Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №683/1108/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2019 року

Київ

справа №683/1108/17

адміністративне провадження №К/9901/15250/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року (головуючий суддя Граб Л. С., судді: Біла Л. М., Гонтарук В. М. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про скасування постанови в справі про порушення митних правил №0060/40000/17 від 20 квітня 2017 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказував на порушення відповідачем процедури притягнення його до відповідальності, оскільки протокол про порушення митних правил №0060/40000/17, складений на нього як на фізичну особу, надійшов лише 19 квітня 2017 року й при цьому на адресу ТОВ "Старокостянтинівцукор" (в якому він працює); в той же час 19 квітня 2017 року позивач перебував у відрядженні, а з 20 квітня 2017 року по 25 квітня 2017 року - на амбулаторному лікуванні, тому був ознайомлений із змістом протоколу лише 26 квітня 2017 року; отже наведеними обставинами порушено право ОСОБА_1 на участь та надання пояснень при розгляді справи про порушення митних правил; також поза увагою відповідача під час прийняття оскаржуваної постанови залишилась й відсутність в діях позивача складу правопорушення як такого.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено: постанову Митниці від 20 квітня 2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України), і накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить ~money0~ скасовано, а провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за статтею 485 МК України закрито.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив, що при складанні протоколу ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи проінформований не був, а у відповідача лише 25 квітня 2017 року (після повернення рекомендованого повідомлення про вручення за довіреністю представнику ТОВ "Старокостянтинівцукор" поштового відправлення з примірником вказаного протоколу) з'явились відомості про його належне повідомлення, тому постанова про притягнення позивача до відповідальності винесена із порушенням приписів статті 526 МК України; відмітка ж у протоколі про те, що ОСОБА_1 був присутній при його складанні й від підпису та отримання примірника протоколу відмовився не свідчить про його обізнаність із часом та місцем розгляду справи.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

При цьому апеляційний суд, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, виходив з того, що відповідачем вжито усіх можливих заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про порушення митних правил, однак останній, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про місце і час її розгляду, у визначений час на засідання не з'явився; крім того й клопотань про перенесення розгляду справи чи будь-яких пояснень з приводу самого факту складання протоколу та суті вчиненого порушення від позивача також не надходило.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати з підстав, що вже наводились ним в позовній заяві, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду попередньої інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

18 квітня 2017 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Митниці Кучером О. В. складено протокол про порушення митних правил №0060/40000/17 відносно ОСОБА_1, оскільки останній, будучи уповноваженою на роботу з митницею ТОВ "Старокостянтинівцукор" особою, вчинив протиправні дії, які призвели до зменшення розміру митних платежів в сумі ~money1~ під час імпорту товарів, оформлених по митним деклараціям, шляхом ненадання уповноваженій особі достовірних відомостей щодо витрат на експедиційне обслуговування перевезення імпортованих товарів, необхідних для визначення митної вартості товарів, що призвело до заявлення у митній декларації неправдивих відомостей щодо розміру митної вартості, невірного нарахування необхідних для сплати сум митних платежів.

При цьому в протоколі зазначено, що розгляд справи про порушення митних правил відбудеться 20 квітня 2017 року о 14 год. 00 хв. ; протокол складено в присутності ОСОБА_1, який відмовився від його підпису та одержання копії, що підтверджено підписами свідків.

В подальшому 20 квітня 2017 року заступником начальника Митниці-начальником відділу боротьби з митними правопорушеннями Юровським К. В. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0060/40000/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить ~money2~

Статтею 485 МК України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно із частиною 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений частиною 1 статті 486 МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів частиною 1 статті 486 МК України чи іншими законами України, і за які частиною 1 статті 486 МК України передбачена адміністративна відповідальність (частина 1 статті 458 МК України).

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже належне повідомлення органом доходів і зборів особи про дату та місце розгляду справи про порушення митних правил передбачає певну послідовність дій цього органу, яка складається із вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил, а в разі нездійснення такого вручення - надіслання протоколу поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Разом з тим наведені законодавчі приписи не містять застережень щодо повідомлення особи, що притягається до відповідальності, про розгляд справи за допомогою сукупності цих дій.

Проте, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, як вже зазначалось, виходив з того, що присутній при складанні протоколу ОСОБА_1 в цей момент про дату та час розгляду справи проінформований не був, а відомості про його належне повідомлення з'явились у відповідача лише 25 квітня 2017 року (після повернення рекомендованого повідомлення про вручення за довіреністю представнику ТОВ "Старокостянтинівцукор" поштового відправлення з примірником вказаного протоколу).

Апеляційний же суд свою позицію щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил ґрунтував на тому, що протокол про порушення митних правил від 18 квітня 2017 року №0060/40000/17 із зазначенням часу і місця розгляду справи (20 квітня 2017 року о 14 год. 00 хв. ) складено у присутності ОСОБА_1, однак останній від підпису та отримання його примірника відмовився, що підтверджується підписами свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3; до того ж, враховуючи, що вказане правопорушення ОСОБА_1 вчинив як посадова особа ТОВ "Старокостянтинівцукор", то другий примірник протоколу було надіслано останньому на адресу даного товариства (пров АДРЕСА_1) та вручено особі за довіреністю 19 квітня 2017 року.

Проте, як суд першої, так і апеляційної інстанцій не навели жодних мотивів, за яких вони прийшли до таких висновків, як і не дослідили та не надали оцінки питанням ознайомлення позивача зі змістом протоколу про порушення митних правил №0060/40000/17 від 18 квітня 2017 року під час його складення та дійсного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи поштовим зв'язком, враховуючи, що 19 квітня 2017 року рекомендований лист з примірником протоколу отримав працівник ТОВ "Старокостянтинівцукор" за довіреністю, а, як зазначає в позовній заяві ОСОБА_1,19 квітня 2017 року він перебував у відрядженні, а з 20 квітня 2017 року по 25 квітня 2017 року - на амбулаторному лікуванні.

Отже суди не використали всіх наданих їм чинним процесуальним законодавством інструментів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, та фактично не встановили, чи був обізнаний позивач (саме як фізична особа, що притягується до адміністративної відповідальності) щодо дати і місця розгляду справи про порушення митних правил, що, в свою чергу, є визначальною передумовою для дослідження питань, безпосередньо пов'язаних із вчиненням позивачем порушення митних правил (статті 485 МК України) як таких.

Суд же касаційної інстанції відповідно до частини 2 статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як передбачено статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.........................................

С. С. Пасічник

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко,

Судді Верховного Суду