Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.10.2019 року у справі №823/1172/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №823/1172/17

адміністративне провадження №К/9901/44661/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року (колегія суддів у складі Вівдиченко Т. Р., Лічевський І. О., Твердохліб В. А.)

у справі №823/1172/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1.31.07.2017 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

2. Позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області за підписом в. о. начальника Головного управління О. В.

Залоги, вихідний номер 1771/6-17 від 31.01.2017, яким ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву від 26.12.2016 зареєстровану у Головному управлінні Держгеокадастру у Черкаській області за вхідним номером 26383/0/5-16-СГ від
27.12.2016 та надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га.

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 позов задоволено.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково: (1) визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 31.01.2017 № 1771/6-17, яким ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення в у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту; (2) зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту та прийняти відповідне рішення. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

5.27.11.2017 ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Просить повідомити про розгляд справи для забезпечення участі представника у судовому засіданні.

6. Ухвалою від 28.11.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження.

7. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано для розгляду Верховному Суду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою від 27.12.2016 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту. До заяви додав: обгрунтування розмірів земельної ділянки; копію документа, що посвідчує особу (паспорт); копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями; копію довідки відділу Держгеокадастру у Жашківському районі; копію нотаріально завіреної копії згоди землекористувача про вилучення земельної ділянки.

9. Листом від 31.01.2017 вих. № 1771/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради. Підставою відмови є можливість надання такого дозволу лише після розроблення заявником технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за попередньою згодою органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою.

10. До цього, а саме із заявою від 19.09.2016, ОСОБА_1 звертався до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту.

11. Листом від20.10.2016 Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовило в наданні зазначеного дозволу, посилаючись на те, що між земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області та перебуває в оренді ТОВ "Червона Зірка".

12. Відповідності до даних державного земельного кадастру земельна ділянка площею 2,0000 га в адміністративних межах Конельсько - Попівської сільської ради входить до складу сформованої земельної ділянки площею 106,57 га в адмінмежах Конельсько - Попівської сільської ради і має вже сформований кадастровий номер 7120983000:02:001:0082.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. Позивач вважає, що відмова в наданні дозволу є незаконною, оскільки порядок надання земельних ділянок у власність із земель державної власності встановлений ст. 118 ЗК України. Такий не передбачає обов'язку заявника здійснювати розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за попередньою згодою розпорядника.

14. Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що згідно з даними державного земельного кадастру, ділянка, вказана у графічних матеріалах, які були подані ОСОБА_1 є частиною земельного масиву, який вже сформований та має кадастровий номер undefined площею 106,57 га і перебуває у користуванні ТОВ "Червона Зірка". Відповідно до ст. 56,791,118, відведення земельної ділянки площею 2,0000 га за рахунок уже сформованої земельної ділянки можливе лише після розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у порядку, встановленому чинним законодавством України.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ч. 6 ст. 791 ЗК України передбачено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Проте, формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6 -7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. (ч. 5 ст. 791 ЗК України).Отже, відведення земельної ділянки за рахунок уже сформованої земельної ділянки можливе не лише після розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок а й за проектами землеустрою.

16. Враховуючи надання позивачем всіх необхідних документів, передбачених ЗК України, відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою з підстав невстановлених ст. 118 ЗК України.

17. Суд апеляційної інстанції, оцінюючи підстави відмови позивачеві у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, погодився із судом першої інстанції про їх відсутність та незаконність.

18. Проте апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на те, що суду першої інстанції, зобов'язуючи відповідача надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою допустив втручанням у дискреційні повноваження відповідача. В даному випадку, належним способом захисту буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Позивач у касаційній скарзі покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме:

20. Апеляційний суд не звернув увагу на те, що суд першої інстанції не вирішував питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а лише зобов'язав це зробити відповідача. Оскільки, який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідача, кожен з них буде законним.

21. Суд не врахував, що при прийнятті рішення слід обирати такий спосіб захисту прав та інтересів, який би виключав подальші протиправні дії з боку суб'єкта владних повноважень. Оскільки позивач кілька разів звертався до відповідача із заявою і не отримав жодного рішення, належним способом захисту його прав буде зобов'язання відповідача надати відповідний дозвіл.

22. Заперечення на касаційну скаргу не подавались.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд розглянув доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

24. Метою звернення позивача до суду була оцінка конкретних підстав відмови відповідача у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту.

25. Суди обох інстанцій досліджували обставини, через які позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, та дійшли висновку, що такі не передбачені статтею 118 ЗК України, а відтак відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області була протиправною.

26. Доводи касаційної скарги не стосуються перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в частині вирішення спору про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Заперечень на касаційну скаргу відповідач також не подав. Отже, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для їх перевірки.

27. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, здійснює перевірку правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. (частина 1 статті 341 КАС України).

28. Разом з тим, частина 3 статті 341 КАС України передбачає, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

29. В контексті цих повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що цим судом вже розглядалась справа з аналогічними предметом та підставами позову за участю позивача.

Так, у постанові від 21.08.2018 у справі №823/1179/17 Верховний Суд дійшов такого висновку:

"Згідно частин 1 та 2 статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Виходячи з аналізу положень частин 5 -10 статті 79-1 ЗК України можна дійти висновку, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Відтак, за даних обставин справи, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 6 статті 79-1 ЗК України, яка встановлює, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Отже, формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок".

30. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а не з технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, що суперечить вимогам частини 6 статті 79-1 Земельного кодексу України, відповідач правильно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

31. Відповідно ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

32. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про скасування рішень суду першої та апеляційної інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову в позові.

33. За таких обставин доводи скаржника, які стосувались втручання суду у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, рішення чи дії якого оскаржуються, аналізу не підлягають.

34. Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати за подання касаційної скарги стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 345, 349, 351, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року скасувати.

3. Ухвалити нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб