Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

08 травня 2018 року

справа №804/2777/17

адміністративне провадження №К/9901/21682/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у складі судді Букіної Л.Є. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у складі колегії суддів Добрядник І.Ю., Бишевської Н.А., Я.В. Семененко., у справі № 804/2777/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аульська хлоропереливна станція" до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аульська хлоропереливна станція» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16 листопада 2016 року № 0000781402, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 8 840 грн. 14 коп.

07 червня 2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін 19 грудня 2017 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю, з мотивів доведеності податковим органом правопорушення покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

13 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій він посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на підставі неповного і не всебічного з'ясування обставин, не підтверджених дослідженими доказами та залишення поза увагою істотних обставин справи, просить скасувати постанову суду першої та постанову суду апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

19 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано із Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №804/2777/17.

27 березня 2018 року справа №804/2777/17 надійшла до Верховного Суду.

Відзив відповідача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанови судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позивачем спірне податкове повідомлення-рішення № 0000781402 від 16 листопада 2016 року прийняте згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 29 вересня 2015 року № 2210 за період з 29 вересня 2015 року по 18 жовтня 2016 року, яким встановлено, що за період з 08 червня 2016 року по 14 червня 2016 року порушені терміни розрахунків у сфері ЗЕД.

Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД застосована податковим органом за порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР на підставі статті 4 цього Закону, у сумі 8840,13 грн. Будь-які інші нормативні акти у якості підстави нарахування пені спірним податковим повідомленням - рішенням не визначені.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій, склад податкового правопорушення полягає у порушенні термінів розрахунків за експортною операцією контрагентом Товариства при виконанні зовнішньоекономічного контракту, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквахімпром», як покупцем (Республіка Беларусь) від 29 вересня 2015 року №2210, з додатковими угодами до цього контракту №2 від 16 лютого 2016 року, № 3 від 27 травня 2016 року, №4 від 12 вересня 2016 року, у період з 08 червня 2016 року по 14 червня 2016 року. Не надходження коштів за контрактом та відсутність дозволу на продовження строків розрахунків за експортним контрактом унеможливлюють прийняття правової позиції заявника касаційної скарги про звільнення від відповідальності, щодо застосування пені з огляду на відсутність вини Товариства.

Посилання позивача на неповноту з'ясування судами попередніх інстанцій обставин у справі, не підтвердження їх дослідженими доказами, є неприйнятним з огляду на доведеність правопорушення податковим органом, викладення всіх його обставин в акті перевірки та судових рішеннях. Переоцінка доказів, про яку просить Товариство в касаційній скарзі є неможливою, з огляду на межі касаційного перегляду встановлені статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі № 804/2777/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Гончарова

І.Я.Олендер