ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2020 року

Київ

справа №816/504/16

адміністративне провадження №К/9901/28856/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 року (суддя Ясиновський І.Г.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року (головуючий суддя Спаскін О.А., судді: Дюкарєва С.В., Жигилій С.П.)

у справі № 816/504/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» - уповноваженої особи за договором від 14.09.1995 року № 410/95 про спільну діяльність

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» - уповноваженої особи за договором від 14.09.1995 року № 410/95 про спільну діяльність (далі - позивач, Товариство) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; зобов`язати податковий орган вчинити дії з відновлення реєстрації платника податку на додану вартість з моменту винесення спірного рішення.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 18.05.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року, позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення податкового органу від 30 березня 2016 року № 28 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Зобов`язав податковий орган вчинити дії з відновлення реєстрації платника податку на додану вартість з моменту винесення спірного рішення, а саме з 30 березня 2016 року.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем необґрунтовано та не на підставі закону.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Податковий орган зазначає, що позивач протягом березня 2015 року - грудня 2016 року подавав до контролюючого органу декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання, що є підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ, яка передбачена пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.

У запереченні на касаційну скаргу позивач наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, зокрема зазначає, що для договорів про спільну діяльність пунктом 67.4 ст. 67 Податкового кодексу України наведено перелік обставин, при настанні яких такі договори знімаються з обліку, в тому числі з реєстрації платниками ПДВ.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 вересня 1995 року між підприємством «Полтаванафтогаз» та компанією «Carpatsky Petroleum Corporation» укладений договір № 410/95 про спільну діяльність без створення юридичної особи для здійснення спільної виробничо-господарської діяльності з видобутку нафти і газу у процесі освоєння та розробки Рудівсько- Червонозаводського родовища (пункти 1.1, 1.2 Договору № 410/95).

В зв`язку з реорганізацією підприємства «Полтаванафтогаз» шляхом приєднання до ВАТ «Укрнафта», до Договору № 410/95 внесені зміни та доповнення від 26 серпня 1998 року, відповідно до яких учасниками за договором № 410/95 визначено ВАТ «Укрнафта» та компанія «Carpatsky Petroleum Corporation», США. Відповідно до яких Договір № 410/95 доповнений «значенням терміну «Управляючий - розуміється НГВУ «Полтаванафтогаз», яке в особі його керівника та інших відповідальних працівників здійснює керівництво Спільною Діяльністю і організовує ведення спільних справ Учасників».

Відповідно до п. 1.13 Договору № 410/95 (в редакції Змін та доповнень від 26.08.1998) сторони обумовили строк дії Договору - до 03.03.2023 року.

Вказаний Договір про спільну діяльність перебуває за основним місцем обліку в ДПІ у м. Полтаві з 18 грудня 1997 року, що підтверджується Довідкою інспекції за формою № 4-ОПП від 24 грудня 2012 року № 88385.

30 березня 2016 року відповідачем прийнято рішення № 28 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - «Договір від 14 вересня 1995 року № 410/95 про спільну діяльність - уповноважена особа Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з підстав подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість протягом періоду з 1 березня 2015 року по 29 березня 2016 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень, відповідно до положення підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до підпункту «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

В свою чергу, відповідно до п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом. Цим же підпунктом встановлено, що взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання цього договору. Заяву про взяття на облік такий платник податків зобов`язаний подати протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або після набрання ним чинності, якщо відповідно до законодавства реєстрація договору не проводиться.

Пунктом 67.4 ст. 67 Податкового кодексу України встановлено, що договори про спільну діяльність знімаються з обліку у контролюючих органах після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку.

Відповідно до пп. 4 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи, є платником ПДВ.

Підпунктом 183.16 ст. 183 Податкового кодексу України встановлено, що для осіб, для яких відповідно до законодавства визначено строк, на який утворено таку особу, або строк, після якого змінюються дані реєстрації платника податку, реєстрація платником податку діє до закінчення такого строку.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що законодавством встановлено, що для договору про спільну діяльність реєстрація платником ПДВ є обов`язковою, починається з моменту його реєстрації в контролюючому органі та закінчується при настанні обставин, встановлених п. 67.4 ст. 67 Податкового кодексу України. Інших обставин припинення такої реєстрації стосовно договорів про спільну діяльність не передбачено, як самим Податковим кодексом України, так і іншими нормативно-правовими актами, які визначають особливий порядок ведення обліку за такими договорами.

Анулювання контролюючим органом реєстрації платника ПДВ за обставини подання протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту не може застосовуватись до платників податку за договорами про спільну діяльність в силу положень п. 67.4 ст. 67 Податкового кодексу України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що як вбачається з довідки №4-ОПП № 88385 від 24.12.2012 року про взяття договору №410/95 на облік платника податків, строк дії довідки - до 03.03.2023 року, що узгоджується з п.1.13 Договору №410/95.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що на даний час вказаний договір не є ні припиненим, ні розірваним, ні визнаним недійсним в судовому порядку.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем необґрунтовано та не на підставі закону

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги

Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року у справі № 816/504/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко