Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.12.2019 року у справі №360/2336/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 360/2336/19

адміністративне провадження № К/9901/35272/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.

суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.

розглянувши у порядку попереднього судового засідання

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Луганського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Чернявської Т. І. від 18.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Гаврищук Т.

Г., суддів: Гайдара А. В., Казначеєва Е. Г. від 12.11.2019

у справі № 360/2336/19

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України, комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі також - відповідач 1), комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (далі також - відповідач 2), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, від
21.09.2018 № 3, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій; зобов'язати комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни повторно розглянути надані документи та прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 як особі, яка брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та видати посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка.

2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.09.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від
12.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3.18.12.2019 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

4. Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач працював в Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при ГУ МВС України у Луганській області на посаді старшого експерта сектору автотехнічної експертизи та експертизи вартості відділу інженерно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи, про що свідчать довідки Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 12.01.2017 № 19/113/5/360 та № 19/113/5/356.

6. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 19.12.2017 № 5 позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у зв'язку з відсутністю документального підтвердження участі у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, участі в антитерористичній операції.

7. На підставі звернення позивача до Міністра внутрішніх справ України, зареєстрованого 13.07.2018 № С-6781, та за дорученням останнього відбувся повторний розгляд питання щодо надання статусу учасника бойових дій позивачу, якому рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 19.12.2017 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, про що свідчить витяг з протоколу засідання комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від
21.09.2018 № 3.

8. Згідно з листом Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 02.08.2017 № 33/7-6658 позивач наказами керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України до проведення антитерористичної операції персонально не залучався.

9. Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 04.10.2017 № 179/1/10587 наказом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) по стройовій частині м. Краматорськ від 07.06.2015 № 158 визначено вважати такими, що перебували у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань нижчепойменових працівників Міністерства внутрішніх справ України:

Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області: майора міліції ОСОБА_1 - старшого експерта сектору автотехнічної експертизи та експертизи вартості відділу інженерно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, з 31.07.2014.

10. Наказом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) по стройовій частині м. Краматорськ від 29.10.2015 № 302 визначено вважати такими, що вибули зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, до пункту постійної дислокації нижчепойменових працівників Міністерства внутрішніх справ України:

Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області: майора міліції ОСОБА_1 - старшого експерта сектору автотехнічної експертизи та експертизи вартості відділу інженерно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, з 28.05.2015.

11. ОСОБА_1 у бойових розпорядженнях Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) за період з 01.01.2015 по 28.05.2015, які знаходяться на зберіганні в архіві, не зазначений.

12. Згідно з довідкою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 18.06.2015 № ВДЗ/5664/А майор міліції ОСОБА_1 дійсно в період з 31.07.2014 по 28.05.2015 безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області. Зазначена довідка видана на підставі наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158 та є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

13. Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 21.09.2018 № 3 внаслідок того, що відсутні докази про безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення відповідно до пункту 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, та відповідно до пунктів 2,4 Розділу ІІ Положення про комісію МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.08.2016 № 868 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
20.09.2016 № 1271/29401, позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.

14. На підставі протоколу засідання комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 21.09.2018 № 3 виготовлено рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 21.09.2018 № 3/ХІІ/ХІІІ/1 про відмову позивачу в наданні статусу учасника бойових дій.

15. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 29.11.2018 № 4 позивачу, у якого відсутні докази про безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення, відповідно до пункту 13 статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 3 Розділу ІІ Положення про комісію МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від
26.08.2016 №868 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2016 № 1271/29401, надано статус учасника війни.

16. Не погодившись з відмовою у наданні позивачеві статусу учасника бойових дій, останній звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

17. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 21.09.2018 № 3/ХІІ/ХІІІ/1, яким позивачу відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій, є протиправним та обмежує його право на соціальний захист.

18. Відповідач 1 заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 13.07.2018 позивач безпосередньо звернувся до Міністра внутрішніх справ щодо повторного розгляду питання про надання йому статусу учасника бойових дій, при цьому будь-яких доказів (документів), що підтверджували б виконання завдань антитерористичної операції, до звернення надано не було. Лише Антитерористичний центр при Службі безпеки України може надати належні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення. Виконання працівником міліції своїх службових обов'язків в районі проведення АТО, але не пов'язаних із заходами з протидії терористичної діяльності, не є підставою вважати, що цей працівник персонально та безпосередньо залучався до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, є довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цінності України за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 413 та відповідні документальні підтвердження вказаного, якими згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку № 413 та пунктом 2 Положення № 868 є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення. Зарахування позивача до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичної операції, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов'язаних з його безпосередньою участю в проведенні антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей. Жодних доказів на підтвердження безпосередньої участі у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення позивачем разом зі зверненням до Міністра внутрішніх справ України не надано, а відтак оскаржуване рішення є законним та таким, що у повній мірі відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, та підстави для його скасування відсутні.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що суди дійшли помилкового висновку, що та обставина, що позивача було зараховано до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичної операції, не свідчить про виконання ним конкретних завдань, пов'язаних з його безпосередньою участю в проведенні антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей. Судами не враховано наказ Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.06.2015 №158, архівну довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 04.10.2017 № 179/1/10587, довідку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 18.06.2015 № ВДЗ/5664/А, якими підтверджено безпосередню участь позивача в АТО і які є підставою для надання статусу учасника бойових дій. Також помилковим є визнання судами як достовірного доказу листа Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 02.08.2017 №33/7-6658.

Надані позивачем документи підтверджують факт безпосереднього його залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Судами не враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у справі №823/795/17.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

22. Відповідно до статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі також - ~law8~) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

23. Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій, зокрема, визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

24. Механізм надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, якою затверджений Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі - Порядок № 413).

25. Пунктом 4 Порядку №413 закріплено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення: витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення; для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів; для осіб, які проходять службу (працюють) у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення.

26. Згідно з пунктами 1,2 розділу ІІ Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 26.08.2016 № 868 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
20.09.2016 за №1271/29401 (далі також - Порядок № 868, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання працівникам МВС статусу учасника бойових дій, розгляд питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 6 і 13 статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

27. З метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право, зокрема, вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та керівниками територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, іншими особами, визначеними чинним законодавством (далі - керівники підрозділів), чи подані особисто; приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни.

28. Згідно з приписами пункту 4 розділу ІІ Порядку № 868 комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення; виявлення факту підроблення документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.

29. Пунктом 1 розділу III Порядку № 868 встановлено, що комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій на підставі документів про: безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення; направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції; перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

30. Згідно з приписами пункту 2 розділі III Порядку № 868 підтвердними документами для прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій є витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення.

31. Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, жодних доказів на підтвердження безпосередньої участі у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, як того вимагає пункт 4 Порядку № 413 та пункт 2 розділу ІІІ "Особливості надання працівникам МВС статусу учасника бойових дій, учасника війни за участь в антитерористичній операції" Положення № 868, позивачем не надано.

32. Так, зокрема, архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 04.10.2017 № 179/1/10587, довідкою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 18.06.2015 №ВДЗ/5664/А підтверджено лише, що позивач перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань.

33. Натомість доказів про залучення позивача до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення позивачем не надано.

34. Згідно з листом Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 02.08.2017 № 33/7-6658 позивач наказами керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України до проведення антитерористичної операції персонально не залучався.

35. Верховний Суд зазначає, що посилання позивача на наказ Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.06.2015 №158, архівну довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 04.10.2017 № 179/1/10587, довідку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 18.06.2015 № ВДЗ/5664/А не свідчать про те, що він у період часу з 31.07.2014 по 28.05.2015 брав безпосередню участь в АТО, оскільки такий період часу є загальним періодом, що визначає участь позивача в проведенні антитерористичної операції.

36. Натомість однією з обов'язкових умов для визнання особи такою, що бере безпосередню фактичну участь у відповідних заходах в АТО, є перебування такої особи у підпорядкуванні (виконання завдань) керівництва штабу АТО. Така фактична участь осіб в Антитерористичній операції має бути підтверджена відповідними наказами командира штабу АТО.

37. Проте судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставин, що підтверджують перебування позивача у підпорядкуванні керівництва штабу АТО у спірний у цій справі період часу та свідчать про безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

38. Суд відхиляє посилання позивача на необхідність застосування у даній справі висновків, сформованих у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №823/795/17, оскільки фактичні обставини у зазначеній справі є відмінними, від тих, які встановлені у межах розгляду даної справи. Зокрема, під час розгляду справи №823/795/17 судами встановлено, що вказана відповідачем підстава для відмови у наданні позивачу статусу учасника бойових дій - неналежність до осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС - не передбачена Положенням про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України. Також судами встановлено, що позивач брав безпосередню участь в проведенні та виконанні завдань, що покладені на підрозділи ДФС, брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; був у підпорядкуванні керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в Донецькій та Луганській областях.

39. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

40. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

41. Суд при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

42. На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

43. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді: Я. О. Берназюк

Н. В. Коваленко