Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

09 жовтня 2018 року

справа №815/4104/16

адміністративне провадження №К/9901/18305/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу №815/4104/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та зобов'язання повторно розглянути заяву,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер"

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (судді Коваль М.П., Домусчі С.Д., Кравець О.О.),

У С Т А Н О В И В :

ПРОЦЕДУРА

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юпітер» (далі по тексту - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби (далі по тексту - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у задоволені заяви Товариства № 362 від 20 липня 2016 року про надання дозволу на внесення змін до граф 33, 36, 47, В митної декларації №506060000/2016/100258 від 29 лютого 2016 року та зобов'язати митний орган повторно розглянути заяву Товариства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року (суддя Балан Я.В.) позов задоволено. Визнано протиправними дії митного органу щодо відмови у задоволені заяви Товариства № 362 від 20 липня 2016 року про внесення змін до граф 33, 36, 47, В митної декларації №506060000/2016/100258 від 29 лютого 2016 року; зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву Товариства від 20 липня 2016 року № 362 щодо надання дозволу на внесення змін до граф 33, 36, 47, В митної декларації №506060000/2016/100258 від 29 лютого 2016 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції у справі, у задоволенні позову відмовлено.

У жовтні 2017 року позивачем подана касаційна скарга на судове рішення суду апеляційної інстанції, 5 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Горбатюк С.А.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №815/4104/16 з суду першої інстанції.

8 лютого 2018 року справу №815/4104/16 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство імпортувало товар (алюмінієва паста), придбаний на умовах контракту №2 від 29 жовтня 2015 року, укладеного з «Albo Shlenk S.R.O.», Чеська Республіка (дочірня структурою «Schlenk Metallic Pigments GmbH», ФРН), у зв'язку з чим 29 лютого 2016 року подало до митного органу митну декларацію №506060000/2016/100258. В графі 33 митної декларації зазначено код товару 38244000.

Після проведення митного оформлення декларантом виявлено, що у зазначений у митній декларації код товару не відповідає коду, який вказано виробником у документах на вантаж (3212900).

Мина декларація подавалась митним брокером.

Згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 16 квітня 2014 року №26656 код спірного товару за УКТ ЗЕД - 3212.

На письмовий запит позивача, останній отримав підтвердження від виробника товару «Albo Shlenk S.R.О.», що імпортований товар індексуються у ФРН за митним кодом 32129000.

У зв'язку з виявленою помилкою Товариство звернулось до відповідача із заявою встановленого зразка від 20 липня 2016 року про надання дозволу на внесення змін до митної декларації №506060000/2016/100258, з метою приведення коду імпортованого товару у відповідність з загальновизнаним кодуванням.

Відповідач листом від 2 серпня 2016 року у задоволенні заяви Товариства відмовив з підстав того, що посадовою особою митниці, яка здійснювала митне оформлення, не виявлено невідповідностей між задекларованим у графі 33 митної декларації кодом товару та його описом у графі 31, що первісно заявлений код товару не суперечить товарній позиції 3824 Пояснень до УКТЗЕД. При цьому відповідач послався на пункт 34 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21 травня 2012 року, яким встановлені випадки, коли внесення змін до митної декларації не дозволяється.

В ході судового розгляду встановлено, що протягом 2014-2015 років Товариство неодноразово ввозило такий самий товар, який класифікувався за кодом 3212900.

Внаслідок митного оформлення спірного товару за зазначеним в митній декларації кодом Товариство було позбавлене права застосування преференційної ставки ввізного мита, сплативши його на рівні 5% замість 0%.

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у справі не підтвердились обставини, у зв'язку з якими законодавство не дозволяє внесення змін до митної декларації, що встановлені пунктом 34 Положення №450.

Оскільки позивач звернувся до митного органу із заявою встановленого зразка про внесення змін до митної декларації, до якої долучив підтверджуючі документи, то у відповідача не було підстав відмовляти у вчиненні дій, про які просило Товариство.

Суд першої інстанції оцінив і спростував доводи щодо відповідності зазначеного в митній декларації коду товару та його опису, встановивши розбіжності між графами 31 (маркування та кількість, номери контейнерів, кількість та розпізнавальні особливості) та 33 (код) митної декларації, а також відповідність опису товару згідно графи 31 митної декларації та товаросупровідних документів - саме коду 32129000 за УКТ ЗЕД.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, пославшись на пункт 37 Положення №450 (щодо того, що аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією), виходив з окремих формальних недоліків заяви Товариства від 20 липня 2016 року.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ та ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: вимог пунктів 33, 37 Положення №450, вимог Порядку оформлення аркушу коригування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 листопада 2012 року №1145, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає про неправильну правову оцінку обставин справи судом апеляційної інстанції, внаслідок чого ним прийнято незаконне судове рішення, яке просить скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

У запереченнях на касаційну скаргу Товариства митний орган просить в її задоволенні відмовити, погоджуючись з мотивами, викладеними в оскарженому судовому рішенні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Проблемою даного спору є правомірність дій митного органу щодо відмови внести зміни до поданої Товариством митної декларації щодо правильного зазначення коду товару за УКТ ЗЕД.

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо застосування норм процесуального права

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Нормативне регулювання

Відповідно до частин першої, другої статті 268 Митного кодексу України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи органів доходів і зборів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Відповідно до положень статті 269 Митного кодексу України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Частиною сьомою статті 269 цього кодексу визначено, що порядок внесення змін до митних декларацій визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок внесення змін до митних декларацій визначено пунктами 33 - 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №450 від 21 травня 2012 року (далі - Положення).

За змістом пункту 33 Положення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів. Дозвіл митного органу на зміну митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі.

Пункт 34 Положення передбачає випадки, коли внесення змін до митної декларації не дозволяється. До них віднесено наступні: - внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа; - внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів; - внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати; - внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено); - внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання; - внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.

Відповідно до пункту 37 Порядку після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом: подання у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі: - отримання митним органом інформації про перерахування декларантом до державного бюджету митних платежів у вигляді доплати або підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення; - необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією; - необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

Оцінка доводів касаційної скарги

Таким чином Митний кодекс України та Положення визначають порядок дій (процедуру) митного органу у випадку отримання ним заяви декларанта про надання дозволу на внесення змін до митної декларації. Відповідний дозвіл надається усно (пункт 38 Положення), а відмова повинна бути письмовою (чи в електронному вигляді), невідкладною та мотивованою (частина перша статті 269 Митного кодексу України).

Після завершення митного оформлення у визначених законом випадках зміни вносяться або шляхом подання додаткової митної декларації, або шляхом оформлення аркушу коригування.

Пункт 37 Положення в редакції, чинній на час здійснення спірних правовідносин, передбачає ряд випадків, в яких внесення змін до митної декларації здійснюється шляхом оформлення митним органом аркушу коригування (зокрема три означені вище випадки).

Разом з тим, підтримуючи позицію митного органу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у справі відсутні підстави для оформлення аркушу коригування, позаяк немає необхідності змінювати відомості про товари, не пов'язані з перерахуванням сум митних платежів. Поза увагою цього суду залишились обставини щодо наявності інших, передбачених пунктом 37 Порядку, підстав для оформлення аркушу коригування.

Суд першої інстанції надав правову оцінку доводам митного органу щодо відсутності розбіжностей між заявленими в митній декларації описом товару та його кодом за УКТ ЗЕД, і встановив такі розбіжності. В цій частині доводи відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином в ході судового процесу у суді першої інстанції спростовано висновки митного органу щодо того, що з поданих товаросупровідних документів не вбачається необхідності змінювати відомості про задекларований товар.

Оскільки відмова відповідача надати дозвіл на внесення змін до митної декларації обґрунтована саме відсутністю необхідності внесення відповідних змін, а інших обставин, передбачених пунктом 34 Положення, коли внесення змін до митної декларації не дозволяється, у справі не встановлено, Суд вважає правильною правову оцінку обставин справи, здійснену судом першої інстанції.

Суд вважає, що у цій справі позивачем обрано правильний правовий спосіб захисту, який також застосовано судом першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

В ході касаційного розгляду доводи позивача знайшли своє підтвердження, через порушення норм матеріального і процесуального права судом апеляційної інстанції касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, судове рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі №815/4104/16 скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер