Історія справи
Ухвала КАС ВП від 07.05.2018 року у справі №826/6734/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 травня 2018 року
Київ
справа №826/6734/16
адміністративне провадження №К/9901/257/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_3
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року (головуючий суддя -Власенкова О.О., судді - Головань О.В., Добрянська Я.І.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (головуючий суддя - Коротких А.Ю., судді - Ганечко О.М., Літвіна Н.М.)
у справі № 826/6734/16
за позовом ОСОБА_3
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
третя особа - Військова частина А 0515
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
1. 27 квітня 2016 року ОСОБА_3 (далі - скаржник) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа - Військова частина А 0515 ( далі - третя особа), в якому просила:
1.1. - визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 50091764 на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2015 у справі № 826/8791/15;
1.2. - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.04.2016 про закінчення виконавчого провадження ВП № 50091764 на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».
2. В обґрунтування позовних вимог скаржник зазначила, що державний виконавець передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повним виконанням рішення суду, оскільки рішення суду боржником виконане не у повному обсязі через неправильно здійснений розрахунок розміру коштів, які належать виплатити позивачу. Так, згідно з судовим рішенням позивачу належить до виплати надбавка за виконання спеціальних завдань в розмірі 70% посадового окладу помічника командира військової частини А0515 за період з 01.02.2015 по день виключення зі списків особового складу (08.09.2015). Однак фактична дата виключення ОСОБА_3 зі списків особового складу військової частини була перенесена з 08.09.2015 на 12.09.2015, що зумовило подовження періоду, за який належало виплатити кошти, на 4 дні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Військова частина А 0515 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, відмовлено в повному обсязі.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем, спираючись на доказ перерахування боржником - військовою частиною А-0515 на картковий рахунок позивача коштів у сумі 8 394,27 грн. з наданням при цьому розрахунку цієї суми, правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повним фактичним виконання рішення суду згідно з виконавчим документом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.
5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.
5.1. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року у справі № 826/6734/16 залишено без змін.
6. Підтримуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що державний виконавець, при винесенні постанови від 20 квітня 2016 року ВП № 50091764 (далі - постанови ВП № 50091764) про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням виконавчого документа, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
7. 18 грудня 2017 року Верховним Судом отримано касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року.
8. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
9. В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_3 вказує на те, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ не виконаний у повному обсязі. Свої доводи скаржник обґрунтовує тим, що відповідачем залишено без реагування те, що третя особа нарахувала та виплатила ОСОБА_3 надбавку за виконання спеціальних завдань у розмірі 70 % до посадового окладу лише за період з 01 лютого 2015 року по 08 вересня 2015 року, а не по 12 вересня 2015 року (фактичний день виключення зі списків особового складу). ОСОБА_3 також стверджує, що державним виконавцем не взято до уваги той факт, що третьою особою, при добровільному виконанні виконавчого документа, протиправно утримано із частки грошового забезпечення - надбавки суму податку з доходів фізичних осіб без його компенсації і, таким чином, вказаний виконавчий документ не виконаний в повному обсязі.
10. 16 січня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив третьої особи на подану касаційну скаргу, в якому зазначено, що постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 липня 2017 року у справі № 826/6668/16, яка набрала законної сили, провадження в частині визнання бездіяльності військової частини А0515 щодо своєчасної та повної виплати належного полковнику юстиції ОСОБА_3 у зв'язку зі звільненням розміру грошового забезпечення в тому числі не нарахованого за період з 08.09.2015 року по 12.09.2015 року з урахуванням надбавки за виконання спеціальних завдань у розмірі 70% посадового окладу та щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 45% розміру грошового забезпечення, який вона отримувала за останньою займаною нею штатною посадою - співробітника відділу напрямків Резерву кадрового складу військової частини (за посадою помічника командира військової частини) - закрито. А відтак, викладені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_3 щодо нарахування надбавки у розмірі 70 % в період з 08 вересня 2015 року по 12 вересня 2015 року є необґрунтованими та безпідставними.
11. 26 січня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив відповідача на подану касаційну скаргу, в якому зазначено, що державним виконавцем оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки підставою для закінчення слугував лист військової частини А 0515 від 14 березня 2016 року № 222/6/62 про виконання у повному обсязі рішення суду із долученим до нього платіжним доручення від 26 лютого 2016 року № 328 про переведення на картковий рахунок ОСОБА_3 коштів у сумі 8394,27 грн.
12. Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
13. Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2018 року касаційну скаргу призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
14. На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року №826/8791/15 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист від 29 грудня 2015 року, стягувачем у якому зазначено ОСОБА_3, боржником - військову частину А0515. Згідно з цим виконавчим листом необхідно зобов'язати військову частину А0515 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 надбавку за виконання спеціальних завдань в розмірі 70% посадового окладу помічника командира військової частини А0515 з 01.02.2015 по день виключення зі списків особового складу (08.09.2015).
15. Указаний виконавчий лист скаржник пред'явила до виконання в примусовому порядку до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
16. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10 лютого 2016 року ВП № 50091764 відкрито виконавче провадження щодо виконання вищевказаного виконавчого листа.
17. На виконання згаданого виконавчого листа військова частина А0515 листом від 14 березня 2016 року № 222/6/62 повідомила відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання у повному обсязі рішення суду. Зокрема, зазначила, що 26 лютого 2016 року ОСОБА_3 переведено на її картковий рахунок кошти у сумі 8 394,27 грн., на підтвердження чого надано копію платіжного доручення від 26 лютого 2016 року № 328 та викладено розрахунок виплачених коштів за період з 01.02.2015 по 08.09.2015, а саме (2050 * 70%* 7 міс.) + (2050*70%/30*8 днів) - (податок з доходу фізичних осіб + військовий збір) = 8 394,27 грн.
18. Враховуючи цей лист, державний виконавець постановою від 20 квітня 2016 року ВП № 50091764 закінчив згадане виконавче провадження у зв'язку з повним виконанням виконавчого документа.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
19. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Частина 5 статті 124 Конституції України: судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
21. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).
22. Частина 1 статті 17 Закону № 606-XIV: примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
23. Пункт 1 частини 1 статті 17 Закону № 606-XIV: <…> відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами <…>.
24. Частина 1 статті 11 Закону № 606-XIV: державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
25. Пункт 1 частини 2 статті 11 Закону № 606-XIV: державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
26. Пункт 1 частини 2 статті 11 Закону № 606-XIV: державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
27. Пункт 8 частини 1 статті 49 Закону № 606-XIV: виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
31. Суд зазначає, що предметом виконання виконавчого документа, згідно Закону № 606-XIV, є резолютивна частина рішення. Державний виконавець, при примусовому виконанні виконавчого документа, керуючись нормами Закону № 606-XIV, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, при цьому, не вправі змінити резолютивну частину рішення.
32. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, змісту виконавчого документа по справі №826/8791/15, військову частину А0515 зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_3 надбавку за виконання спеціальних завдань в розмірі 70% посадового окладу помічника командира військової частини А0515 з 01.02.2015 по день виключення зі списків особового складу (08.09.2015). При цьому, Київський апеляційний адміністративний суд, проголошуючи дану постанову, вказав конкретну дату виключення зі списків особового складу - 08 вересня 2015 року.
33. Таким чином, Суд не приймає до уваги доводи скаржника про необхідність виплати зазначеної надбавки саме по 12 вересня 2015 року.
34. Крім того, Суд зазначає, що аналіз положень статті 49 Закону № 606-XIV дає підстави для висновку що підставою для закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Третьою особою на адресу відповідача направлено лист від 14 березня 2016 року № 222/6/62, яким повідомлено про повне виконання виконавчого листа у справі №826/8791/15. Таким чином, державним виконавцем дотримано норми Закону № 606-XIV в частині закінчення виконавчого провадження та не порушено права стягувача, передбачені даним Законом.
35. Водночас Суд зауважує, що державний виконавець на стадії примусового виконання судового рішення не наділений повноваженнями перевіряти правомірність проведення боржником певних відрахувань податків та зборів із суми боргу.
36. Таким чином, Суд не вбачає неправомірності в діях відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 50091764 на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» з примусового виконання виконавчого листа №826/8791/15, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 29 грудня 2015 року.
37. З огляду на викладене, Суд вважає, що рішенням судів попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено в задоволенні вимог скаржника.
38. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
39. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_3 безпідставними та правомірно спростованими судами попередніх інстанцій, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
41. Керуючись статтями 341, 343, п.1ч.1.ст.349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В :
42. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
43. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року - залишити без змін.
44. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Головуючий суддя Н.А. Данилевич
Судді В. М. Бевзенко
В.М. Шарапа