Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.05.2018 року у справі №817/1700/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2018 року

Київ

справа №817/1700/15

адміністративне провадження №К/9901/51367/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 (суддя - Друзенко Н.В.)

та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 (судді - Мацький Є.М., Шевчук С.М., Шидловський В.Б.)

у справі № 817/1700/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство «Агропереробка»

до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство «Агропереробка» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області, правонаступником якої є Рівненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - Рівненська ОДПІ) від 14.11.2014.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку щодо наявності порушень податкового законодавства в діях позивача, відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішення про донарахування Товариству грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.11.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 14.11.2014:

- № 0000552251 в частині збільшення Товариству суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 462 808,00 грн.;

- № 0000562251 в частині збільшення Товариству суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 2355,00 грн.;

- № 0000582251 щодо застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 49 156,99 грн.;

- № 0000592251 щодо застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн.

- № 0000352250 щодо застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн.

- № 002091700 в частині збільшення Товариству суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на 48 015,14 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями, Рівненська ОДПІ звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про часткову обґрунтованість заявленого адміністративного позову, невірно оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи.

Товариство у своїх запереченнях на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу просить залишити без задоволення.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 складено акт від 31.10.2014.

В акті перевірки викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, абзацу 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.11, пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст.44, пп. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.4, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п. 137.16 ст. 137, п.138.2, п. 138.4, пп. 138.8.1, пп. 138.8.2, п. 138.9, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145, пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 082 510,00 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 37 108,00 грн.;

- пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 8192,05 грн.;

- п. 176.2 б) ст. 176 Податкового Кодексу України, п.п. 3.2 - 3.7 ст. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України № 451 від 29.09.2003 та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України №1020 від 24.12.2010, абз. б) п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 1 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме в заповненій довідці ф.1-ДФ за 2011-2013 роки не включено надміру витрачені підзвітні кошти з ознакою доходу « 118» та утримання і перерахування податку на доходи фізичних осіб;

- п. 176.2 б) ст. 176 Податкового кодексу України, що в'явилось у тому, що Товариством податок на доходи фізичних осіб перераховувався не своєчасно, а саме за 2011 рік несвоєчасно перераховано податок у сумі 23 347,63 грн., за 2013 рік у сумі 52 826,06 грн.;

- п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме - порушення порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України станом на 01.10.2012 та на 01.01.2013;

- п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995, а саме - не забезпечено зберігання в книгах обліку розрахункових операцій З фіскальних звітних чеків;

- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, а саме не повне оприбуткування готівки в касі підприємства на загальну суму 5325,36 грн.;

- п. 2.11, п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 40 960,25 грн.

На цій підставі та з урахуванням результатів адміністративного оскарження, відповідачем 14.11.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення :

- № 0000552251, яким збільшено Товариству суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 671 163,00 грн.;

- № 0000562251, яким збільшено Товариству суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 43 864,00 грн.;

- № 0000582251, яким застосовано до Товариства штрафні (фінансові) санкції в розмірі 49 156,99 грн. за порушення п. 2.6, п. 2.11, п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004;

- № 0000592251, яким застосовано до Товариства суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 грн. за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- № 0000352250 про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн. за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;

- № 002091700, яким збільшено Товариству суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на 48 015,14 грн.

31.03.2015 Товариство звернулося до Рівненської ОДПІ із заявою про застосування податкового компромісу, в якій позивач визначив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 166 676,00 грн. по податковому повідомленню-рішенню № 0000552251 та з податку на додану вартість в розмірі 33207,00 грн. по податковому повідомленню-рішенню № 0000562251.

Рішенням від 10.04.2015 Рівненська ОДПІ погодила застосування процедури податкового компромісу.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо часткової обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки Рівненської ОДПІ щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спростовано під час розгляду справи.

Судами враховано, що в порушення приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами обґрунтованість своїх висновків щодо заниження позивачем суми доходів та завищення господарських витрат.

Так, висновок відповідача про безпідставне невключення до доходів за 2013 рік суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої, на думку контролюючого органу, від ТОВ «Відок-гікс», ТОВ «Вікторія - Імперіал», ОСОБА_2, ТОВ «Компанія Біопром», ТОВ «Компанія Рута», ТОВ «Прімавера - ПАК», ПСП «Промінь», ВАТ «Рівненська друкарня», ПП ОСОБА_3 у загальному розмірі 161 029,00 грн. ґрунтуються на помилковому твердженні, що вказана заборгованість набула статусу безнадійної кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності.

Ані акт перевірки, ані заперечення, надані відповідачем під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, не містять доказів, що підтверджують факт неповного оприбуткування готівки в касі Товариства.

Судами попередніх інстанцій зроблено правильний та такий, що відповідає матеріалам справи, висновок про необґрунтованість та недоведеність посилання Рівненської ОДПІ на отримання працівниками позивача додаткового блага, з якого не було сплачено відповідний податок на доходи фізичних осіб, оскільки надані Товариством документи підтверджують, що за отримані грошові кошті працівники позивача належним чином відзвітувались, надавши докази витрати отриманих сум у зв'язку з виробничою діяльністю.

Не містить посилання на об'єктивні та допустимі докази наявності порушень податкового законодавства при визначенні Товариством податкових зобов'язань за наслідками господарської діяльності й касаційна скарга Рівненської ОДПІ, яка по суті зводиться до цитування норм права, що регламентують спірні правовідносини, без посилання, які саме норми судами застосовано неправильно, або яким доказам, залученим до матеріалів справи, судами першої та апеляційної інстанцій дано невірну оцінку.

Відтак, касаційна скарга Рівненської ОДПІ не спростовує правильності доводів, якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова