Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2018 року

Київ

справа №804/6616/16

провадження №К/9901/12387/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 804/6616/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, постановлену у складі головуючого судді Кононенко О. В., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Білак С. В., суддів: Гімона М. М., Шальєвої В. А.,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області), Атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - атестаційна комісія), в якому просив визнати протиправним та скасування рішення атестаційної комісії від 13 вересня 2016 року про результати атестування відносно нього.

Разом з адміністративним позовом ОСОБА_1 подано до суду клопотання про забезпечення позову, в якому він просив зупинити дію рішення атестаційної комісії від 13 вересня 2016 року про результати атестування позивача, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

В обґрунтування клопотання зазначив, що рішення атестаційної комісії безпосередньо стосується його подальшої кар'єри і впливає на його права та інтереси.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволено.

Зупинено дію рішення (висновку) Атестаційної комісії № 23 ГУНП в Дніпропетровській області від 13 вересня 2016 року, складеного відносно ОСОБА_1 до прийняття рішення у справі.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні клопотання про застосування заходів забезпечення адміністративного позову.

В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди попередніх інстанцій, забезпечивши позов, фактично ухвалили рішення про задоволення позовних вимог без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Разом з цим, доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що цей захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, позивачем до суду не надано.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з рішенням (висновком) атестаційної комісії від 13 вересня 2016 року ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в органах поліції через службову невідповідність.

Пунктом 15 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженій наказом МВС України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція № 1465) обумовлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, у відповідності до пункту 28 Інструкції № 1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Приписами статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній на момент звернення позивача з суду, встановлено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Аналогічні підстави та види забезпечення позову містяться у статтях 150, 151 КАС України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 зі змінами, внесеними згідно із Законами № 2234-VIII від 07.12.2017, № 2325-VIII від 13 березня 2018 року.

Задовольняючи клопотання про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в цьому випадку, невжиття заходів забезпечення цього позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення.

Зазначена позиція була підтримана і Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, який переглянув ухвалу суду першої інстанції та залишив її без змін.

Верховний Суд висновки судів попередніх інстанцій вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що висновок атестаційної комісії має певні ознаки рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки приймається шляхом голосування на засіданні колегіального органу, передбаченого частиною третьою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та є обов'язковим для виконання керівниками органів поліції, яким надано право призначення та звільнення осіб, що проходять службу в органах поліції.

Відтак, реалізація висновку атестаційної комісії відповідно до пункту 28 Інструкції № 1465, призведе до звільнення позивача зі служби, що є очевидною небезпекою заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, для відновлення яких позивач вимушений буде звернутися до суду із додатковим позовом про поновлення його на роботі, тобто докласти значних зусиль.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність зупинити дію рішення (висновку) атестаційної комісії від 13 вересня 2016 року, складеного відносно ОСОБА_1 до прийняття рішення у справі.

Слід зазначити, що заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець