Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2019 року

Київ

справа №816/423/17

адміністративне провадження №К/9901/24583/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень, провадження за якою відкрито

за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, поданої в інтересах Міністерства юстиції України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (головуючий суддя - Єресько Л.О. судді: Довгопол М.В., Клочка К.І.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року (головуючий суддя - Кононенко З.О. судді: Калитка О.М., Калиновський В.А.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), відображене у пунктах 13,16 протоколу від 24 січня 2017 року№ 55/01/17 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; визнати протиправними та скасувати накази Міністерства юстиції України: від 15 лютого 2017 року № 263/7 та № 266/7 про застосування до нього дисциплінарних стягнень у вигляді попереджень та № 411/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Ігнатченку Ю. В.

2. Позов обґрунтовано тим, що про проведення позапланових невиїзних перевірок його належним чином не повідомлено, чим позбавлено можливості надати пояснення щодо предмета перевірки та необхідні документи. Вказує, що його безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а, приймаючи рішення про анулювання свідоцтва, дисциплінарна комісія діяла упереджено, оскільки в один день нею тричі прийнято рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, тим самим збільшено кількість стягнень, що у подальшому стало підставою для позбавлення його права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

ІІ. Встановлені судами обставини справи.

3. Постановою Господарського суду Хмельницької області від 25 липня 2013 року у справі №4/5025/1228/12 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Древсервіс» (далі - ТОВ «Древсервіс») та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором зазначеного товариства призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво від 19 липня 2013 року № 1544).

4. У зв`язку з надходженням скарги філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» від 24 лютого 2016 року на дії ліквідатора ТОВ «Древсервіс», за дорученнями Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України та Головного територіальне управління юстиції у м. Києві, у період з 13 по 15 грудня 2016 року проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1

5. Предметом перевірки визначено додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343-ХІІ) та іншого законодавства з питань банкрутства, Порядку подання арбітражними керуючими обов`язкових відомостей (інформації) та форм подання інформації, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 січня 2013 року № 130/5 ( далі - Порядок № 130/5)

6. При проведенні перевірки комісією встановлено, що під час виконання повноважень ліквідатора у справі № №4/5025/1228/12 про банкрутство ТОВ «Компанія Древсервіс» позивачем порушено вимоги пункту 7 частини другої статті 98 Закону № 2343-ХІІ та Порядку № 130/5, а саме: не подавалися обов`язкові відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

7. Результати перевірки оформлено актом від 18 березня 2016 року №11, у якому зазначено, що протягом встановленого терміну пояснення арбітражним керуючим не надано.

8. Відсутність пояснень з боку арбітражного керуючого ОСОБА_1, у визначені органом контролю терміни, та ненадання ним необхідних документів стало підставою для складення комісією акта про відмову позивача у проведенні перевірки від 13 грудня 2016 року № 115/10-40 на підставі якого Головне територіальне управління юстиції у м. Києві листом від 16 грудня 2016 року № 881/10-17 звернулось до Міністерства юстиції України (Департамент з питань судової роботи та банкрутства) з пропозицією щодо внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

9. Одночасно Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві ініційовано ще одну позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача, у зв`язку з чим видано доручення від 30 листопада 2016 року №10/33/14747 та повідомлення від 01 грудня 2016 року № 844/10-37 про її проведення. Як зазначено у акті про відмову арбітражного керуючого у проведенні перевірки від 13 грудня 2016 року № 115/10-40 підставою для проведення такої перевірки стало неподання позивачем в установлений строк документів згідно з переліком, зазначеним у повідомленні про проведення перевірки органом контролю.

10. 28 грудня 2016 року директором Департаменту з питань судової роботи та банкрутства до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) направлено подання № 877 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, яке розглянуто на засіданні комісії 24 січня 2017 року та за яким прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження (пункт 13 протоколу № 55/01/17).

11. На цьому ж засіданні члени дисциплінарної комісії прийняли рішення про позбавлення арбітражного керуючого ОСОБА_1 права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі винесення трьох дисциплінарних стягнень у вигляді попередження (подання від 14 лютого 2015 року № 364, від 28 лютого 2016 року № 877 та від 03 січня 2017 року № 880), у зв`язку з чим 24 січня 2017 року до Міністерства юстиції України направлені відповідні подання №№648, 652 та 653.

12. 15 лютого 2017 року Міністерством юстиції України видано накази №263/7 «Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження» на підставі подання № 652; № 266/7 «Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження» на підставі подання №648 та «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1.» на підставі подання № 653.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

13. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано накази Міністерства юстиції України від 15 лютого 2017 року №№ 263/7, 266/7 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 та № 411/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1.». Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) ( (пункти 13, 16 протоколу від 24 січня 2017 року № 55/01/17) в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не дотримано порядок та процедуру проведення перевірки та притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланових перевірок і не знав, що повинен подати документи до органу контролю та не був обізнаний про строки їх подання, що не може кваліфікуватись як безпідставне ненадання документів та вважатися відмовою арбітражного керуючого у проведенні такої перевірки. Тому позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відсутності правових підстав.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.

15. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області подало касаційну скаргу в інтересах Міністерства юстиції України, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у позові.

16. Заявник вказав, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності з дотриманням процедури, встановленої Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерство юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (далі - Порядок).

17. Вказує на відсутність правової оцінки судами обставин справи та доводів відповідача про те, що позивача належним чином повідомлено про проведення позапланової перевірки, про що свідчить копія фіскального чеку від 01 грудня 2016 року № 01001142190111, а всі документи надіслані на його адресу згідно з інформацією, зазначеної у формі № 8, заповненої ним особисто та поданої до Головного управління юстиції у Полтавській області 15 жовтня 2013 року, що відповідає положенням пунктів 2.7, 2.15 розділу ІІ Порядку. Водночас направлення документів арбітражному керуючому засобами факсимільного зв`язку та електронною поштою відповідно до пункту 2.15 розділу ІІ Порядку є правом а не обов`язком контролюючого органу.

18. Норми чинного законодавства зобов`язують арбітражних керуючих мати один офіс та, зокрема, забезпечити отримання кореспонденцію саме за його місцезнаходженням, що відповідає Правилам організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2013 року № 447/5 (далі - Правила № 447/5).

19. Наявність у арбітражного керуючого двох або більше дисциплінарних стягнень у вигляді попереджень є самостійною (окремою) підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, що підтверджується позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою у судовому рішенні, прийнятому у справі №816/48/15-а.

20. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, поданої в інтересах Міністерства юстиції України.

21. Заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надішли.

22. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «;Перехідні положення» КАС України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

23. Вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у лютому 2018 року.

24. Предметом спору у зазначеній справі є правомірність притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

V. Джерела права й акти їх застосування

25. Частинами першою - другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

26. Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначені Законом № 2343-ХІІ, на виконання статті 106 якого розроблено Порядок. Відповідно до пункту 1.3. цього Порядку контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

27. Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) його права та обов`язки, процедура підтвердження права на здійснення такої діяльності, отримання такого права, контроль за діяльністю арбітражних керуючих, види відповідальності та інші питання, пов`язані з діяльністю арбітражних керуючих визначені розділом VIIІ Закону № 2343-ХІІ.

28. За визначенням наведеним у статті 105 Закону № 2343-ХІІ дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

29. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюється у відповідності до положень статті 106 Закону № 2343-ХІІ, згідно з частиною другою якої позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів. У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень (частина четверта статті 106 Закону № 2343-ХІІ).

30. Відповідно до пункту 2.7. Порядку орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п`ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.

31. Повідомлення про проведення позапланової перевірки разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для її проведення, вручається особисто арбітражному керуючому або за його дорученням представнику, що посвідчується його особистим підписом, а у разі неможливості такого вручення у строки, визначені у пункті 2.7 цього розділу, надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на поштову адресу місцезнаходження контори (офіса) арбітражного керуючого. У разі надсилання повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом додатково таке повідомлення може бути надіслане факсимільним зв`язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов`язкової звітності (пункт 2.15 Порядку). У повідомленні про проведення позапланової перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, перелік документів, які арбітражний керуючий зобов`язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов`язаний надати комісії пояснення та копії визначених у повідомленні документів, та спосіб їх надання (підпункт 2.15.1 пункту 2.15 Порядку).

32. Арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано (вручено) йому органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком. Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід`ємною частиною матеріалів перевірки (пункт 2.15.2 Порядку).

33. Отже, з метою забезпечення балансу інтересів, законодавець зобов`язав орган контролю в проінформувати арбітражного керуючого про проведення перевірки відносно нього, щоб останній мав можливість надати пояснення та спростувати відомості, які стали предметом такої перевірки. Норми Порядку передбачають декілька способів такого повідомлення: обов`язкові - вручення особисто або, у разі неможливості такого вручення, шляхом надіслання рекомендованого листа та альтернативні - факсимільним зв`язком, електронною поштою. Водночас, використання органом контролю одного із перелічених способів, не звільняє його від обов`язку повідомити суб`єкта перевірки в інший спосіб, у разі відсутності інформації про те, що особа щодо якої ініційовано перевірку, належним чином повідомлена про її проведення.

34. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом (частина друга статті 107 Закону № 2343-ХІІ) .

35. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення (частина третя статті 107 Закону № 2343-ХІІ), а рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (частина четверта статті 107 Закону № 2343-ХІІ).

36. Накладення на арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень за результатами заходів контролю здійснюється у відповідності до розділу VІІ Порядку. Так, відповідно до пункту 7.1. цього Порядку підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, зокрема, є:невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

37. Протягом п`яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін`юсту від органу контролю пропозиції, структурний підрозділ Мін`юсту готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома. Подання повинно містити висновок структурного підрозділу Мін`юсту щодо відповідності висновків акта перевірки законодавству з питань банкрутства. До подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками (пункт 7.2. Положення).

38. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому (пункт 7.6. Положення). На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у разі: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки (підпункт 7.6.1. пункту 7.6. Положення).

39. Підпунктом 7.6.2. пункту 7.6. Положення визначено перелік обставин, за яких до арбітражного керуючого застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

40. Позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є найсуворішим заходом дисциплінарного впливу (пункт 7.4. Порядку).

41. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для застосування до арбітражного керуючого заходів дисциплінарного впливу є вчинення ним дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні або неналежному виконанні своїх обов`язків. Для притягнення арбітражного керуючого до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований факт порушення, вина арбітражного керуючого повністю доведена, встановлені обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому. Одночасно арбітражний керуючий має бути обізнаний про проведення відносно нього перевірки, що забезпечує можливість реалізувати його право на захист шляхом надання відповідних пояснень. Відсутність наведених складових є підставою для визнання рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до дисциплінарної відповідальності невмотивованим та необґрунтованим. А відсутність доказів, що свідчать про обізнаність арбітражного керуючого про проведення відносно нього перевірки свідчить про те, що контролюючим органом порушено порядок проведення такої перевірки, що надалі є підставою для визнання її неправомірною. Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, шляхом обґрунтування своїх рішень, зазначивши у ньому мотиви за яких він прийняв саме таке рішення.

VI. Позиція Верховного Суду

42. Отже, вирішуючи спори щодо законності рішення про застосування до арбітражного керуючого найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), суди мають з`ясувати чи мали місце обставини, на які посилається контролюючий орган, якими доказами вони підтверджені, наявність вини арбітражного керуючого у виявлених порушеннях та дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки щодо діяльності арбітражного керуючого та притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

43. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки, оскільки судами встановлено і не заперечується відповідачем, що позивачу не вручено повідомлення про проведення позапланових невиїзних перевірок від 01 грудня 2016 року №843/10-37 та №844/10-37. Отже, ОСОБА_1 не був поінформований про перелік документів, які необхідно подати до органу контролю, та строк їх подання, що не може розцінюватись як безпідставне ненадання документів та вважатися відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

44. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірок, оскільки всі документи йому надіслано рекомендованим листом за місцезнаходженням офісу арбітражного керуючого за адресою: АДРЕСА_1, яку вказано у формі № 8, поданою позивачем до Головного управління юстиції у Полтавській області. Як встановлено судами, органом контролю на час проведення перевірок достовірно не з`ясовано адресу арбітражного керуючого ОСОБА_1, натомість використано інформацію, отриману в ході телефонної розмови з Міністерством юстиції України. Відповідачем не вжито додаткових заходів щодо повідомлення позивача про проведення перевірки факсимільним зв`язком та електронною поштою, хоча номер мобільного телефону та адреса електронної пошти вказані у письмовій формі № 8 «Повідомлення про арбітражного керуючого» та не з`ясовано, чи отримано позивачем повідомлення про проведення перевірок, чи були поважні причини ненадання ним документів, перелік яких наведено у повідомленнях.

45. Перевіряючи обставини справи суди встановили, що відповідачем одночасно призначено і проведено дві позапланові невиїзні перевірки. Так, підставою для проведення першої позапланової невиїзної перевірки позивача за дорученням Головного територіального управлінням юстиції у м. Києві від 30 листопада 2016 року № 10/39/14748, була скарга філії АТ «Укрексімбанк» від 24 лютого 2016 року № 040-02/892 на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого ОСОБА_1, а іншу позапланову невиїзну перевірку позивача призначено Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві з підстав неподання в установлений строк арбітражним керуючим документів обов`язкової звітності, про що видане доручення від 30 листопада 2016 року за №10/33/14747.

46. Водночас у дорученні на проведення перевірки від 30 листопада 2016 року №10/33/14747 підставу для її здійснення зазначено скаргу філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» і не вказано, які документи обов`язкової звітності не подано позивачем. У ході розгляду справи, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що позивач у встановлений строк не подав звітність та в який строк він повинен був її подати.

47. У протоколі Дисциплінарної комісії від 24 січня 2017 року № 55/01/17 в частині притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відсутні мотиви, з яких виходила комісія, приймаючи таке рішення. Подання заступника голови Дисциплінарної комісії від 24 січня 2017 року № 648, 652, 653 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накази Міністерства юстиції про накладення стягнень на арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 15 лютого 2017 року № 263/7, 266/7 та 411/5 також не містять інформації щодо обставин, за яких до відповідача одночасно застосовано декілька заходів дисциплінарного впливу, що свідчить про невмотивованість прийнятих рішень.

48. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності з порушенням процедури проведення перевірки відносно нього оскільки, через бездіяльність відповідача ОСОБА_1 позбавлено можливості скористатися правами, наданими арбітражним керуючим під час здійснення перевірки, зокрема, бути присутнім під час здійснення перевірки або забезпечити присутність свого уповноваженого представника на будь-якій стадії перевірки, надати у письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення та скористатись іншими правами, визначеними пунктом 3.3 Порядку.

49. Верховний Суд зауважує, що посилання відповідача на Правила № 447/5 щодо обов`язку арбітражного керуючого забезпечити отримання поштової кореспонденції виключно за адресою офісу та наявність у нього двох і більше дисциплінарних стягнень у вигляді попереджень не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки враховуючи обставини, встановлені судами у цій справі, повноваження контролюючого органу щодо притягнення особи до дисциплінарної відповідальності не можуть бути реалізовані лише з підстав виявлення розбіжностей в адресі офісу або виходячи із кількості дисциплінарних стягнень, які надалі визнані судами неправомірними.

50. Враховуючи те, що встановлені відповідачем порушення з боку арбітражного керуючого не знайшли підтвердження під час розгляду цієї справи, рішення та накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності невмотивовані і належних та допустимих доказів, що підтверджують законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень, суб`єктом владних повноважень не надано, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування до арбітражного керуючого заходів дисциплінарного впливу.

51. Інші доводи та аргументи Міністерства юстиції України зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас, за приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Вирішуючи спір, суди правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а перевіряючи рішення суду першої інстанції та залишаючи його без змін, судом апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

53. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

54. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, поданої в інтересах Міністерства юстиції України, залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська