Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2018 року

Київ

справа №808/526/16

адміністративне провадження №К/9901/39751/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг»

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 (судді Мельник В.В., Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.)

у справі № 808/526/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» (далі - позивач, ТОВ «Метал Холдінг») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 44 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19.10.2015 за вих. № 6746/10/08-25-15-034.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року по справі № 808/526/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг», визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №44 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Метал Холдінг» від 19.10.2015 за вих. № 6746/10/08-25-15-034.

09 серпня 2016 року до суду від ТОВ «Метал Холдінг» надійшла заява про роз'яснення постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року по справі № 808/526/16, а саме заявник просить суд роз'яснити, чи зобов'язані органи Державної фіскальної служби України, отримавши постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2016 року у справі № 808/526/16 виконати наступні дії:

відновити з 16.10.2015 (з дня анулювання) реєстрацію ТОВ «Метал Холдінг» як платника податку на додану вартість шляхом внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість щодо скасування анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «Метал Холдінг»;

повернути ТОВ «Метал Холдінг» ліміт з податкового кредиту на рахунку електронного адміністрування податку на додану вартість в сумі 5 721 709,00 грн.

В обґрунтування вимог заяви Позивачем зазначено, що з огляду на задоволення їх позовних вимог та скасування рішення про анулювання реєстрації свідоцтва платника податків, воно є протиправним та незаконним з дня його винесення, що також визнається і Вищим адміністративним судом України відповідно до інформаційного листа № 1172/11/13-10 від 02.08.2010 року та знайшло своє відображення і у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість № 1130 від 14.11.2014 року. В той же час, ДФС України відмовляється відновити реєстрацію Позивача як платника податку з 16.10.2015 року та повернути ліміт з податкового кредиту на рахунку електронного адміністрування з податку на додану вартість, при цьому в рішенні суду першої інстанції не конкретизовано, хто саме має вчинити такі дії.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року у справі № 808/526/16 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» про роз'яснення постанови суду від 19.04.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Роз'яснено, що за змістом абзацу 2 резолютивної частини постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2016 року по справі № 808/526/16, після отримання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2016 року по справі № 808/526/16 з відомостями про набрання законної сили, у Державної фіскальної служби України виникає обов'язок:

- відновити з 16 жовтня 2015 року реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» як платника податку на додану вартість шляхом внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість щодо скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг»;

- повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» ліміт з податкового кредиту на рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість в розмірі 5 721 709,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2016 та прийнято нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Метал Холдінг» про роз'яснення постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі № 808/526/16.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 та залишити в силі ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2016. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції проігноровано факт пропуску податковим органом строку на апеляційне оскарження та неправомірно поновлено строк на апеляційне оскарження. Також, позивач зазначає, що податковий орган відмовився виконувати рішення суду першої інстанції, оскільки з його змісту не зрозуміло хто повинен виконувати таке рішення та чи повинен податковий орган поновлювати ліміт позивачеві з податкового кредиту. Крім того, ТОВ «Метал Холдінг» посилається на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 № 1172/11/13-10 та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість № 1130 від 14.11.2014 року та вважає, що суд першої інстанції не змінив по суті постанову у даній справі, а лише роз'яснив положення законодавства та положення вказаного інформаційного листа щодо відсутності будь-яких правових наслідків скасованого рішення податкового органу та необхідності повернення сторін до положення, яке передувало винесенню податковим органом незаконного рішення.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017), якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Вирішуючи заяву, суд виходить з того, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у заяві про роз'яснення судового рішення ставить питання, які не вирішувалися судами при ухваленні рішень і не були предметом позовних вимог.

Судом першої інстанції було визнано протиправним та скасовано рішення Відповідача № 44 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19.10.2015 за вих. № 6746/10/08-25-15-034.

При цьому позов було задоволено в повному обсязі в межах заявлених позивачем позовних вимог, в той же час, судом першої інстанції не встановлювалось порядку виконання судового рішення та не визначалась алгоритму дій податкового органу за наслідками прийняття відповідної постанови.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що вказаним рішення не покладено на сторін жодних обов'язків, крім тих, що підлягають виконанню суб'єктом владних повноважень в силу Закону, виходячи зі змісту правовідносин.

Також, за змістом інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 № 1172/11/13-10 , на який посилається позивач у касаційній скарзі, у справах щодо оскарження рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість суди повинні захистити законні інтереси особи та відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог при розгляді справи щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб'єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність. При цьому, суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених позовних вимог та не застосовував вимоги частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції на момент ухвалення рішення). Вказане рішення позивачем не оскаржувалося, позовні вимоги не уточнювалися та не змінювалися.

Щодо порушення податковим органом строків на апеляційне оскарження. Відповідно до частини 2 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи (частина 2 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України). Поновлення податковому органу строків на апеляційне оскарження та постановлення ухвали про відкриття провадження у справі не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції, а відтак не може бути підставою для скасування судового рішення.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції, що роз'яснюючи судове рішення суд першої інстанції фактично змінив зміст такого рішення, що суперечить правовій природі роз'яснення судового рішення.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 у справі № 808/526/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко