ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2020 року

Київ

справа №817/1378/15

касаційне провадження №К/9901/26261/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватного підприємства «Захід-Руно» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 (суддя Кравчук Т.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 (судді: Жизневська А.В., Малахова Н.М., Моніч Б.С.) у справі за позовом Приватного підприємства «Захід-Руно» до Млинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненські й області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ПП «Захід-Руно» звернулося до суду з адміністративним позовом до Млинівської ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2014 № 0001482200 про визначення грошового зобов`язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 316586,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що починаючи з 04.08.2014, нарахування пені, передбаченої статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є протиправним, оскільки 04.08.2014 відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до угоди між позивачем та нерезидентом. З цього дня експортна операція підлягала зняттю з контролю, який здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України 24.03.1999 № 136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за № 338/3631.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 05.10.2015 відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.02.2016 залишив без змін постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2015.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у зв`язку із запровадженням постановами Правління Національного банку України від 20.08.2014 № 515 та від 2-.11.2014 № 734 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» вимоги щодо обов`язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону в розмірі 100 % уповноважені банки не могли знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

ПП «Захід-Руно» подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зазначаючи, що суди всупереч вимогам статті 58 Конституції України застосували до спірних правовідносин законодавство - постанови Правління Національного банку України від 20.08.2014 № 515 та від 20.11.2014 № 734 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», яке набуло чинності після виникнення цих правовідносин.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21.07.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Верховний Суд ухвалою від 04.06.2020 прийняв касаційну скаргу до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 09.06.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

Млинівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Рівненській області провела позапланову виїзну перевірку ПП Захід-Руно з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаєморозрахунках із ВАТ Коври Бреста Республіка Білорусь за контрактом від 23.04.2014 №230414 за період з 23.04.2014 по 31.08.2014, унаслідок якого склала акт перевірки від 20.11.2014 №163/22/31316414, в якому зафіксувала порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Порушення полягало у надходженні на валютний рахунок позивача виручки від нерезидента за експортною операцією згідно з ВМД від 29.04.2014 в сумі 82398,87 дол. США.

На підставі акта перевірки Млинівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Рівненській області склала податкове повідомлення-рішення від 08.12.2014 № 0001482200 про нарахування на підставі статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 316586,88 грн.

Між позивачем (продавець) та Відкритим акціонерним товариством Коври Бреста (Республіка Бєларусь) (покупець) укладено контракт від 23.04.2014 № 230414, згідно з яким продавець зобов`язується передати покупцю у встановлений контрактом строк пряжу шерстяну апаратну ткацьку в кількості 12 тон у власність покупцю, а покупець - прийняти та оплатити на умовах контракту.

Відповідно до пункту 3.3 контракту його загальна вартість становить 88080 дол. США.

Згідно з пунктом 6.1 контракту оплата товару здійснюється протягом 30 днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Згідно зі специфікацією № 1 на товар до контракту від 23.04.2014 № 230414 продавець постачає пряжу шерстяну в кількості 11821 тон на загальну суму 82398,87 дол. США.

Позивач здійснив поставку товару на користь нерезидента на суму 82398,87 дол. США, що підтверджується митною декларацією від 29.04.2014 № 204030000/2014/000918. Граничний термін надходження валютної виручки на рахунок позивача в уповноваженому банку (90 днів) є 28.07.2014.

У жовтні 2013 року між позивачем (покупець) та Відкритим акціонерним товариством Коври Бреста (Республіка Бєларусь) (продавець) було укладено імпортний договір купівлі-продажу від 22.10.2013 № 08/УК-26 щодо поставки килимів та килимових виробів.

Між позивачем (покупець) та Відкритим акціонерним товариством Коври Бреста (Республіка Бєларусь) (продавець) укладено додаткову угоду від 18.06.2014 № 6 до договору купівлі-продажу від 22.10.2014 року № 08/УК-26, згідно з якою пунктом 3.5 викладено в редакції, за якою оплата за договором допускається товаром пряжею, яка поставляється згідно з контрактом від 23.04.2014 року №230414.

Також 04.08.2014 позивач (покупець) та Відкрите акціонерним товариством Коври Бреста (Республіка Бєларусь) уклали угоду про залік зустрічних однорідних вимог, які виникли на підставі договорів від 23.04.2014 № 230414 та від 22.10.2013 №УК-26 на суму 82398,87 грн.

Згідно з митною декларацією від 04.08.2014 № 204030000/2014/001714 ПП «Захід-Руно» отримало від Відкритого акціонерного товариства Коври Бреста килими, килимові доріжки та покриття для підлоги, машинного виробництва, ткані і жакардові, двохполотні, готові для використання, різних розмірів, змотані поштучно в рулони загальною вартістю 987555,24 грн, що в еквіваленті в доларах США становить 82398,87 дол. США.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 185/94-ВР) передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктами 1 та 2 Постанови правління Національного банку України від 14.11.2013 № 453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті» та Постанови правління Національного банку України від 12.05.2014 № 270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до статті 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною першою статті 602 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 44 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

До таких нормативно-правових актів належить «Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за № 338/3631.

Відповідно до пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України 24.03.1999 № 136 та зареєстрованої в Міністерстві

юстиції України 28.05.1999 за № 338/3631 (чинна на час виникнення спірних правовідносин), експортна, імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов`язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання тощо.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин законодавство передбачало припинення валютного контролю без зарахування валютної виручки на банківський рахунок експортера, зокрема у разі наявності належним чином оформлених документів припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що зобов`язання нерезидента - Відкритого акціонерного товариства Коври Бреста ( Республіка Бєларусь) за контрактом від 23.04.2014 № 230414 щодо оплати експортованого позивачем згідно з митною декларацією від 29.04.2014 № 204030000/2014/000918 товару в сумі 82398,87 дол. США, з граничним терміном надходження валютної виручки на рахунок позивача в уповноваженому банку 28.07.2014, припинилися 04.08.2014 зарахуванням зустрічних однорідних вимог за договором від 22.10.2013 № УК-26 щодо оплати позивачем імпортованого нерезидентом згідно з митною декларацією від 04.08.2014 №204030000/2014/001714 товару на суму 82398,87 дол. США.

Отже, з 04.08.2014 експортна операція позивача за контрактом від 23.04.2014 № 230414 підлягала зняттю з контролю.

Відповідно, період прострочення надходження валютної виручки був з 29.07.2014 по 03.08.2014 включно, що становить 6 днів. Тому, є правомірним нарахування пені у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, за кожен день із шести прострочених.

Нарахування пені за період з 04.08.2014 по 13.11.2014 є протиправним.

Висновки судів попередніх інстанцій про правомірне нарахування контролюючим органом пені за увесь визначений ним період (з 29.07.2014 по 13.11.2014) зроблені унаслідок неправильного застосування норм матеріального права, що полягало у поширенні на спірні правовідносини, які припинилися 04.08.2014, положень постанов правління Національного банку України від 20.08.2014 № 515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» та від 20.11.2014 № 734 «Про врегулювання ситуації па валютному ринку України», якими установлено вимогу щодо обов`язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Застосування судами цих положень є порушенням статті 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело і до порушення норм процесуального права, що полягало у недослідженні доказів - розрахунку пені (а.с. 9 т. 1), що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Тому, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка застосовується судом касаційної інстанції згідно з вимогами пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 № 460-IX).

Керуючись статтями 344, 353, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Захід-Руно» задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду