Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2019 року

Київ

справа №820/5121/18

касаційне провадження №К/9901/1006/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 (головуючий суддя - Гуцал М.І., судді: Донець Л.О., Бенедик А.П.) у справі №820/5121/18 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 31.10.2018 (повний текст складено 12.11.2018) позовні вимоги залишив без задоволення.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення копія рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 отримана Головним управлінням ДФС у Харківській області 16.11.2018.

Головне управління ДФС у Харківській області 14.12.2018 (згідно з відтиском поштового штемпелю вхідної кореспонденції суду першої інстанції на першому аркуші апеляційної скарги) звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.12.2018 відмовив Головному управлінню ДФС у Харківській області у задоволенні клопотання про поновлення строку та залишив апеляційну скаргу без розгляду.

Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції застосував положення частини п'ятої статті 270, частини восьмої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України та виходив з того, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана Головним управлінням ДФС у Харківській області з пропуском десятиденного строку з дня проголошення такого судового рішення.

Головне управління ДФС у Харківській області 04.01.2019 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема частини восьмої статті 283, статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, зазначає, що частина восьма статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює строк апеляційного оскарження судових рішень, ухвалених в порядку провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів, і не поширюється на судові рішення, ухвалені в загальному порядку.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню з огляду на таке.

Параграф 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України регламентує особливості провадження при розгляді окремих категорій термінових адміністративних справ.

У статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів, які відносяться до термінових адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів.

Згідно з частиною восьмою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.

Враховуючи викладене, встановлений частиною восьмою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України строк апеляційного оскарження судових рішень суду першої інстанції поширюється лише для термінових справ, розглянутих за заявою органів доходів і зборів.

Натомість, строк апеляційного оскарження судових рішень у справах за позовом, розглянутих у загальному порядку, визначений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 та матеріалів справи, у ситуації, що розглядається, Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій у загальному порядку, а не із заявою за правилами статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи дотримання скаржником строку апеляційного оскарження судового рішення, ухваленого в загальному порядку, помилково застосував частину восьму статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює строк апеляційного оскарження рішень, прийнятих в провадженнях за зверненням органів доходів і зборів, що призвело також до безпідставного застосування статті 270 цього Кодексу.

За таких обставин, оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без розгляду не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

У зв'язку з порушенням апеляційним адміністративним судом норм процесуального права, оскаржувана ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №820/5121/18 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І. Бившева І.А. Васильєва