Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №761/35662/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2019 року

Київ

справа №761/35662/17

адміністративне провадження №К/9901/18410/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Стародуба О.П., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року (суддя Осаулова А.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року (головуючий суддя Карпушова О.В., судді: Епель О.В., Кобаль М.І.) у справі № 761/35662/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку призначеної пенсії та виплати з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії позивачу із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, починаючи з 30 листопада 2016 року та виплатити суми недоотриманої пенсії з цього часу.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства, перераховано пенсію без урахування отримуваних додаткових видів грошового забезпечення у вигляді щомісячної додаткової грошової допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року, позов задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії із врахуванням відповідних грошових допомог у її розмірі, протиправними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 08 вересня 2017 року, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням відповідно до вимог частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», враховуючи виплачене грошове забезпечення за 24 місяці перед звільненням зі служби: грошову допомогу на оздоровлення в сумі - 11 350,69 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі - 4 040,06 грн., щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі - 61 093,01 грн., згідно довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України за №305/637 від 08 вересня 2017 року та провести виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсії. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року в частині визначення дати здійснення дій зобов'язального характеру, а саме здійснити перерахунок та виплату пенсії з 30 листопада 2016 року, а не з 08 вересня 2017 року.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що право на отримання пенсії позивач набув після звільнення з військової служби після демобілізації, тобто з 30 листопада 2016 року, а відтак і перерахунок пенсії із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення має здійснюватись саме з цієї дати.

Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Вирішуючи спір між сторонами, судами встановлено, що ОСОБА_1 з 29 вересня 2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Розрахунок пенсії в сумі - 3459,99 грн. був обчислений виходячи з посадового окладу - 1175 грн., окладу за військове звання - 130 грн., процентна надбавка за вислугу років - 456 грн. та середньомісячної суми додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 3759 грн., а всього - 5521,41 грн.

22 серпня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки її призначення відбулося без врахування всіх видів грошового забезпечення.

Листом від 05 вересня 2017 року №20973/03/Б-1836 відповідач відмовив в перерахунку пенсії позивачу з огляду на те, що законодавством не передбачено врахування в пенсію таких видів грошового забезпечення як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, премія, щомісячна додаткова грошова винагорода при звільненні та індексація, а тому підстави для перерахунку пенсії відсутні (а.с.15).

18 вересня 2017 року позивач знов звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, якою просив залучити до його пенсійної справи Довідку Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України за №305/637 від 08 вересня 2017 року про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 липня 2015 року по 29 листопада 2016 року, згідно якої ОСОБА_1 було нараховано: грошову допомогу на оздоровлення в сумі - 11350,69грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі - 4040,56грн., одноразову грошової допомоги при звільненні в сумі - 4812,16грн. та щомісячну додаткову грошову винагороду в сумі - 61 093,01грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що із сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань сплачувався єдиний соціальний внесок, а тому такі суми мають бути враховані при призначенні пенсії. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності виходу за межі позовних вимог для належного захисту прав позивача, задовольнивши позовні вимоги частково в іншій, ніж заявлено позивачем, редакції.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що на час здійснення перерахунку пенсії позивача у відповідача були відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а відтак висновки суду першої інстанції щодо перерахунку пенсії з 08 вересня 2017 року є правильними. Посилання позивача на приписи частини другої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є помилковими, оскільки дана правова норма регулює питання саме щодо подальшого підвищення пенсії за новими документами, що не є предметом даного спору.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів з огляду на наступне.

Скаржником рішення судів попередніх інстанцій оскаржено лише в частині строку, з якого має бути здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії, разом з тим, відповідно до частини 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, з огляду на що колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні справи.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після їх звільнення з військової служби провадиться відповідно до Закону України«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії.

Частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон №2262-XII, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячних основних видів грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-XII, який є вичерпним.

За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, отриманих ним у грудні 2015 року та вересні 2016 року грошової допомоги на оздоровлення, у жовтні 2015 року - матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у жовтні 2016 року - одноразової допомоги у разі звільнення, виплата яких здійснювалась не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII переліку видів грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється пенсія, названих вище одноразових додаткових видів грошового забезпечення задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження №11-806апп18), яка відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року у справі №21-70а15.

Щодо наявності правових підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди, колегія суддів касаційного суду зазначає, що відповідно до довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 08 вересня 2017 року №305/637 такий вид грошового забезпечення дійсно щомісячно сплачувався позивачу у період з серпня 2015 року по жовтень 2016 року.

Судами попередніх інстанцій було встановлено факт сплати із вказаних сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому щомісячна додаткова грошова винагорода має бути включена до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з розміру якого обчислюється пенсія.

Статтею 51 Закону №2262-ХІІ визначені строки перерахунку призначених пенсій. Так, відповідно до частини першої вказаної статті при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

За таких обставин відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії, враховуючи у складі грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, щомісячну додаткову грошову винагороду, з 30 листопада 2016 року.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 345, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі № 761/35662/17 скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, починаючи з 30 листопада 2016 року, та виплатити суми недоотриманої пенсії з цього часу.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

О.П. Стародуб

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду