Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2019 року

Київ

справа №821/699/16

адміністративне провадження №К/9901/31257/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 (судді: Крусян А.В. (головуючий), Вербицька Н.В., Джабурія О.В.) у справі №821/699/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.05.2016 за №0001161405, №0001151405, №0001141405.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, без належних підстав, а саме в направленні про проведення перевірки вказано об`єкт, до якого позивач немає відношення, який підлягав перевірці - магазин «Cardinal», провів перевірку позивача. Крім того, позивач не допустив до фактичної перевірки фахівців контролюючого органу, а тому її наслідки є протиправними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 позов задоволено, скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.05.2016 №0001161405, №0001151405, №0001141405 .

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що контролюючим органом порушено порядок проведення перевірки, що полягало у незазначені в наказі про перевірку та направленні на проведення перевірки відносно кого вона здійснюється, оскільки магазин «Cardinal» слугує торгівельним майданчиком для декількох орендарів, які займаються за вказаною адресою підприємницькою діяльністю, а торгівельна точка позивача вказаної назви не має. Крім того, позивач не допустив посадових осіб відповідача до проведення фактичної перевірки.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову.

6. Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач діяв в межах повноважень, передбачених законодавством України, не порушуючи при цьому прав, свобод та інтересів позивача. Оскільки при зверненні до суду з даним позовом, позивач обґрунтовував протиправність оскаржених податкових-рішень лише неправомірністю дій контролюючого органу при проведенні перевірки без надання будь-яких пояснень по суті виявлених порушень та доказів на підтвердження протиправності оскаржених рішень, тому відсутні будь-які підстави щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.07.2016.

8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено фактичну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства в частині оприбуткування готівкових коштів та подачі звітності до органів ДФС пов`язаної з застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, про що складено акт фактичної перевірки від 14.04.2016 №106/21/22/14/3118516880, яким встановлено порушення п.44.3. ст.44 Податкового кодексу України - не забезпечено зберігання документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, п.7 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не подання до органу ДФС звітності, пов`язаної із застосуванням РРО по дротових або бездротових каналах зв`язку при обов`язковості ії подання, а саме до органу ДФС не подано звітність - 9 електронних копій фіскальних звітних чеків РРО, п.2.6. ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 №637, а саме - не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів на загальну суму 632,70 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.05.2016р. №0001161405, №0001151405, №0001141405.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги позивач посилається на порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує на те, що перевірку проведено контролюючим органом з порушенням норм податкового законодавства, що свідчить про відсутності її правових наслідків.

11. Відповідач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу позивача.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Підпункт 75.1.3 пункта75.1 статті 75.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

12.2. Пункт 80.2 статті 80.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

11.3. Пункт 80.5 статті 80.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

12.4. Пункт 81.1 статті 81.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

12.5 Пункт 81.2 статті 81.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

13. Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків затвердженні Наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 №22 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

13.1. Пункт 1.4.6

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної фіскальної служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови, та вживаються заходи, передбачені пунктом 81.2 статті 81 та статтею 94 розділу II Податкового кодексу України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред`явлення, направлення або надіслання платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення, копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказ про проведення фактичних перевірок та перелік суб`єктів/об`єктів, які підлягають опрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, який затверджений наведеним наказом стосується магазину «Cardinal» розташованого за адресою площа Свободи, 5 м. Херсон, де, окрім позивача, здійснюють торгівельну діяльність ще два орендарі. Тобто наказ про проведення перевірки та направлення на перевірку не містить необхідних реквізитів стосовно якого суб`єкта господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність за вищевказаною адресою повинна проводитись дана перевірка.

Платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення прав позивача, оскільки направлення на проведення перевірки було оформлене з порушенням вимог чинного законодавства, а відповідно цілком правомірно захистив своє право шляхом не допуску фахівців контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

17. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки при зверненні до суду з даним позовом, позивач обґрунтовував протиправність оскаржених податкових-рішень лише неправомірністю дій податкової при проведенні перевірки без надання будь-яких пояснень по суті виявлених порушень відсутні будь-які підстави щодо визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки фактично у контролюючого органу не було підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень з огляду на відсутність факту проведення перевірки, а відповідно і відсутність підстав для складення акту за її результатами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи положення статей 75, 80, 81 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

19. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

20. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі №821/699/16 скасувати, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 в даній справі залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду