Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року

Київ

справа № 266/935/17

провадження № К/9901/37707/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М. І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області у складі судді Пантелєєва Д.Г. від 14 листопада 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Міронової Г.М., Арабей Т.Г., Геращенка І.В. від 5 лютого 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:

- стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на її користь суму щомісячного підвищення до пенсії як особі зі статусом «дитина війни» за період з 31 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року в сумі 1330,74 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання відповідача здійснити виплату із зобов'язання на стягнення такої виплати є незаконною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2018 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 14 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, у справі № 266/3454/14-а зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області провести ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 3 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 31 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з відрахуванням фактично проведених виплат.

На виконання постанови Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області від 14 серпня 2014 року було видано виконавчий лист №266/3454/14-а, який звернуто до виконання.

Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області листом від 3 березня 2017 року № 03-15/513 повідомило ОСОБА_2 про відсутні у нього повноваження щодо виконання судових рішень про зобов'язання боржника у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви заступника начальника Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області про заміну способу виконання рішення з зобов'язання нарахування та виплати доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 31 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року на стягнення суми доплати в розмірі 1330,74 грн.

Згідно листа Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області від 14 квітня 2017 року, в грошовому еквіваленті сума доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 31 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року складає 1330,74 грн.

ДОВОВДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування необхідного для виконання рішення суду яке набрало законної сили, держава в порушення вимог Конституції України та Конвенції фактично відмовилась забезпечувати виконання судового рішення. Єдиним засобом захисту порушеного права є звернення до суду з іншим предметом позову, а саме з позовом про стягнення виниклої заборгованості по сплаті щомісячного підвищення до пенсії як особі зі статусом «діти війни». Стягнення з відповідача грошових коштів є самостійним засобом захисту порушеного права особи, іншим від такого засобу захисту прав особи як нарахування та зобов'язання сплатити грошові кошти, який було застосовано судом у справі № 266/3454/14-а.

8. Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2018 року не подано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Аналіз статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

З матеріалів справи убачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.

Зміна на підставі статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

18. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного від 5 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців