Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.04.2018 року у справі №826/18982/16
Ухвала КАС ВП від 25.12.2019 року у справі №826/18982/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

10 квітня 2018 року

справа №826/18982/16

адміністративне провадження №К/9901/3536/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.,

за участю представників:

від позивача - Дордочкіної К.В., Марченко Н.М. за ордерами,

від відповідача - Демченка С.В. за довіреністю від 16.02.2018,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2017 року у складі судді Аблова Є.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у складі колегії суддів Кобаля М.І., Епель О.В., Карпушової О.В. у справі №826/18982/16, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофко Агрі Ресорсіз Україна» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування наказу про проведення перевірки, податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В :

02 грудня 2016 року, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 24 квітня 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кофко Агрі Ресорсіз Україна» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування наказу від 25 листопада 2016 року № 1007 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та податкового повідомлення - рішення від 02 лютого 2017 року №0000334106, яким Товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 3 605 474 грн, з мотивів протиправності та безпідставності їх прийняття.

27 липня 2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний позов Товариства задоволений частково, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 02 лютого 2017 року № 0000334106. В решті позову відмовлено.

01 листопада 2017 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із недоведеності податковим органом податкового правопорушення покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, при цьому дослідивши та оцінивши висновки акту перевірки по суті.

22 листопада 2017 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити повністю.

Заявник касаційної скарги посилається на наявність вироку від 31 березня 2015 року Приморського районного суду міста Одеси, яким ОСОБА_5 визнано винним за частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України та призначено покарання за цією частиною у вигляді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 34000 грн. Саме ця особа вчиняла господарські операції від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Юран» у якого Товариством (позивачем у справі) придбано товар (врожай кукурудзи 2013 року) на загальну суму 3 605 474 грн (у тому числі за 2014 рік у сумі 3 605 474 грн).

Просить врахувати правові позиції Верховного Суду України викладені у рішенні від 01 грудня 2015 року по справі № 21-3788а15, за якими статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю.

Відповідач доводить відсутність факту реального здійснення господарських операцій між Товариством та його контрагентом, невідповідність первинних документів наданих на підтвердження здійснення господарських операцій встановленим вимогам, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-14. Відсутність правового значення первинних документів складених фіктивними суб'єктами підприємницької діяльності доводить посиланням на ухвалу Верховного Суду України від 24 травня 2016 року № 21-5332а15 та рішення цього суду від 22 березня 2016 року у справі № 810/6201/14, від 26 квітня 2016 року № 2а-4201/11/2670, від 12 квітня 2016 №826/17617/13-а.

25 січня 2018 року представником позивача наданий відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду, в якому він просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на правильне застосування судами при розгляді справи норм матеріального і процесуального права.

27 грудня 2017 року матеріали касаційної скарги К/800/38996/17 передані до Верховного Суду.

28 грудня 2017 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційного провадження К/9901/3536/17 прийняті до провадження.

10 січня 2018 року Верховним Судом Касаційного адміністративного суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №826/18982/16, яка надійшла на адресу Суду 26 січня 2018 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що спірне податкове повідомлення - рішення від 02 лютого 2017 року №0000334106 прийняте податковим органом згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юран» за весь період взаємовідносин від 12 січня 2017 року №16/28-10-41-08/35919521.

Податковим повідомленням-рішенням за встановлені розділом четвертим акту перевірки порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.8, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 3 605 474 грн.

Склад податкового правопорушення за висновком податкового органу полягає в завищенні від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності, яке дорівнює сумі витрат Товариства, які утворилися внаслідок включення до їх складу сумі перерахованих на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Юран» 3 605 474 грн 30 коп., за кукурудзу фуражну 3 класу врожаю 2013 року.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення як належний доказ, яким ці порушення встановлені та оцінили висновки акту позаплановою перевірки Товариства проведеної відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в межах кримінальної справи.

Суд не погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій про можливість використання висновків результатів перевірки проведеної в межах кримінального провадження, до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій перевірка Товариства проведена на підставі наказу керівника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 25 листопада 2016 року №1007 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», у зв'язку з отриманням ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року по справі №760/12179/16-к кримінального провадження №3201040650000033 від 13 травня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частини 3 статті 212, частини 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим «Вступна частина» акту перевірки.

Пунктом 36 Підрозділу 10 «Інші Перехідні положення» Розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" від 17 липня 2015 року № 655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірних податкових повідомлень пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення - рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального законодавства, доводить необхідність дослідження та встановлення цих обставин.

У межах спірних відносин поза увагою судів залишились аналіз підстав та способу реалізації владних управлінських функцій податковим органом. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення-рішення.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а саме не дослідили зібрані у справі докази. Має місце порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 343, 349, пунктом 1 частини 2 статті 353, статтями 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі № 826/18982/16 скасувати.

Справу № 826/18982/16 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко