Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року

Київ

справа №800/180/17

адміністративне провадження №А/9901/56/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Бевзенка В.М., суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України, як суду першої інстанції, з адміністративним позовом до ВККС, у якому просив визнати протиправними дії ВККС щодо оцінювання результатів виконаного практичного завдання під час кваліфікаційного оцінювання у рамках конкурсу до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та зобов'язати ВККС вирішити питання щодо допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання у рамках конкурсу до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2017 року, позивач звернувся до Верховного Суду України із заявою про його перегляд з підстави встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, далі - КАС України).

У заяві про перегляд, позивач зазначає, що дії відповідача з оцінювання результатів виконання ним практичного завдання є протиправними, оскільки перевірка виконаного практичного завдання відбулась без встановлення його відповідності показникам методики оцінювання результатів практичного завдання.

У запереченні на заяву відповідач зазначає, що доводи позивача не ґрунтуються на вимогах Закону та нормативних документах Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Також позивачем не наведено, які норми матеріального права порушені судом і в чому саме полягає незаконність оскаржуваного рішення суду.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) матеріали заяви передано до Верховного Суду.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Судом встановлено наспупне.

Рішенням ВККС від 07 листопада 2016 року №145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.

Рішенням ВККС від 11 січня 2017 року №2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.

Рішенням ВККС від 20 січня 2017 року №4/зп-17 складення анонімного письмового тестування призначено на 16 лютого 2017 року, а виконання практичного завдання - на 21 лютого 2017 року.

17 лютого 2017 року ВККС визначено результати складеного 16 лютого 2017 року анонімного письмового тестування на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, відповідно до яких позивач набрав 60 балів.

21 лютого 2017 року позивач виконав практичне завдання в рамках проходження кваліфікаційного оцінювання.

28 березня 2017 року ВККС визначено результати виконаного 21 лютого 2017 року практичного завдання на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах процедури конкурсу до касаційних судів у складі Верховного Суду, відповідно до яких позивач отримав 0 балів.

Рішенням ВККС від 28 березня 2017 року №19/зп-17 встановлено мінімально допустимий бал практичного завдання для визнання кандидатів на посаду судді Касаційного кримінального суду такими, що успішно виконали практичне завдання, - 65.

Рішенням ВККС від 29 березня 2017 року №23/зп-17, зокрема, визначено мінімально допустимий бал першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Іспит» у межах процедури конкурсу до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду - 119 бали.

29 березня 2017 року ВККС прийнято рішення про недопущення позивача до другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Позивач звернувся з вказаним позов до суду, вважаючи дії ВККС щодо оцінювання результатів виконаного ним практичного завдання такими, що вчинені з порушенням вимог обґрунтованості, добросовісності, розсудливості, а оцінки є довільними та не раціональними, які не підтверджуються доказами.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Суд вважає, що заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.

30 вересня 2016 року набув чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон України «Про судоустрій і статус суддів»), який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Частиною другою статті 81 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що на посаду судді Верховного Суду за спеціальною процедурою може бути призначена особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 38 цього Закону.

Статтею 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено перелік повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, серед яких, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання.

Згідно частини першої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.

Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (частина друга статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Рішенням ВККС від 04 листопада 2016 року №144/зп-16 затверджено Порядок проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок №144/зп-16).

Згідно пункту 7 розділу V названого Порядку результат складення анонімного письмового тестування учасника іспиту, на бланку відповідей якого відсутня відмітка номера варіанта тестового завдання, або на бланку відповідей якого проставлені будь-які інші позначки, які не визначені бланком відповідей, або проставлені будь-які додаткові позначки, символи, літери, слова тощо, становить 0 балів.

Виконане практичне завдання учасника іспиту, яке неможливо прочитати, оцінюється в 0 балів.

Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку, до матеріалів проведення іспиту належить, зокрема, зошит для виконання практичного завдання.

За змістом пункту 12 глави 2 розділу ІІ цього ж Порядку форма макета зошита для виконання практичного завдання затверджується Комісією.

Рішенням ВККС від 30 грудня 2016 року №199/зп-16 затверджено форму макета зошита для виконання практичного завдання. На титульній сторінці зошита для виконання практичного завдання, поряд з іншим, міститься попередження про те, що практичне завдання підлягає оцінюванню у 0 балів у разі наявності у ньому будь-яких позначок (літер, слів тощо), які відсутні у матеріалах практичного завдання та за допомогою яких може бути ідентифіковано особу учасника іспиту.

Рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року №143/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення).

За змістом пункту 15 розділу ІІІ вказаного Положення, у разі порушення суддею (кандидатом на посаду судді) порядку проведення іспиту Комісія може ухвалити відповідне рішення про припинення проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання.

Як встановлено Вищим адміністративним судом України та підтверджується матеріалами справи, при перевірці виконаного позивачем практичного завдання в паперовій формі членами Комісії встановлено, що позивач у зошиті для виконання практичного завдання зазначив власне прізвище.

Відповідно до положень пункту 6 розділу І Порядку, об'єктивність проведення іспиту забезпечується його прозорістю, конфіденційністю тестових запитань і практичних завдань, єдиною методикою встановлення його результатів, рівністю умов у доступі до інформації про його процедуру, місце, час і тривалість проведення тощо.

З огляду на зміст наведеного правового регулювання спірних правовідносин та за встановлених обставин справи, Суд вважає обґрунтованими висновки Вищого адміністративного суду України про те, що зазначення позивачем у зошиті для виконання практичного завдання власного прізвища є порушенням принципу об'єктивності проведення іспиту, а дії ВККС з оцінювання результатів виконаного позивачем практичного завдання під час кваліфікаційного оцінювання у рамках конкурсу до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду відповідають вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Порядку та Положення.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши всі аргументи учасників справи та докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.

Суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести скасування оскаржуваного рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 235-242, 244 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

Судді Н.А.Данилевич

В.М.Шарапа