ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 804/6365/17

адміністративне провадження № К/9901/48934/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Коваленко Н. В., Кравчука В. М.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 804/6365/17

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання протиправним та скасування рішення;

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Прудник С. В.) від 04 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Іванов С. М., Панченко О. М., Чередниченко В. Є.) від 05 квітня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» (далі - ТОВ «Сварог Капітал») звернулося до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Г. О. № 36033614 від 07 липня 2017 року про скасування запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 8889014 від 27 лютого 2015 року, вид обтяження: арешт нерухомого майна - нежитлове приміщення, нежилий будинок за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач, серед іншого, зазначив, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2015 року у справі № 199/1402/15-ц позовні вимоги ТОВ «Сварог Капітал» до ТОВ «Капітал Інвест ЛТД», ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та договорами поруки задоволено, стягнуто з ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» на користь ТОВ «Сварог Капітал» борг за договором позики № 3 від 01 грудня 2014 року, забезпеченим договором поруки № 1 від 05 січня 2015 року, в розмірі 90000000,00 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 3654,00 грн., а всього 90003654,00 грн., стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Сварог Капітал» борг за договором позики № 3 від 01 грудня 2014 року, забезпеченим договором поруки № 2 від 05 січня 2015 року, в розмірі 10000,00 грн. В забезпечення виконання вказаного рішення ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2015 року накладено арешт на нежитлове приміщення (нежилий будинок) у м. Києві по вул. Саксаганського, 115-а, що на праві власності належить ТОВ «Капітал Інвест ЛТД», заборонено нотаріальним конторам, приватним нотаріусам проводити дії, пов'язані з відчуженням даного майна. 27 лютого 2015 року державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5 зареєстровано вказане обтяження. Державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Г. О. прийнято рішення № 36033614 від 07 липня 2017 року про скасування запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 8889014 від 27 лютого 2015 року. Відповідно до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підставою для здійснення вказаних реєстраційних дій є рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2017 року у справі № 202/9873/17. Проте, Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська не ухвалювалось жодного рішення з приводу скасування обтяження, накладеного з метою забезпечення виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2015 року у справі № 199/1402/15-ц, а номер справи та дата ухвали, зазначені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно взагалі не мають відношення, ані до позивача, ані до вказаного об'єкта нерухомості.

3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД» (далі - ТОВ «Капітал Інвест ЛТД») та Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України»).

4. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року, задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни № 36033614 від 07 липня 2017 року про скасування запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 8889014 від 27 лютого 2015 року, вид обтяження: арешт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 115а.

Стягнуто з приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Г. О. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» сплачений судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1600,00 грн.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 24 квітня 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

6. Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

7. 01 червня 2018 року до Верховного Суду від ТОВ «Сварог Капітал» надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України», в якому позивач просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

8. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 345 КАС України.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нежилого будинку від 03 травня 2006 року, ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» придбано нежилий будинок за номером 115-а по вулиці Саксаганського у місті Києві.

10. В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська наявна цивільна справа № 199/1402/15-ц за позовом ТОВ «Сварог Капітал» до ТОВ «Капітал Інвест ЛТД», ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та договорами поруки.

11. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2015 року у справі № 199/1402/15-ц позовні вимоги ТОВ «Сварог Капітал» до ТОВ «Капітал Інвест ЛТД», ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та договорами поруки задоволено, стягнуто з ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» на користь ТОВ «Сварог Капітал» борг за договором позики № 3 від 01 грудня 2014 року, забезпеченим договором поруки № 1 від 05 січня 2015 року, в розмірі 90000000,00 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 3654,00 грн., а всього 90003654,00 грн., стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Сварог Капітал» борг за договором позики № 3 від 01 грудня 2014 року, забезпеченим договором поруки № 2 від 05 січня 2015 року, в розмірі 10000,00 грн.

12. З метою забезпечення позову у справі № 199/1402/15-ц ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2015 року накладено арешт на нежитлове приміщення (нежилий будинок) у м. Києві по вул. Саксаганського, 115-а, що на праві власності належить ТОВ «Капітал Інвест ЛТД», заборонено нотаріальним конторам, приватним нотаріусам проводити дії, пов'язані з відчуженням даного майна.

13. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, 27 лютого 2015 року державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5 зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна (нежилий будинок) у м. Києві по вул. Саксаганського, 115-а, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 лютого 2015 року № 19678578. Особою, в інтересах якої встановлено обтяження, є ТОВ «Сварог Капітал».

14. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 99033466 сформованої 02 жовтня 2017 року, встановлено, що 07 липня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Г. О. прийнято рішення № 36033614 про скасування обтяження - запис про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 8889014 від 27 лютого 2015 року, а саме: арешт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

15. Підставою для прийняття зазначеного рішення стало заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2017 року у справі № 202/9873/17 (провадження № 2/202/4861/2017) за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про скасування арешту.

16. Згідно відповіді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року за вих. № 01-12/1302/2017 слідує, що справа за № 202/9873/17 та провадження за № 2/202/4861/2017 відсутні в базі автоматизованої системи документообігу суду.

17. Відповідно до листа Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2017 року, позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про скасування арешту у провадження суду не надходила; справа № 202/9873/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про скасування арешту не заводилась; рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі № 202/9873/17 не ухвалювалось.

18. Вважаючи рішення відповідача про скасування запису про обтяження протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог виходили з того, що оспорюване рішення відповідача прийняте не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Судами попередніх інстанцій надано праву оцінку спірним правовідносинам на підставі положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

21. Зокрема, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на протиправності рішення державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з недотриманням ним вимог Порядку, а саме скасування обтяження на майно на підставі рішення суду, яке не виносилось судовою установою, тобто за відсутності належного правовстановлювального документа. Таким чином, у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

22. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

23. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Г. О. № 36033614 від 07 липня 2017 року про скасування запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 8889014 від 27 лютого 2015 року, вид обтяження: арешт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 115-а, на підставі рішення суду, яке не виносилось судом, не відповідає нормам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

25. Зокрема скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій, перевіряючи законність прийняття приватним нотаріусом спірного рішення та застосовуючи положення п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», мали дослідити наявність у складі відповідної реєстраційної справи рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2017 року у справі № 202/9873/17. Також суди повинні були перевірити його зміст, як документу на підставі якого було прийняте спірне рішення та переконатись, чи дійсно даний документ не дає змоги встановити на підстави скасування обтяження на нерухоме майно за № 8889014 від 27 лютого 2015 року. Проте, суди попередніх інстанцій не досліджували рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2017 року у справі № 202/9873/17, а отже застосовували положення п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за відсутності доведених підстав їхнього застосування до наявних правовідносин.

26. Також скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права, зокрема вимоги п. 4 ст. 7 та ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки під час розгляду справи, суд першої інстанції не з'ясував обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору з огляду на те, що не було досліджено змісту рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2017 року у справі № 202/9873/17 як документу, на підставі якого було прийняте спірне рішення у цій справі. Суд апеляційної інстанції також не вчинив жодних заходів для з'ясування даних обставин шляхом отримання необхідних доказів, а також не звернув уваги на недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважав доведеними.

27. Крім того, скаржник зазначає, що згідно рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2018 року у справі № 201/15381/17 право вимоги, виконання якого було забезпеченим ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2015 року, на момент розгляду цієї справи належало вже не ТОВ «Сварог Капітал», а фізичній особі - ОСОБА_8 З урахуванням зазначеного, скаржник вважає, що адміністративний позов не підлягав задоволенню, оскільки позовні вимоги були заявлені неналежним позивачем, що є порушенням вимог ст. 6 КАС України та ст. 3, 14 Цивільного кодексу України.

VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

29. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

30. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

31. Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

32. На підставі п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

33. Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

34. Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

35. Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

36. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

37. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

38. Тобто спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

39. Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні, і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

40. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є виконання ним владних управлінських функцій, які він повинен здійснювати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, що виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

41. Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин оскільки відповідач, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав, а саме скасування обтяження на майно, не мав публічно-правових відносин з позивачем.

42. Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

43. Визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора щодо скасування запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є захистом прав позивача на спірне нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від їх порушення іншою особою.

44. З матеріалів справи слідує, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, на думку учасників справи, є предметом права вимоги ТОВ «Сварог Капітал» та ОСОБА_8, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства, адже існує невирішений спір про право між учасниками цієї справи.

45. Отже, у цій справі вирішується спір про цивільне право між особами, які вимагають скасування реєстраційної дії, й особами, в інтересах яких вчинена така дія, а тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

46. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що цей позов може бути розглянутий за правилами, встановленими КАС України.

47. Відповідно до ч. 3 ст. 357 КАС України за результатами розгляду касаційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 349 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду касаційної інстанції.

48. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

49. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст. 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

50. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у адміністративній справі № 804/6365/17 скасувати.

Провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач Т. О. Анцупова

Судді Н. В. Коваленко

В. М. Кравчук