Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.11.2018 року у справі №243/4873/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

Київ

справа № 243/4873/17

провадження № К/9901/15346/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у складі судді Кузнецова Р.В. від 26 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Команієць І.Д, Гаврищук Т.Г., Ястребової Л.В. від 12 вересня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати неправомірною відмову Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в перерахунку призначеного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2

- зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати йому до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової служби з 1 липня 1980 року по 4 серпня 1982 року;

- зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити йому перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 процентів від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розмірі щомісячного довічного грошового утримання, з 1 листопада 2016 року з урахуванням раніше здійснених виплат.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про перерахунок призначеного ОСОБА_2 довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження ним строкової військової служби з 1 липня 1980 року по 4 серпня 1982 року.

Зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 процентів від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з 1 травня 2017 року з урахуванням раніше здійснених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції виходили з того, що у відповідності до пункту 11 розділу XIII «;Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 28 березня 2015 року, пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ, пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» та рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 календарний період строкової військової служби у Збройних Силах має бути зарахований до стажу роботи позивача на посаді судді.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 у період з 1 червня 1980 року по 4 серпня 1982 року проходив строкову військову службу. У період з 17 листопада 1992 року до 4 жовтня 2016 року ОСОБА_2 працював суддею Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.

Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600-VІІІ ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у зв'язку з поданням заяви про відставку, та наказом виконуючого голови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 4 жовтня 2016 року № 50-к позивача було відраховано зі штату Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у зв'язку з виходом у відставку.

З протоколу № 5058 від 1 листопада 2016 року вбачається, що щомісячне грошове утримання судді у відставці позивачу призначено в розмірі 86 процентів від заробітку працюючого судді на відповідній посаді. В протоколі до розпорядження зазначено, що загальний трудовий стаж (повний) складає 35 років 11 місяців 21 день. Для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зарахований стаж судді (23 роки 10 місяців 19 днів), але військова служба (2 роки 1 місяць 4 дні) не врахована.

6. Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що питання щодо виплати та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульовано Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.

Відповідно до статті 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Зазначеною нормою не передбачено зарахування періоду проходження строкової військової служби до стажу роботи на посаді судді.

Пунктом 25 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що розмір щомісячного довічного грошового утримання встановлюється у розмірі 80 процентів грошового утримання судді. За кожний повний рік роботи на посаді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 проценти заробітку, але не може бути більшим ніж 90 процентів заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року внесено зміни до пункту 34 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, згідно яких судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства,що діяло на день їх призначення (обрання).

На посаду судді Слов'янського міського суду Донецької області Профатило П.І. призначено 17 листопада 1992 року.

У грудні 1992 року вступив в силу Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ.

Відповідно частини 1 статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

Редакція вищезазначеного Закону, тобто яка діяла на момент роботи позивача суддею (1992), не містить у собі посилань щодо зарахування часу роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників про розрахунку стажу судді для призначення щомісячного довічного грошового утримання.

Посилання позивача на абзац 2 частини 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ є безпідставні, оскільки станом на 1992 рік зазначеною статтею не передбачалось зарахування до стажу часу роботи на посадах суддів час роботи на посадах прокурорів і слідчих.

Зазначені зміни внесено до Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ згодом, тобто частину 4статті 43 доповнено абзацом другим згідно із Законом від 24 лютого 1994 року № 4015-XII та викладено в наступній редакції: «до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років»

Крім того посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» є безпідставною, оскільки вказана постанова втратила чинність на підстава постанови Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 року № 1097.

У відповідності до пункту 34 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII стаж роботи ОСОБА_2 на посаді судді складає 23 роки 10 місяців 19 днів, період проходження військової служби 2 роки 01 місяць 04 дні.

8. Відзиву на касаційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року ОСОБА_2 не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону країни «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 року, №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

10. За правилами частини першої статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

11. Згідно із вимогами статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

12. Водночас відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

13. До набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ.

14. Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

15. Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

16. Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

17. Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

18. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. На час набрання чинності Законом Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

20. Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить не менше 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також період проходження строкової військової служби.

21. Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (23 роки 10 місяців 19 днів) календарний період проходження строкової служби (2 роки 1 місяці 4 дні), загалом більше 25 років.

22. Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження військової служби і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

23. Враховуючи вищенаведене, суди дійшли вірного висновку, що стаж роботи позивача на посаді судді, до якого, як вже було зазначено, зараховується календарний період проходження строкової військової служби, в свою чергу, дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 процентів від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.

24. Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 6 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області залишити без задоволення, а постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

М. І. Гриців