Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 Київ К/9901/3728/18 820/9196/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

за участю: секретаря судового засідання Коцюрби В.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/9196/15

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Харківського окружного адміністративного суду, прийняту 03 грудня 2015 року у складі головуючого судді Самойлової В.В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду, постановлену 25 лютого 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Бондара В.О., суддів - Калитки О.М., Кононенко З.О.,

в с т а н о в и в :

Позивачі у позовній заяві просили суд:

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат підготувати та подати на затвердження відповідні документи щодо нарахування та виплати їм одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця - капітана ОСОБА_5 під час виконання ним обов'язків військової служби та направити до Міністерства оборони України;

- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо нарахування та виплати їм одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця - капітана ОСОБА_5 під час виконання ним обов'язків військової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, позов задоволено.

Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат скласти висновок щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 та її малолітньому сину ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця - капітана ОСОБА_5 під час виконання ним обов'язків військової служби та направити до Міністерства оборони України.

Зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 та її малолітньому сину ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у зв'язку з загибеллю військовослужбовця - капітана ОСОБА_5 під час виконання ним обов'язків військової служби.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 грн.

У касаційній скарзі Міністерство оборони України заявило вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_5 перебував на військовій службі з 21 липня 1999 року за контрактом на посаді курсового офіцера курсів факультету автоматизованих систем управління та наземного забезпечення польотів авіації Харківського університету Повітряних сил ім. І.Кожедуба. ОСОБА_5 загинув внаслідок ДТП на авто дорозі «Київ-Харків-Довжанський» в районі 533-го кілометру у напрямку руху в сторону м. Чугуєва (за 1 км. від міста). Смерть настала від ушкоджень тіла несумісних з життям, багаточисельних переломів кісток, тупої травми тіла в результаті ДТП.

ОСОБА_6 за наказом т.в.о. начальника Харківського університету Повітряних сил ім. І.Кожедуба від 24 травня 2013 року № 717 перебував у відрядженні з 11 серпня 2013 року по 23 серпня 2013 року у в/ч 4104 м. Чугуїв, де виконував службові завдання по посаді курсового офіцера щодо проведення первинної військової підготовки курсантів Харківського університету Повітряних сил ім. І.Кожедуба набору 2013 року.

Згідно з Актом про нещасний випадок невиробничого характеру про смерть капітана ОСОБА_6 причиною нещасного випадку стали ймовірні протиправні дії невідомої особи. Проте, за висновком капітан ОСОБА_5 загинув під час проходження військової служби і смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року у справі № 820/12966/13а скасовано Акт Харківського університету Повітряних сил ім. І.Кожедуба № 318/11/80 від 29 серпня 2013 року про нещасний випадок невиробничого характеру загибелі капітана ОСОБА_5 та наказ Харківського університету Повітряних сил ім. І.Кожедуба від 09 вересня 2013 року № 206 в частині визначення підстави смерті капітана ОСОБА_5 «смерть пов'язана з проходженням військової служби».

Зобов'язано Командувача Повітряних сил Збройних сил України провести спеціальне розслідування смерті капітана ОСОБА_5 під час виконання обов'язків військової служби та скласти відповідний акт згідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06 лютого 2001 року № 36.

На утриманні ОСОБА_5 перебувала дружина ОСОБА_2 та малолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_2 та її син - ОСОБА_3 неодноразово зверталися до Харківського обласного військового комісаріату із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю ОСОБА_5, проте рішення про виплату одноразової грошової допомоги прийнято не було.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що у позивачів є всі законні підстави для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю ОСОБА_5, а тому зобов'язали скласти висновок та виплатити допомогу.

Проте суд не може погодитися з таким висновком судів, виходячи з наступного.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

20 грудня 1991 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.

Згідно зі статтею 16-1 цього Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації положень статті 16 Закону № 2011-ХІІ розроблено порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі - Постанова № 499).

Згідно з пунктом 1 Постанови № 499 у разі загибелі (смерті) під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного чи резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям - у розмірі десятирічного грошового забезпечення зазначеного військовослужбовця за останньою посадою, яку він займав на день загибелі (смерті), виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплата, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Приписами пункту 7 Постанови № 499 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Оскільки смерть позивача настала 16 серпня 2013 року, то виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватись на підставі нормативно-правових актів, які були чинні на момент встановлення позивачу інвалідності.

Таким чином, позивачі набули право на отримання одноразової.

Однак, задовольняючи позов, суди не врахували наступне.

Так, порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» врегульований наказом Міноборони від 14 серпня 2014 № 530 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» (далі - Наказ № 530).

Відповідно до пункту 4.6 Наказу № 530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласними військовими комісаріатами.

Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги, згідно з пунктом 4.8 Наказу № 530 подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (пункт 4.10 Наказу № 530).

Водночас встановлено, що позивачем подано повний перелік документів, перелічених у Наказі № 530.

Відповідачем порушено право позивачів на належний розгляд поданої ними заяви та не прийнято у встановленому порядку відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Оскільки звернення про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглянув, суд зобов'язує останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України.

При цьому, суд не може підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Таким чином, висновок судів про стягнення на користь позивачів одноразової грошової компенсації є передчасним та ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Керуючись статтями 344, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення про виплату одноразової грошової допомоги членам родини загиблого військовослужбовця ОСОБА_6.

Зобов'язати Міністерство оборони України, Харківський обласний військовий комісаріат прийняти рішення з питання виплати одноразової грошової допомоги членам родини загиблого військовослужбовця ОСОБА_6.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий Л.Л. Мороз

Судді А.Ю. Бучик

М.М. Гімон