Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2018 року

Київ

справа №821/4430/14

адміністративне провадження №К/9901/9439/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській областіна постановуХерсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року (суддя: І.І. Войтович)та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року (колегія суддів: С.І. Жук, В.О. Потапчук, Г.В. Семенюк)у справі№821/4430/14за позовомПриватного підприємства «Де-Бірс»доДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській областіпровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Де-Бірс» (далі - Підприємство) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - ДПІ), в якому просило визнати протиправними дії ДПІ щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки за результатами якої складено акт від 21 жовтня 2014 року №352/21-03-22-06/38888589 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Де-Бірс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за травень, червень, липень 2014 року подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів - постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності"; визнати протиправними дії ДПІ щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість задекларованих позивачем у травні, червні, липні 2014 року в електронній інформаційній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України" на підставі акта від 21 жовтня 2014 року №352/21-03-22-06/38888589; зобов'язати ДПІ відновити в АС "Податковий блок" та "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" показники податкових зобов'язань і податкового кредиту задекларованих ПП «Де-Бірс» у травні, червні, липні 2014 року, які були відкориговані на підставі акта від 21 жовтня 2014 року №352/21-03-22-06/38888589.

Позов обґрунтовано тим, що посадовими особами ДПІ безпідставно проведено перевірку, оскільки первинні документи були викрадені з автомобіля директора Підприємства, про повідомлено відповідача та правоохоронні органи. Також на даний час у позивача є підстави вважати, що наслідками акта перевірки є внесення податковим органом змін до показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих Підприємством у травні, червні, липні 2014 року, в базу даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка є складовою автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок».

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року залишена без змін, позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії ДПІ щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за результатами якої складено акт від 21 жовтня 2014 року №352/21-03-22-06/38888589 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Де-Бірс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за травень, червень, липень 2014 року подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів - постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності". Визнано протиправними дії ДПІ щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість задекларованих позивачем у травні, червні, липні 2014 року в електронній інформаційній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України" на підставі акта від 21 жовтня 2014 року №352/21-03-22-06/38888589 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Де-Бірс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за травень, червень, липень 2014 року подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів - постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності". Зобов'язав ДПІ відновити в АС "Податковий блок" та "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" показники податкових зобов'язань і податкового кредиту задекларованих ПП «Де-Бірс» у травні, червні, липні 2014 року, які були відкориговані на підставі акта від 21 жовтня 2014 року №352/21-03-22-06/38888589 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Де-Бірс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за травень, червень, липень 2014 року подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів - постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності ".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є зміною податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати. При цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків. Отже, дані дії податкового органу, по суті, є лише збиранням податкової інформації, які не обумовлюють зміни майнового стану платника податків.

Від позивача відзиву або заперечень на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку щодо обґрунтованості касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що посадовою особою ДПІ складено акт від 21 жовтня 2014 року №352/21-03-22-06/38888589 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Де-Бірс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за травень, червень, липень 2014 року подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів - постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності".

За висновками акта документальної позапланової виїзної перевірки встановлено порушення: п.44.1, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст. 85, п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.198.1 ст.198, п.198.2 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого Підприємством завищено податкові зобов'язання на загальну суму податку на додану вартість 3167718,00 грн. в т.ч. за травень 2014 року -597718,00 грн., червень 2014 року-1157342,00 грн., за липень 2014 року - 1412658,00 грн. (в межах податкового кредиту) та встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість 3137144,00 грн. в т.ч. за травень 2014 року - 593048,00 грн., за червень 2014 року - 1148748,00 грн., за липень 2014 року -1395348, 00 грн.

Також, судами встановлено, що на підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем здійснено коригування в інформаційній базі "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України".

Надаючи оцінку обставинам у справі Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України.

Згідно із статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Підприємства, за результатами якої складено акт від 21 жовтня 2014 року №352/21-03-22-06/38888589 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Де-Бірс». Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а, отже такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі податкової інформації без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014, 03.11.2015 та 17.11.2015 у справах №№ 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15 відповідно.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення документальної виїзної позапланової перевірки позивача, визнання протиправними дій ДПІ щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість в автоматизованій інформаційній системі, зобов'язання ДПІ поновити показники податкової звітності позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права щодо спірних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову Приватного підприємства «Де-Бірс» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

………………….

………………….

………………….

В.П. Юрченко І.А. ВасильєваС.С. Пасічник Судді Верховного Суду