ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м.Київ

справа № 825/271/16

адміністративне провадження № К/9901/13525/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року (суддя Д`яков В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року (головуючий суддя Епель О.В., судді: Желтобрюх І.Л., Карпушова О.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" до Митного поста "Прилуки" Чернігівської митниці ДФС, Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Митного поста "Прилуки" Чернігівської митниці ДФС (далі - м/п «Прилуки», відповідач 1), Чернігівської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень м/п «Прилуки» про коригування митної вартості товарів №102040000/2015/000236/1 від 02 вересня 2015 року; №102040000/2015/000260/2 від 01 жовтня 2015 року; №102040000/2015/000261/2 від 01 жовтня 2015 року; №102040000/2015/000277/2 від 27 жовтня 2015 року; №102040000/2015/000286/2 від 10 листопада 2015 року; №102040000/2015/000327/2 від 21 грудня 2015 року; №102040000/2015/000329/2 від 24 грудня 2015 року; №102040000/2015/000330/2 від 24 грудня 2015 року; №102040000/2015/000331/2 від 28 грудня 2015 року і скасування карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05240, №102040000/2015/05264, №102040000/2015/05265, №102040000/2015/05281, №102040000/2015/05290, №102040000/2015/05331, №102040000/2015/05333, №102040000/2015/05334, №102040000/2015/05335.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення м/п «Прилуки» про коригування митної вартості товарів №102040000/2015/000236/1 від 02 вересня 2015 року; №102040000/2015/000260/2 від 01 жовтня 2015 року; №102040000/2015/000261/2 від 01 жовтня 2015 року; №102040000/2015/000277/2 від 27 жовтня 2015 року; №102040000/2015/000286/2 від 10 листопада 2015 року; №102040000/2015/000327/2 від 21 грудня 2015 року; №102040000/2015/000329/2 від 24 грудня 2015 року; №102040000/2015/000330/2 від 24 грудня 2015 року; №102040000/2015/000331/2 від 28 грудня 2015 року; скасовано картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05240, №102040000/2015/05264, №102040000/2015/05265, №102040000/2015/05281, №102040000/2015/05290, №102040000/2015/05331, №102040000/2015/05333, №102040000/2015/05334, №102040000/2015/05335.

Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у митного органу підстав для застосування при митному оформленні імпортованого позивачем товару іншого (шостого) методу.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що митну вартість імпортованого позивачем товару було скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої ним митної вартості.

Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що 13 травня 2013 року між Товариством (як покупцем) та компанією Essentra Filters Products Limited (Filtrona Filters Products UK) (Об`єднане Королівство; як продавцем) було укладено контракт №14/02 (з врахуванням додаткових договорів), на підставі якого позивач імпортував на територію України фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активованого вугілля, вкриті сигаретним папером, потрійні вугільні фільтропалички з повітряною камерою, діаметром 7,70 мм).

Відповідно до пункту 5 зазначеного контракту сторонами погоджено здійснення поставки товару за правилами Інкотермс-2010 на умовах DAP Прилуки, Україна (тобто здійснення поставки за рахунок продавця у пункт призначення, визначений покупцем).

У період з вересня по грудень 2015 року на підставі вказаного вище контракту відбулось дев`ять поставок товару на митну територію України, а саме: 1) 02 вересня 2015 року поставка загальною вартістю 83236,7300 фунтів стерлінгів, партії товару №ТFВ056907 - 2263,200 тис. шт.; №ТРВ052984 - 2640,400 тис. шт.; №ТРВ054555 - 15658,00 тис. шт.; 2) 30 вересня 2015 року поставка загальною вартістю 83180,1500 фунтів стерлінгів, партії товару №ТFВ056907 - 2263,200 тис. шт.; №ТРВ052984 - 8298,400 тис. шт.; 3) 01 жовтня 2015 року поставка загальною вартістю 82380,4800 фунтів стерлінгів, партія №ТFВ054555 - 10561,60 тис. шт.; 4) 26 жовтня 2015 року поставка загальною вартістю 164655,3400 фунтів стерлінгів, партії товару: №ТFВ052984 - 10561,600 тис. шт.; №ТРВ054555 - 10561,600 тис. шт.; 5) 10 листопада 2015 року поставка загальною вартістю 82333,3300 фунтів стерлінгів, партії товару: №ТFВ052984 - 4715,000 тис. шт.; №ТРВ054555 - 5846,600 тис. шт.; 6) 21 грудня 2015 року поставка загальною вартістю 82355,9600 фунтів стерлінгів, партії товару №ТFВ052984 - 2451,800 тис. шт.; №ТРВ054555 - 8109,800 тис. шт.; 7) 24 грудня 2015 року поставка загальною вартістю 82380,4800 фунтів стерлінгів, партія №ТFВ054555 - 10561,600 тис. шт.; 8) 24 грудня 2015 року поставка загальною вартістю 82274,8600 фунтів стерлінгів, партія №ТFВ052984 - 10561,600 тис. шт.; 9) 28 грудня 2015 року поставка загальною вартістю 165537,9900 фунтів стерлінгів, партії товару №ТFВ056907 - 2263,200 тис. шт.; №ТРВ054555 - 8298,400 тис. шт.

Для митного оформлення товару контролюючому органу позивачем подавались відповідні митні декларації, в яких вартість товару визначено за основним методом - ціною договору (контракту), а також подавались наступні підтверджуючі документи: зовнішньоекономічний контракт від 13 травня 2013 року №14/02 та додаткові договори до нього №1 від 17 липня 2013 року, №2 від 14 жовтня 2013 року, №4 від 01 жовтня 2014 року; додаток №11 від 11 березня 2015 року; рахунки-фактури (інвойси) з перекладом; ліцензія на виробництво тютюнових виробів №508 від 21 березня 2011 року; міжнародні автомобільні накладні (СМR), сертифікати про походження товару, пакувальні листи, документи фітосанітарного, радіологічного контролю.

Крім того, по товару за першою поставкою позивачем також було надано митному органу експертний висновок, прайс-лист товаровиробника та копію митної декларації країни відправлення.

З метою підтвердження заявленої Товариством митної вартості товару митним органом декларанту запропоновано надати додаткові документи по поставкам №2 - №9.

У зв`язку з цим позивач надав митному органу: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, прайс-листи, каталоги, прейскуранти виробника товару, а також копії митних декларацій країни відправлення.

За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №102040000/2015/000236/1 від 02 вересня 2015 року, №102040000/2015/000260/2 від 01 жовтня 2015 року, №102040000/2015/000261/2 від 01 жовтня 2015 року, №102040000/2015/000277/2 від 27 жовтня 2015 року, №102040000/2015/000286/2 від 10 листопада 2015 року, №102040000/2015/000327/2 від 21 грудня 2015 року, №102040000/2015/000329/2 від 24 грудня 2015 року, №102040000/2015/000330/2 від 24 грудня 2015 року, №102040000/2015/000331/2 від 28 грудня 2015 року, мотивовані тим, що копії митних декларацій країни відправлення не містять повної інформації про товари; в прайс-листах відсутній повний опис товару та інформація щодо одиниці виміру; експертні висновки не містять посилань на використані джерела отримання інформації, включаючи і джерела Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших складових ціни задекларованого товару; при проведенні експертного дослідження експертом використовувалась цінова інформація з прайс-листів продавця, що не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України, а тому висновки взяти до уваги неможливо, оскільки перевірити достовірність зазначеної в них цінової інформації немає можливості; надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості здійснити розрахунки на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Інших підстав для коригування визначеної Товариством митної вартості в оскаржуваних рішеннях не зазначено.

Також митним органом сформовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05240, №102040000/2015/05264, №102040000/2015/05265, №102040000/2015/05281, №102040000/2015/05290, №102040000/2015/05331, №102040000/2015/05333, №102040000/2015/05334, №102040000/2015/05335.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані ним документи містять розбіжності, в них наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим суди, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару (у тому числі й додатково), прийшли до висновку про недоведеність митницею неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачами ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Крім того, суди попередніх інстанцій відхилили й доводи Митниці про те, що копії митних декларацій країни відправлення не містять повної інформації про товар, оскільки такі декларації у відповідності до чинного МК України не входять до переліку основних документів, підтверджуючих заявлену митну вартість, а їх форма та зміст регламентуються законодавством відповідної іноземної держави і їх формування та заповнення не залежать від волевиявлення позивача; крім того, всі копії митних декларацій країни відправлення, що подавались позивачем, містили відомості про номер контракту, на підставі якого поставлявся товар, номери партій та маркування товару, його вагу, номер замовлення і загальну вартість, що, в свою чергу, є основними реквізитами і даними, необхідними для перевірки заявленої експортером митної вартості.

Посилання ж відповідача на те, що у прайс-листах відсутній опис товару та інформація щодо одиниці його виміру, як зазначили суди, не заслуговують на увагу, враховуючи, що прайс-листи є не основними, а додатковими джерелами інформації про вартість товару; до того ж, самі лише ці недоліки за наявності інших підтверджуючих документів не можуть бути достатньою підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості товару за ціною контракту.

Застереження митного органу про те, що експертні висновки, подані позивачем, не містять відомостей про джерела інформації, що були використанні для проведення експертного дослідження, також не були враховані судами, адже ці документи, як і зазначені вище копії митних декларацій країни відправлення та прайс-листи, є лише додатковим підтвердженням заявленої митної вартості товарів і не входять до переліку обов`язкових.

Водночас, як констатовано судами, в оскаржуваних рішеннях митним органом не зазначено, які ж саме конкретні недоліки містять основні документи, подані позивачем на підтвердження заявленої митної вартості за ціною контракту, а лише без конкретизації вказано, що надані ним документи не містять всіх значень для підтвердження її складових.

Що ж до тверджень скаржника про відсутність в поданих позивачем документах інформації про витрати на транспортування товару та його страхування при перевезенні, то неведені обставини, як встановили суди, не визначені як підстави для коригування митної вартості в оскаржуваних рішеннях; до того ж, в контракті вказано, що поставка товару здійснюється сторонами за правилами Інкотермс-2010 на умовах DAP, тобто всі витрати на поставку, у тому числі й страхування (у разі потреби), несе продавець і вони включаються в ціну товару, а отже у відповідності до частини 10 статті 58 МК України не підлягають додатковому підтвердженню.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів №102040000/2015/000236/1 від 02 вересня 2015 року; №102040000/2015/000260/2 від 01 жовтня 2015 року; №102040000/2015/000261/2 від 01 жовтня 2015 року; №102040000/2015/000277/2 від 27 жовтня 2015 року; №102040000/2015/000286/2 від 10 листопада 2015 року; №102040000/2015/000327/2 від 21 грудня 2015 року; №102040000/2015/000329/2 від 24 грудня 2015 року; №102040000/2015/000330/2 від 24 грудня 2015 року; №102040000/2015/000331/2 від 28 грудня 2015 року; скасування карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05240, №102040000/2015/05264, №102040000/2015/05265, №102040000/2015/05281, №102040000/2015/05290, №102040000/2015/05331, №102040000/2015/05333, №102040000/2015/05334, №102040000/2015/05335 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко