Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року

м. Київ

справа № 580/3689/19

провадження № К/9901/32926/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Горяйнова А.М., суддів Костюк Л.О., Чаку Є.В.)

у справі № 580/3689/19

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області,

треті особи: Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо виготовлення та направлення до Пенсійного фонду України в Черкаській області повторної довідки "Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)" від 27.08.2018 № 2303001304;

- зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області відкликати із Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку "Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)" від 27.08.2018 № 2303001304 та листа від 27.08.2018 року № 220/01, яким раніше видані довідки визнані недійсними.

2. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 29.01.2020 позов ОСОБА_1 задовольнив.

Суд визнав протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторної довідки "Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)" № 2303001304 від 27.08.2018.

Одночасно суд зобов`язав Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області відкликати із Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку "Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)" від 27.08.2018 №2303001304 та лист 220/01 від 27.08.2018, яким раніше видані довідки визнані недійсними.

3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області оскаржило його в апеляційному порядку.

4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.10.2020 задовольнив апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.

Апеляційний суд скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.01.2020, а в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

5. Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.01.2020.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27.05.2008 № 935 о/с позивач був звільнений з органів внутрішніх справ у відставку з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділення оперативного супроводження відділу внутрішньої безпеки в Черкаській області Служби внутрішньої безпеки ГУ БОЗ МВС України.

7. Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області направило до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку від 13.03.2018 № 2303001304 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії. Згідно з вказаною довідкою посада позивача на день звільнення зі служби була прирівняна до посади старшого оперуповноваженого управління апарату Національної поліції України.

8. На підставі довідки від 13.03.2018 № 2303001304 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснило перерахунок, внаслідок якого позивачу призначено пенсію в розмірі 13730 грн 00 коп.

9. Листом від 27.08.2018 № 220/01 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області направило до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторну довідку від 27.08.2018 № 2303001304, відповідно до якої посада позивача на день звільнення зі служби прирівняна до посади старшого оперуповноваженого ГУ НП. Розмір посадового окладу, надбавки за стаж служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії у вказаній довідці є нижчим ніж вказаний у довідці від 13.03.2018 № 2303001304.

10. Розмір пенсії позивача, перерахованої на підставі довідки від 27.08.2018 № 2303001304, становить 9637 грн 58 коп.

11. Не погоджуючись із діями Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідки від 13.03.2018 № 2303001304 про розмір грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що на момент звільнення з органів МВС позивач проходив службу на посаді у відділі внутрішньої безпеки в Черкаській області ВБ ГУБОЗ України, який не підпорядковувався Управлінню МВС України в Черкаській області. Натомість позивач проходив службу на посаді, яка відноситься до посад апарату МВС України, з огляду на виконувані функції, фактичне підпорядкування та місце вказаного підрозділу в структурі МВС України. Оскільки на момент звільнення позивач проходив службу в центральному апараті МВС України, до нього має застосовуватися схема розмірів посадового окладу для поліцейських апарату Національної поліції, визначеного Додатком 3 до постанови № 988.

13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прирівняною до посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділення оперативного супроводження відділу внутрішньої безпеки в Черкаській області Служби внутрішньої безпеки ГУ БОЗ МВС України, з якої був звільнений позивач, є саме посада старшого оперуповноваженого ГУ НП, що передбачена розділом VII «Апарат головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, місті Севастополі та на залізницях» Переліку. Такого висновку апеляційний суд дійшов на підставі аналізу норм, зокрема, наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» та Схеми посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для апарату головних управлінь МВС в Автономній республіці Крим, областях, м. Севастополі, лінійних управлінь на залізницях Управління МВС України на транспорті, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 № 499.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. У своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково оцінив обставини справи. Наголошує на висновках, покладених судом першої інстанції в основу власного судового рішення, та зазначених в п. 12 цього судового рішення.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

16. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справі є, зокрема Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).

17. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

18. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

19. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45), згідно з пунктами 1, 2 та 3 якого передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

20. Ключовим правовим питанням, на яке слід відповісти для правильного вирішення цього спору, є те, до якої посади станом на час виникнення спірних правовідносин прирівнювалась посада позивача, з якої він був звільнений з органів внутрішніх справ.

21. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

22. Так, у постанові від 29.07.2021 у справі №580/1358/19 Верховний Суд дійшов таких висновків:

«Так, в період проходження Особа-1 служби в органах внутрішніх справ був чинним наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 грудня 2004 року № 190 "Про нормативне забезпечення організаційно-штатної роботи", яким було затверджено структуру органів внутрішніх справ і внутрішніх військ МВС України (далі - Структура № 190).

За приписами п. 6.1 Структури органів внутрішніх справ і внутрішніх військ МВС України, затвердженої наказом від 25 грудня 2004 року № 190, до Центрального апарату Міністерства внутрішніх справ України на правах управління входив Департамент внутрішньої безпеки. Окремим розділом наказу передбачено, що при Міністерстві внутрішніх справ України діють підрозділи внутрішньої безпеки (підпорядковані) Департаменту внутрішньої безпеки.

В період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ також був чинним наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30 травня 2004 року № 615 "Про затвердження штатів підрозділів внутрішньої безпеки", яким затверджено штат управлінь, відділів внутрішньої безпеки з оперативного обслуговування органів і підрозділів внутрішніх справ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (підпорядкованих ДВБ ГУБОЗ МВС України).

Так, згідно штату, затвердженого вказаним наказом (Додаток №1 до наказу), в Черкаській області діяв підрозділ внутрішньої безпеки.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає вірним висновки судів попередніх інстанцій, що на час проходження Особою-1 служби в органах внутрішніх справ підрозділи внутрішньої безпеки, в тому числі відділ внутрішньої безпеки з оперативного обслуговування Черкаської області ДВБ ГУБОЗ МВС України, не перебував у штаті центрального апарату Міністерства внутрішніх справу України, діяв при вказаному Міністерстві і підпорядковувався Департаменту внутрішньої безпеки.

Повноваження відділу внутрішньої безпеки у Черкаській області, у якому проходив службу позивач, не поширювались на всю територію України, а обмежувались лише Черкаською областю.

Поряд з цим, відповідно до п. 15 розділу VІІ наказу МВС України від 17 лютого 2017 року № 138 посада заступника начальника самостійного відділу (поза групою і в Автономній Республіці Крим) апарату головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, місті Севастополі та на залізницях прирівнюється до посади заступника начальника відділу, що не входить до складу управління.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області при видачі довідки про грошове забезпечення Особі-1 правомірно прирівняло його посаду заступника начальника відділу-начальник інспекції з особового складу відділу внутрішньої безпеки з оперативного обслуговування Черкаської області ДВБ ГУБОЗ МВС України до посади поліцейського - заступника начальника відділу, що не входить до складу управління ГУНП та видав вказану довідку на законних підставах».

23. Обставини у цій справі цілком тотожні справі №580/1358/19. Суди встановили, що позивач на час звільнення займав посаду оперуповноваженого в особливо важливих справах відділення оперативного супроводження відділу внутрішньої безпеки в Черкаській області Служби внутрішньої безпеки ГУ БОЗ МВС України, яка не прирівнюється до посад центрального апарату МВС України. А отже, відповідач правильно застосував п. 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17.02.2017 № 138 та при визначенні прирівняної посади обґрунтовано врахував місце відділів внутрішньої безпеки в регіонах у структурі МВС України та розмір посадового оклад працівників таких відділів.

24. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

25. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

26. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 350 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі № 580/3689/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб