Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2018 року

Київ

справа №808/1411/16

адміністративне провадження №К/9901/40520/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вільнянської об'єданої державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступник Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області)

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.)

у справі № 808/1411/16

за позовом Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області

до ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення 25 000 грн. у рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг з транспортного податку в розмірі 25 000 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 № 3748-17.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 21.06.2016 задовольнив позов ДПІ та стягнув з ОСОБА_2 кошти за податковим боргом з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2016 та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що на час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлена відсутність правових підстав для сплати відповідачем податкових зобов'язань з огляду на скасування податкового повідомлення-рішення, яким такі податкові зобов'язання були визначені.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що судом апеляційної інстанції передчасно скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2016 про стягнення коштів за податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2015 № 3748-17, оскільнки вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується в суді касаційної інстанції.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

19.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні про стягнення коштів за податковим боргом, оскільки вищевказані скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, виникнення податкового боргу, стягнення якого є предметом спору у даній страві, ДПІ пов'язує з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання за платежем «Транспортний податок фізичних осіб» у сумі 25000 грн., який визначений податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2015 № 3748-17.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось відповідачем у судовому порядку.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2016 у справі № 808/3166/16, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015 № 3748-17.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.09.2017 касаційну скаргу ДПІ відхилено та залишено без змін судові рішення у справі № 808/3166/16.

Враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення, яке було підставою для стягнення податкового боргу, скасовано в судовому порядку, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність заявлених позовних вимог про стягнення такого податкового боргу, оскільки у відповідача відсутній обов'язок щодо сплати транспортного податку за 2015 рік.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова