Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.01.2020 року у справі №620/1174/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 620/1174/19

адміністративне провадження № К/9901/251/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів: Білак М. В., Соколова В. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Сновського районного сектору Управління державної міграційної служби в Чернігівській області, Головного управління ДПС в Чернігівській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року (у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (у складі колегії суддів: судді-доповідача Вівдиченко Т. Р., суддів: Епель О. В. Карпушової О. В. ) у справі № 620/1174/19.

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Менського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Менське управління ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач), Сновського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області (далі - Сновський районний сектор УДМС України у Чернігівській області), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Менського управління ГУ ДФС у Чернігівській області в частині відмови в задоволенні законних вимог позивача, а також зобов'язати Менське управління ГУ ДФС у Чернігівській області здійснити такі дії: знищити заповнену позивачем анкету, на підставі якої йому було присвоєно новий ідентифікаційний номер у вигляді довідки форми В3; анулювати довідку форми В3 про присвоєння позивачеві нового ідентифікаційного номера; знищити в комп'ютерних системах Державної фіскальної служби України всю незаконно зібрану інформацію про позивача; зробити відмітку в паспорті позивача про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного податкового номера та будь-яких його замінників;

- визнати протиправною бездіяльність Сновського районного сектору УДМС України у Чернігівській області в частині відмови в задоволенні законних вимог позивача, а також зобов'язати Сновський районний сектор УДМС України у Чернігівській області здійснити такі дії: анулювати незаконним чином проставлену відмітку в паспорті позивача з номером довідки форми В3; знищити в комп'ютерних системах Міністерства внутрішніх справ України всю незаконно зібрану інформацію про позивача.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що механізм формування довідки форми В3 збігається з механізмом формування ідентифікаційного номера платника податків, від присвоєння якого позивач відмовився у зв'язку з релігійними переконаннями, а відтак дії відповідачів є протиправними, оскільки призводять до звуження обсягу прав позивача тощо.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначав, що чинне законодавство України передбачає два способи ведення обліку фізичних осіб-платників податків у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: за податковими номерами та в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. Інших способів ведення обліку фізичних осіб - платників податків не існує.

5. Крім того, чинним законодавством України не передбачено можливості ведення обліку фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, виключно за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), роком народження і місцем реєстрації без використання серії та номера паспорта. Норми Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 № 320/94-ВР, які передбачали можливість ведення обліку фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), роком народження і місцем реєстрації без використання серії та номера паспорта, втратили чинність.

6. Зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, оскільки такий облік передбачає незастосування реєстраційного номера облікової картки платника податків.

7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 апеляційну скаргу задоволено частково: рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

8. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції по суті вирішеної адміністративної справи, проте вказав на порушення норм матеріального та процесуального права при визначені кола учасників справи, а саме належних відповідачів, що як наслідок потягло скасування даного судового рішення із прийняттям нового, в якому фактично апеляційний суд встановив належного відповідача - Головне управління ДФС у Чернігівській області.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

9. Не погодившись із рішеннями попередніх інстанцій ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі №620/1174/19 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

10. Автор скарги вважає рішення незаконними і такими, що підлягають скасуванню через невірне застосування норм матеріального права і грубе порушення норм процесуального права. Так, на думку касатора, судами попередніх інстанцій не досліджено і не дано оцінки як доказу аудіозапису розмови громадянина ОСОБА_2 з громадянином ОСОБА_3, тогочасним Головою Державної податкової адміністрації України, відбувалась 22.12.2006 під час "гарячої" телефонної лінії Кабінету Міністрів України та було залишено без уваги копію висновку наукової експертизи технічних, економічних та соціально-політичних наслідків застосування ідентифікаційного номера платника податків (ІНПП) в рамках прийняття нового Податкового кодексу України, що була проведена Вінницьким національним аграрним університетом.

11. Також позивач зазначає, що механізм формування номера довідки ідентичний з механізмом формування ідентифікаційного номера платників податків. У довідці форми № 3 кожний роз ряд цифр розписаний (перші чотири знаки - коди органа податкової служби та ад міністративно-територіальної одиниці, всі інші - порядковий номер). У процесі комп'ютерної обробки інформації вони ідентифікуються саме з людиною як з фі зичною особою. Комп'ютеру все одно, яку офіційну назву має сукупність цифр (номер довідки чи ідентифікаційний номер). По відношенню до ОСОБА_4 дана сукуп ність буде новим ідентифікаційним номером, обманним шляхом присвоєним податковими органами та органами МВС.

12. На адресу Верховного Суду 20.02.2020 від Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому податковий орган просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 - без змін.

13. Відповідач додатково зазначає, що зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, оскільки такий облік передбачає незастосування реєстраційного номера облікової картки платника податків, чим повністю погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції та вважає постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 такою, що прийнята в межах чинного законодавства.

14.16 березня 2020 року від представника позивача надійшов відповідь на відзив.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. Касаційна скарга до Верховного Суду надійшла 02.01.2020.

16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
02.01.2020 визначено склад суду: суддя-доповідач Жук А. В., судді: Білак М. В., Соколов В. М.

17. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі №620/1174/19.

18.20 лютого 2020 року від Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому податковий орган просить замінити сторону по справі - відповідача Головне управління ДФС у Чернігівській області на її процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ~organization0~);

19. Ухвалою судді Верховного Суду від 03.02.2021 відповідача Головне управління ДФС у Чернігівській області замінено на процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Чернігівській області та дану адміністративну справу призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 19.08.2005 звернувся до Щорського відділення Корюківської МДПІ із заявою про відмову від прийняття ідентифікаційного номера та просив надати довідку встановленого зразка за формою В3.

21. Позивачу 24.09.2005 була надана довідка встановленого зразка за формою В3 для подання відповідному органу внутрішніх справ для внесення до паспорта серії НОМЕР_1 відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

22. ОСОБА_1 18.12.2018 звернувся до Сновської ДПІ Менського управління ГУ ДФС у Чернігівській області та заповнив повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою № 1П.

23. Листом Сновської ДПІ Менського управління ГУ ДФС у Чернігівській області від
07.03.2019 позивачу було роз'яснено порядок обліку фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган.

24. Листом Сновського районного сектору УДМС України у Чернігівській області від
29.03.2019 позивачу роз'яснено, що процедура анулювання штампів у паспорті не входить до повноважень працівників Державної міграційної служби.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

25. Конституція України

25.1. Стаття 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

26. Податковий кодекс України (далі - ПК України)

26.1. Відповідно до пункту 63.6 статті 63 ПК України, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 63.7. визначено, що контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.

26.2. Стаття 70. Відповідно до пункту 70.5 Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.

Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючому органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

Згідно з пунктом 70.9. статті 70 ПК України, за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу III "Перегляд судових рішень".

28. Разом з тим, пунктом 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX.

29. Оскільки касаційна скарга подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-1Х, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

30. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

32. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.

33. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 19 серпня 2005 року звертався до Щорського відділення Корюківської МДПІ та заповнив заяву за формою №В2 для відмови від реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

34.24 вересня 2005 року позивачу була надана довідка за формою №ВЗ, для подання до УМВС для внесення до паспорта відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

35.18 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Сновської ДПІ та заповнив повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків за формою №111.

36. Головне управління ДФС у Чернігівській області у відзиві на позовну заяву повідомило, що співробітником податкового органу 18 грудня 2018 року було сформовано файл рх252301, у відповідь на цей файл, 19 грудня 2018 року було отримано файл vx252.302 та надана можливість для внесення до паспорта відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Повторно позивач до податкової не з'являвся.

37. Пізніше, 01 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Сновського відділення Менської ОДПІ з листом - вимогою знищити будь-яку інформацію щодо нього та проставити в його паспорт відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та будь-яких його замінників.

38. Листом від 07 березня 2019 року Сновською ДПІ було роз'яснено порядок відмови та обліку фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган.

39. Однак, після отримання листа-відповіді від 07 березня 2019 року, позивач до Сновської ДПІ з паспортом для проставлення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта не звертався.

40. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

41. Відповідно до статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

42. Згідно із статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

43. До 1 січня 2011 року діяв Закон України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 р. , відповідно до статті 1 якого, для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

44. Згідно із Закон України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 р. , до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

45. Проте, Закон України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" втратив чинність з набранням чинності Податковим кодексом України (далі - ПК України), яким на даний час регулюється порядок обліку платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

46. Відповідно до пункту 63.1. статті 63 ПК України, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

47. Так, пунктом 63.2 статті 63 ПК України передбачено, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

48. Пунктом 63.3. статті 63 ПК України визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

49. Пунктом 63.5. статті 63 ПК України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному Пунктом 63.5. статті 63 ПК України.

50. Відповідно до пункту 63.6 статті 63 ПК України, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

51. Пунктом 63.7. статті 63 ПК України визначено, що контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.

52. Відповідно до пунктів 63.11. , 63.12. статті 63 ПК України, контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами, згідно з пунктів 63.11. , 63.12. статті 63 ПК України, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних. Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.

53. Пунктом 70.1 статті 70 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

54. До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України. Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

55. Відповідно до Пунктом 70.1 статті 70 ПК України, фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.

56. Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.

57. Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючому органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

58. Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

59. Згідно з пунктом 70.9. статті 70 ПК України, за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті. У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

60. Відповідно до пунктом 70.9. статті 70 ПК України, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків.

61. Таким чином, Податковий Кодекс України не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставляння у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

62. Із аналізу вказаних норм чинного законодавства України слідує, що релігійні переконання особи не звільняють її від конституційного обов'язку сплачувати податки і збори. При цьому, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. За загальним правилом, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Проте, для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, облік ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта.

63. При цьому, облік таких осіб ведеться в окремому Державному реєстрі за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Порядок реалізації права на відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника чітко визначено законодавством.

64. Відтак позивач просить здійснити його облік, як платника податків у спосіб не передбачений ПК України.

65. Крім того, Колегія суддів Верховного Суду вважає помилковими доводи апелянта про те, що норми ПК України суперечать статті 22 Конституції України, якою визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, оскільки, на даний час наведені норми ПК України діють та у встановленому порядку та неконституційними вони не визнавалися.

66. Також, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, оскільки, такий облік передбачає незастосування реєстраційного номера облікової картки платника податків.

67. Такі висновки узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, висловлену у Рішенні від 3 грудня 2009 року №40010/04 у справі "Тамара Скугар та інші проти Росії", яка стосувалась відмови віруючих православної церкви від ідентифікації у податкових правовідносинах за номером. Суд зазначив, що захищаючи особисту сферу, стаття 9 Конвенції не завжди гарантує право поводити себе у публічній сфері життя так, як того вимагають релігійні погляди. Держава, розробляючи та застосовуючи власні внутрішні процедури, не може залежати від точки зору окремих громадян, яка базується на їх релігійних віруваннях. Суд дійшов висновку, що спосіб організації державної податкової бази даних з використанням індивідуальних номерів платників податків не є втручанням держави у реалізацію права заявниці на свободу релігії, гарантованого статтею 9 Конвенції.

68. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від
25.07.2018 у справі № 823/198/16.

69. Також, доводи скаржника щодо нерозгляду судом апеляційної інстанції клопотання про прослуховування звукозапису від 26.11.2019, поданого до судового засідання в Шостому апеляційному адміністративному суді - спростовуються з підстав наступного.

70. Як слідує з матеріалів справи, зокрема із протоколу судового засідання від
26.11.2019 вищенаведене клопотання заявлено представником позивача у судовому засіданні, були вислухані пояснення ОСОБА_2, в яких особа підтримала заявлене клопотання, просила його задовольнити та думку представника відповідача Бисикало Т. А., яка заперечила проти цього. Вислухавши доводи сторін, колегія суддів апеляційного суду ухвалила відмовити у задоволенні клопотання, після чого судове засідання продовжилось.

71. Відтак, колегія суддів Верховного Суду вважає, що судом апеляційної інстанції здійснено всі процесуальні дії щодо розгляду зазначеного вище клопотання, а також додатково зазначає, що відмова у задоволенні заяв/клопотань не є підставою вважати, що такі не були розглянуті.

72. Враховуючи викладене Верховний Суд не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у даній адміністративній справі.

73. Відповідно до частин 1 -3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

74. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

75. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

76. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі № 620/1174/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіА. В. Жук М. В. Білак В. М. Соколов