Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.04.2018 року у справі №826/10926/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

Київ

справа №826/10926/16

адміністративне провадження №К/9901/47751/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 31.05.2017 (суддя Смолій І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 25.10.2017 (судді: Глущенко Я.Б. (головуючий), Пилипенко О.Є., Собків Я.М.) у справі №826/10926/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" (далі - позивач, Товариство) звернулась до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100270004/2016/000036/2 від 21.06.2016 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270004/2016/00053 від 21.06.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу (резервного) визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість, зокрема і відносно наданої продавцем знижки на товар. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 31.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 25.10.2017, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №100270004/2016/000039/2 від 21.06.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270004/2016/00053 від 21.06.2016.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом (резервним) та прийняв оскаржуване рішення, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, не знайшли свого підтвердження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 31.05.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 25.10.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Астеліт", правонаступником якого є позивач (покупець) та Хуавей Інтернейшнл ПТІ. ЛТД (Сінгапур) (постачальник) укладено зовнішньоекономічний договір поставки від 19.03.2015 №АТМ15FSU249/00F8041500000E, відповідно до якого постачальник в порядку та умовах договору зобов'язується поставити та передати у власність покупця для використання в його господарській діяльності товари (обладнання), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такі товари (обладнання) відповідно до окремих замовлень та цінами, наведеними у додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.

Додатковою угодою №3/1 від 15.02.2016 до договору сторони домовилися внести зміни до договору, зокрема пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції - "Ціни визначені в додатку №1 "Прайс лист" (Перелік цін) до цього договору та виражені в доларах США. До цін, визначених в додатку №1 до договору, може бути застосована знижка на обладнання та програмне забезпечення від 1% до 99,99% з проведенням оплати за обладнання та програмне забезпечення по цінах з урахуванням наданих знижок у розмірі від 1% до 99.99% відповідно", а пункт 3.2 договору доповнено другим абзацом наступного змісту - "Сторони застосовують ціни, визначені в додатку №1 "Прайс лист" до цього договору із застосованими від 1% до 99,99% знижками на обладнання та програмне забезпечення, при проведенні оплати за обладнання та програмне забезпечення, яке буде поставлене".

Додатковою угодою №4 від 15.03.2016 до договору сторони договору домовилися, що у зв'язку із замовленнями покупця (позивача) більш ніж 30 мільйонів доларів США. Постачальник відповідно до пункту 3.1 договору надає покупцеві знижки стосовно цін та кількості товару, у розмірі визначеному у цій додатковій угоді. Сторони також домовилися внести зміни до Додатку 1 "Прайс лист" до договору та доповнити його: цінами та обсягом, зазначеними у додатковій угоді №1 до замовлення на постачання №15/4530057470 до договору та цінами та обсягом, зазначеними у додатковій угоді №1 до замовлення на постачання №16/4530057467 до договору.

Позивачем з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару до Київської міської митниці ДФС було подано митну декларацію №100270004/2016/305993 від 10.06.2016 , а також товаросупровідні та комерційні документи: договір поставки №АТМ15FSU249/00F8041500000E від 19 березня 2015 року; додаткова угода №3/1 від 15 лютого 2016 року до договору; додаткова угода №4 від 15 березня 2016 року до договору; додаток №1 - Перелік цін до договору; додаток №5 до договору; додаткова угода №2 від 2 лютого 2016 року; інвойс НWESСВІА160405664098 від 5 квітня 2016; специфікація до інвойсу НWESСВІ А16 040 566 4095 від 5 квітня 2016 року; ТІR №ХХ.79094164 від 8 червня 2016 року; СМR №4095 від 1 червня 2016 року; пакувальний лист №0008041500070NIHC33Q від 22 травня 2016 року; договір на митно-брокерські послуги №АТМ15USE1700 від 12 січня 2015 року; декларація відповідності №520/14 від 25 грудня 2014 року; декларація відповідності №519/14 від 25 грудня 2014 року; декларація відповідності №б/н від 25 грудня 2014 року; сертифікат про походження №16С4403В5001/06216 від 25 травня 2016 року; висновок Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №18/В-1307 від 1 червня 2016 року.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору у розмірі 4902,57 доларів США.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією №100270004/2016/305993 від 10.06.2016р., відповідач, посилаючись на статтю 53 Митного кодексу України, дійшов висновку, що документи, подані для митного оформлення товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; встановлено наявність значної знижки, числове значення якої по кожній окремій позиції не встановлено. У зв'язку з чим, для підтвердження складових митної вартості 26.05.2016 відповідач запропонував надати додаткові документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких провадився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів; копію митної декларації країни відправлення; каталоги прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

На вимогу відповідача позивач додатково надав наступні документи: лист - виписка з бухгалтерської документації №2309 від 13 червня 2016 року;лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості №2310 від 13 червня 2016року; лист повідомлення щодо платіжних документів №2311 від 13 червня 2016року; лист інформаційний №2312 від 13 червня 2016року; лист щодо внесення рішення з оцінки митної вартості №2386 від 16 червня 2016 року; експортну декларацію країни відправлення №16НU8110101290АD15 від 1 червня 2016 року; експортну декларацію країни відправлення №16НU8110002290В130 від 1 червня 2016 року; прайс-лист виробника б/н від 15 лютого 2016 року; експертний висновок ЧТПП №O-349 від 06 червня 2016 року; лист-роз'яснення від виробника б/н від 15 лютого 2016 року; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткову угода №1 до замовлення на постачання №15/4530057470.

Зазначеними документами позивач зокрема пояснив митниці, в яких саме наданих документах містяться відомості про числові значення складових митної вартості товарів; відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари, та звернув увагу, що знижки встановлені по кожній окремій позиції товару, що поставляється.

Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21 червня 2016 року №100270004/2016/000039/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом. Згідно рішення про коригування митної вартості, зросла до 88010,16 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долару США, на дату прийняття оскаржуваного рішення, становить 2192235,04 грн.

Зазначене рішення обґрунтовується тим, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки під час контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що наявні спеціальні ціни для даного підприємства, а саме наявність 90-99% знижки на товар, числове значення якої по кожній позиції не встановлено; декларантом не надано в повному обсязі додаткові документи згідно частини третьої статті 53 Митного кодексу України, а саме не надані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (а саме формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів: виписку з бухгалтерської документації; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Позивач 21.06.2016 подав митниці нову митну декларацію №100270004/2016/305344, відповідно до якої товари випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій у сумі різниці податку на додану вартість між задекларованою вартістю та скоригованою вартістю у розмірі 414023,50 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на відсутність у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, зокрема ненадання документів, які підтверджують саме формування розміру знижки по кожній товарній позиції.

9. Товариством відзиву на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Судами встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару.

На підтвердження вартості товарів позивач надав докази фактично сплаченої ціни за ці товари, а саме довідки SWIFT щодо оплати інвойсів за договором поставки, згідно з якими ТОВ "лайфселл" здійснило на користь Хуавей Інтернейшнл ПТІ. ЛТД оплату товарів за замовленням №15/4530057470 у розмірі 4902,57 доларів США.

Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в інвойсі НWESСВІ А16 040 566 4098 від 05 квітня 2016 року, додатковій угоді №4 від 15 березня 2016 року до договору поставки, прайс-листі виробника б/н від 15 лютого 2016 року, додатковій угоді №1 до замовлення на постачання №15/4530057470 чітко визначено найменування обладнання, що підлягає поставці, його кількість та ціну, складові елементи обладнання із зазначенням щодо кожного елемента складової: кількості, ціни, знижки та ціни з урахуванням знижки.

Таким чином, позивач отримав знижку на імпортовані товари за угодою сторін, що відображено у відповідних договірних документах, зокрема у договорі, у додатковій угоді №3/1 від 15 лютого 2016 року до договору, додатку №1 до прайс-листа, додатковій угоді №4 від 15 березня 2016 року до договору.

Всі вищезазначені документи були подані позивачем до митного органу під час проведення митного оформлення імпортованого товару.

Крім того, відповідно до листа компанії Хуавей Інтернейшнл ПТІ. ЛТД від 15.02.2016, який також був наданий відповідачу під час митного оформлення товару, вбачається у зв'язку з чим позивачу було надано знижки на товар, а саме з врахуванням значного об'єму раніше здійснених і запланованих закупівель обладнання з боку ТОВ «Лайфселл», керівництвом компанії Хуавей Інтернейшнл ПТІ.ЛТД було прийнято рішення про надання в рамках вищевказаних договорів відповідних знижок.

19. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, відповідач також не вказав які саме документи повинен був надати позивач, щоб усунути сумніви щодо розміру наданих продавцем знижок на товар та формування розміру знижки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

21. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

22. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 31.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 25.10.2017 слід залишити без задоволення.

24. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 31.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 25.10.2017 у справі №826/10926/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду