Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2019 року

Київ

справа №820/3167/18

адміністративне провадження №К/9901/11638/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року (головуючий суддя: Бегунц А.О., судді: Лях О.П., Яковенко М.М.)

у справі № 820/3167/18

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (далі - відповідач, КДКА), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення КДКА від 22 березня 2018 року №33 «Про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту»;

- зобов`язати КДКА провести повторний кваліфікаційний іспит позивачу у найближчий час проведення таких іспитів.

Позивач вказує, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення порушив норми Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядком складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270 (далі - Порядок № 270). Складений ним письмовий іспит був здійснений на рівні, достатньому для отримання необхідної кількості балів для його успішного складання.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 17 вересня 2018 року адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення КДКА Харківської області від 22 березня 2018 року №33 «Про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту». Зобов`язав відповідача провести повторний кваліфікаційний іспит позивачу на найближчому засіданні КДКА щодо складання кваліфікаційного іспиту. Суд обґрунтував рішення тим, що оспорюване рішення необґрунтоване та не містить мотивів визначення рівня оцінювання.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 березня 2019 року скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позовних вимог. Судове рішення обґрунтоване тим, що норми матеріального права не передбачають обов`язкове наведення у тексті рішення критеріїв знань та визначеної кількості балів за результатами оцінювання іспиту. Суд не може здійснювати втручання у здійснення відповідачем своєї компетенції щодо визначення рівня знань позивача.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому позивач посилається на порушення судом норм Порядку № 270, статей 73-76, частини другої статті 77, статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позивач вказує, що суд не дав оцінки тому, що позивачу надали 4 години для виконання іспиту замість 6; оспорюване рішення не містить мотивів визначення оцінки виконання завдань іспиту позивачем, чого не зміг пояснити відповідач і в судовому процесі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судом апеляційної інстанції із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками складення позивачем кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю КДКА рішенням від 22 березня 2018 року №33 (далі - Рішення від 22 березня 2018 року №33) затвердила результати складання кваліфікаційного іспиту. Згідно з ним позивач не склав іспит, оскільки за виконання письмового завдання (білет №16, фабула №29) отримав 76 балів зі 125 при мінімальній кількості у 80. Під час іспиту позивач відповів задовільно та отримав 20 балів за відповіді на перше завдання - позовна заява щодо порушення умов договорів позики; друге завдання - позовна заява про відшкодування збитків, завданих суб`єкту господарювання невиконанням або неналежним виконанням господарського договору; та четверте завдання фабула № 29. Тоді як за виконання третього завдання - клопотання про помилування, позивач отримав 15 балів.

За визначенням частини першої статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Відповідно до частини другої цієї статті кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів (частина п`ята цієї статті).

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Частиною 5 цієї статті визначено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

На виконання норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 затверджено Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі - Порядок № 270).

Зміст наведених норм у своїй сукупності свідчить про самостійне право КДКА на вирішення певного кола питань (у тому числі й оцінювання іспиту особи, яка має намір стати адвокатом) в межах закону. Дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Такі повноваження обумовлені певною свободою, вільним розсудом в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Згідно з Рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи № R(80)2 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Застосовуючи вказані правові норми, апеляційний суд зробив обґрунтований та юридично правильний висновок про те, що при оцінюванні рівня знань позивача за результатами кваліфікаційного іспиту відповідач діяв у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на цей орган в силу Закону.

У контексті оцінки обґрунтованості Рішення від 22 березня 2018 року №33 апеляційний суд зробив правильний висновок, що це рішення містить всі реквізити, передбачені пунктом четвертим розділу 5 Порядку № 270. Тоді як, указаний Порядок не містить норм, якими б встановлювалося обов`язкове наведення у рішенні КДКА, прийнятому за наслідками кваліфікаційного іспиту, обґрунтування визначеної кількості балів. Критерії оцінювання визначені у пункті п`ятнадцятому Розділу 4 Порядку № 270. Установивши судовому процесі факт надання позивачу часу на складання іспиту у межах, визначених пунктом 12 Порядку № 270 (4 години), апеляційний суд обґрунтовано відхилив аргумент позивача про недостатність виділеного йому часу для складання іспиту.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що більшість аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, отримали достатню оцінку з боку суду апеляційної інстанції в тій мірі, щоб вважати рішення суду обґрунтованим.

Доводи, наведені позивачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції. Відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:Н.М. Мартинюк Судді: А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко