року в частині зобов'язання Державної служби геології та надр України видати наказ про призначення ОСОБА_2 на посаду, Суд також вважає необґрунтованими, оскільки виконавче провадження відкрите не щодо такого зобов'язання, а з приводу поновлення незаконно звільненого працівника на раніше займаній посаді.
Враховуючи викладене, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено поважності причин невиконання судового рішення, яке набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, що свідчить про правомірність накладення на нього штрафу та відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Отже, судами не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
постановив :
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року залишити без змін, а касаційну скаргу Державної служби геології та надр України - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Т.Г. Стрелець