ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

справа №813/3294/17

адміністративне провадження №К/9901/29343/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Смоковича М.І.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України та Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Карп`як О.О., суддів Гулкевич І.З., Мартинюка В.Я., та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Запотічного І.І., суддів Довгої О.І., Сапіги В.П.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати незаконним і скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 19 вересня 2017 року №2188-о «Про припинення державної служби»;

- визнати незаконним і скасувати наказ Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби від 19 вересня 2017 року №422-к «Про припинення державної служби»;

- поновити його з 19 вересня 2017 року на посаді заступника начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав про те, що наказом Державної фіскальної служби України від 19 вересня 2017 року №2188-о йому припинено державну службу у зв`язку із поновленням на посаді державної служби особи, яка раніше її займала, відповідно до пункту 1 частини першої статті 88 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII). Наказом Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби від 19 вересня 2017 року №422-к ОСОБА_1 , заступника начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби, звільнено із займаної посади відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 19 вересня 2017 року №2188-о. Позивач уважає, що вказані накази є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки йому відповідно до вимог статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не було запропоновано іншої рівнозначної посади, хоча, на його думку, така можливість у відповідача була. Також ОСОБА_1 указував на те, що при його звільненні не враховано приписи частини третьої статті 40 КЗпП України, згідно з якою не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 19 вересня 2017 року №2188-о «Про припинення державної служби». Визнано протиправним і скасовано наказ Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби від 19 вересня 2017 року №422-к «Про припинення державної служби». Поновлено ОСОБА_1 з 20 вересня 2017 року на посаді заступника начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України та Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року - без змін.

5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 звільнений з посади заступника начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби з порушенням установленого законом порядку звільнення працівника.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із постановами судів попередніх інстанцій, Державна фіскальна служба України та Івано-Франківська митниця Державної фіскальної служби подали касаційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані постанови є незаконними та необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм матеріального і процесуального права. У касаційній скарзі вказано про те, що позивача правомірно звільнено з посади заступника начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби, а судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано пункт 5 частини першої статті 83 Закону №889-VIII, яким передбачено припинення державної служби у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін. Підстави для припинення державної служби у зв`язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін, визначені у статті 88 Закону №889-VIII, відповідно до якої однією з підстав для припинення державної служби у зв`язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін, є поновлення на посаді державної служби особи, яка раніше її займала. Скаржник зазначає, що в даному випадку припинення державної служби ОСОБА_1 відбулося у зв`язку із поновленням на посаді заступника начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_3 Також у касаційній скарзі вказано про те, що позивачеві було запропоновано переведення на посаду старшого державного інспектора відділу адміністрування митних платежів на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника, проте ОСОБА_1 не надав згоду для переведення на цю посаду та відмовився від ознайомлення під підпис з повідомленням і пропозицією про переведення, а тому відповідачами дотримано встановлені частиною другою статті 40 та частиною третьою статті 49-2 КЗпП України вимоги.

IV. Позиція інших учасників справи

8. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року - без змін, оскільки вони, на думку позивача, прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Шарапи В.М. ухвалою від 28 лютого 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30 квітня 2020 року на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року №717/0/78-20 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Смоковичу М.І., яку ухвалою від 18 травня 2020 року прийнято до провадження.

11. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 03 липня 2020 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 08 липня 2020 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. Наказом Державної фіскальної служби України від 08 червня 2016 року №2282-о на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року в справі №813/6010/15 поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби з 27 жовтня 2015 року.

13. Листом від 19 вересня 2017 року Державна фіскальна служба України просила Івано-Франківську митницю Державної фіскальної служби надати пропозиції щодо подальшого проходження державної служби ОСОБА_1 у зв`язку із поновленням судовим рішенням на посаді заступника начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_3

14. Івано-Франківська митниця Державної фіскальної служби листом від 19 вересня 2017 року поінформувала про те, що у зв`язку із поновленням на посаді заступника начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_3, відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року в справі №813/2091/16, ОСОБА_1 було запропоновано переведення на посаду старшого державного інспектора відділу адміністрування митних платежів на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_2 , проте позивач не надав згоду для переведення на зазначену посаду та відмовився від ознайомлення під підпис з повідомленням і пропозицією про переведення. Також у цьому листі зазначено, що 19 вересня 2017 року о 13 год 10 хв ОСОБА_1 засобами телефонного зв`язку повідомив начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про погіршення стану здоров`я та перебування в одній з поліклінік м. Івано-Франківська.

15. Наказом Державної фіскальної служби України від 19 вересня 2017 року №2188-о «Про припинення державної служби» у зв`язку із поновленням на посаді заступника начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_3, на виконання постанов Львівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року в справі №813/2091/16, припинено державну службу 19 вересня 2017 року ОСОБА_1 , заступнику начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби, у зв`язку із поновленням на посаді державної служби особи, яка раніше її займала, відповідно до пункту 1 частини першої статті 88 Закону №889-VIII.

16. Наказом Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби від 19 вересня 2017 року №422-к «Про припинення державної служби» ОСОБА_1, заступника начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби, визнано таким, що припинив державну службу 19 вересня 2017 року у зв`язку із поновленням на посаді державної служби особи, яка раніше її займала, відповідно до пункту 1 частини першої статті 88 Закону №889-VIII.

17. Листом Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби від 20 вересня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про припинення державної служби 19 вересня 2017 року у зв`язку із поновленням на посаді державної служби особи, яка раніше її займала, відповідно до пункту 1 частини першої статті 88 Закону №889-VIII.

18. На запит представника ОСОБА_1 щодо надання інформації про наявність вакантних посад в органах Державної фіскальної служби України станом на 19 вересня 2017 року отримано ряд відповідей, зі змісту яких встановлено, що станом на вказану дату в штатному розписі Державної фіскальної служби України були наявні вакантні посади, що віднесені до номенклатури голови Державної фіскальної служби України.

19. Позивачеві перед звільненням не було запропоновано рівнозначної посади.

20. З 19 вересня 2017 року по 22 вересня 2017 року включно ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АДД № 330967.

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

21. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. За приписами статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

23. Підстави для припинення державної служби визначено частиною першою статті 83 Закону №889-VIII, згідно з пунктом 5 якої державна служба припиняється у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону).

24. Підставами для припинення державної служби у зв`язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін, відповідно до пункту 1 частини першої статті 88 Закону №889-VIII є поновлення на посаді державної служби особи, яка раніше її займала.

25. У пункті 6 частини першої статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

26. Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

27. Згідно з частиною третьою статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

28. За приписами частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

29. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

30. З аналізу норм чинного законодавства, яке регулює особливості проходження та припинення державної служби, вбачається, що підставою для припинення державної служби у зв`язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін, є поновлення на посаді державної служби особи, яка раніше її займала, що передбачено пунктом 1 частини першої статті 88 Закону №889-VIII.

31. Припинення державної служби ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби на підставі пункту 1 частини першої статті 88 Закону №889-VIII відбулося у зв`язку із поновленням на цій посаді за рішенням суду ОСОБА_3

32. Водночас статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

33. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

34. При розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються норми, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то необхідно застосовувати законодавство про працю, зокрема КЗпП України.

35. Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у розумінні приписів пункту 1 частини першої статті 88 Закону №889-VIII та частини другої статті 40 КЗпП України звільнення працівника допускається лише після надання роботодавцем пропозицій щодо всіх наявних вакансій, на які може претендувати працівник, та у разі відмови працівника від запропонованих посад.

36. Перед звільненням ОСОБА_1 не було запропоновано рівнозначної посади та всіх наявних у Державній фіскальній службі України вакансій, що є порушенням відповідачами норм законодавства щодо звільнення працівника.

37. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 19 вересня 2017 року по 22 вересня 2017 року включно перебував на лікарняному, а за приписами частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 частини першої статті 40 КЗпП України та у випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації).

38. За таких обставин Верховний Суд уважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ОСОБА_1 звільнений з порушенням установленого законом порядку звільнення працівника, що є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів і поновлення позивача на посаді.

39. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій та встановлених ними обставин справи не спростовують.

40. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим підстави для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

41. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

IХ. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України та Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року в справі №813/3294/17 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

М. І. Смокович