ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 лютого 2019 року

справа №826/8779/16

адміністративне провадження №К/9901/31589/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НК»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у складі колегії суддів Федотова І.В., Губської Л.В., Сорочка Є.О.

у справі № 826/8779/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК»

до Головного управління ДФС у місті Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НК" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 19 лютого 2016 року №42615130701 та №52615130701, з мотивів протиправності їх прийняття.

08 вересня 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Данилишин В.М.) позов Товариства задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 19 лютого 2016 року №42615130701 та №52615130701.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції висновувався на аналізі норм пунктів 86.1, 86.3, 86.7 статті 86 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727, який зумовив висновок про те, що податковим органом порушено процедуру проведення перевірки, оскільки позивачу не був вручений акт перевірки, що позбавило Товариство права захистити свої права шляхом надання заперечень на акт перевірки. Також суд першої інстанції вказав на те, що посадовою особою відповідача в порушення пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України не пред'явлено службове посвідчення, а також, в порушення пункту 7 Порядку ведення Журналу відвідання суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року№18, не зроблено запис в Журналі відвідання суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами. Вищенаведене, за позицією суду першої інстанції, є грубим порушенням норм законодавства при проведенні перевірки, а відтак така перевірка не може мати правових наслідків, що обумовило скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

11 квітня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд постановою скасував постанову суду першої інстанції, у задоволенні адміністративного позову відмовив, з мотивів не підтвердження належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку здійснення позивачем та його контрагентами господарських операцій, наявності ділової та економічної доцільності. Судом апеляційної інстанції дотримано положення частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час ухвалення судового рішення) та враховано обставини, встановлені вироком Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року у справі №757/22907/15-к (набрав законної сили), яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (якими підписано документи первинного бухгалтерського обліку Товариств з обмеженою відповідальністю "Компас Трейдінг", "Транс Медіа Пром", "БФ Альянс", "Дайджест Капітал"), визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

У травні 2017 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на необґрунтованість та незаконність постанови суду апеляційної інстанції, вважаючи що воно прийнято за неправильного з'ясування обставин, які мають значення для вирішення цієї справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вважає, що судом апеляційної інстанції помилково взято до уваги вирок Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року у справі №757/22907/15-к, оскільки останнім жодної обставини відносно підприємства позивача не встановлено, а встановлені обставини не спростовують реальність спірних господарських операцій.

12 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, справа з суду першої інстанції не витребувана.

01 березня 2018 року матеріали касаційного провадження № К/9901/31589/18 з Вищого адміністративного суду України передані до Верховного Суду, справа № 826/8779/16 витребувана з суду першої інстанції.

17 травня 2018 року справа № 826/8779/16 надійшла до Верховного Суду.

Заперечення на касаційну скаргу Товариства від податкового органу не надходили, що не перешкоджає перегляду судового рішення.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом у період із 21 січня 2016 року по 27 січня 2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компас Трейдінг", Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Медіа Пром", Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Альянс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайджест Капітал", Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест-ВАТ" за період із 01 січня 2010 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої 03 лютого 2016 року складено акт №4/26-15-14-07-01-14/32662336 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Товариством підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений податок на прибуток у загальному розмірі 376 332,00 грн., а також порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 цього кодексу, в результаті чого занижений податок на додану вартість у загальному розмірі 402323,00 грн.

19 лютого 2016 року на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення №42615130701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 376332,00 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 94083,00 грн. та №52615130701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 402323,00 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 100580,75 грн.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи перевірку проведено на підставі наказу від 19 січня 2016 року №147 та направлення на проведення перевірки від 21 січня 2016 року №12/26-15-13-07-01. Наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариство виданий на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з надходженням постанови слідчого з особливо важливих справ першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у місті Києві Третяка В.Б. від 16 січня 2015 року б/н, прийнятої у межах кримінального провадження №32013110000000275, про призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю "Компас Трейдінг", Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Медіа Пром", Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Альянс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайджест Капітал", Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест-ВАТ" за період із 01 січня 2010 року по 31 грудня 2014 року.

Перегляд касаційної скарги здійснюється Судом в межах доводів касаційної скарги, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга Товариства містить у собі дві групи доводів, а саме щодо неправильної оцінки правомірності направлення акта перевірки податковим органом та факту отримання його Товариством, а також щодо виходу судом апеляційної інстанції за межі підстав позову шляхом надання оцінки реальності спірних господарських операцій, за результатами дослідження товарно-транспортних накладних та врахування вироку Печерського районного суду у м. Києві від 30 липня 2015 року у справі № 757/22907/15-к.

Суд апеляційної інстанції, висновуючись на аналізі пунктів 86.1, 86.3, 86.8 статті 86, пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, спростував висновки суду першої інстанції щодо порушення податковим органом порядку направлення на адресу платника податків акта перевірки, вказав на дотримання відповідачем в частині надсилання у встановлені законодавством строки акта перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому, суд апеляційної інстанції врахував встановлені ним обставини, а саме те, що 03 лютого 2016 року податковим органом складено акт про неможливість вручення та підписання акта виїзної позапланової перевірки від 03 лютого 2016 року №4/26-15-14-07-01-14/32662336 у зв'язку з відсутністю за податковою адресою посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «НК» з правом підпису. На виконання норм податкового законодавства, акт перевірки від 03 лютого 2016 року №4/26-15-14-07-01-14/32662336 направлений контролюючим органом позивачу поштою за адресою: пр-т Відрадний, 95-Є, м. Київ, з повідомленням про вручення. Відповідно до рекомендованого повідомлення, поштове відправлення вручено за довіреністю уповноваженій особі Левченко 08 лютого 2016 року.

Відтак, суд апеляційної інстанції застосував положення пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України щодо порядку вручення податкового повідомлення-рішення по аналогії для вручення акта перевірки та дату прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, та здійснив висновок про те, що податковим органом дотримано порядок вручення акта перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень.

Доводи заявника касаційної скарги щодо розгляду судом апеляційної скарги позову з врахуванням інших підстав, які не були заявлені позивачем при його поданні, є неприйнятними з огляду на те, що позивачем заявлено позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень, які, як акти індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, мають бути перевірені судом як такі, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (пункт 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України), в основу прийняття спірних рішень покладений акт перевірки, який утримує висновки податкового органу щодо порушень податкового законодавства Товариством з посиланням на неналежність первинних документів та на наявність вироку. Відтак, надання судом апеляційної інстанції оцінки висновкам податкового органу, які покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, відповідає положенням процесуального законодавства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що порушення позивачем приписів податкового законодавства доводиться податковим органом відсутністю фактів реального здійснення господарських операцій між Товариством та його контрагентами Товариствами з обмеженою відповідальністю "Компас Трейдінг", "Транс Медіа Пром", "БФ Альянс", "Дайджест Капітал", "Енергоінвест-ВАТ".

На підтвердження руху активів в процесі здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами, Товариством надано суду апеляційної інстанції копії наступних документів: Договір № 14/08/13-2ТР від 14 серпня 2013 року укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Медіа Пром"; Договір про надання транспортних послуг № 31/01-12ТР від 31 березня 2014 року укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Альянс"; Договір про надання транспортних послуг № 21 від 07 березня 2013 року укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайджест Капітал"; Договір про надання транспортних послуг № 75 від 03 листопада 2014 року укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест-ВАТ"; акти наданих послуг; товарно-транспортні накладні; рахунки на оплату; виписки; звіти про дебетові і кредитові операції по рахунку.

Здійснивши аналіз цих документів на предмет відображення в них руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин, наявності ділової та економічної доцільності, суд апеляційної інстанції звернувся до положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України №128/2568 від 20 жовтня 1998 року, вказав на відсутність у товарно-транспортних накладних адрес завантаження та розвантаження товару, відомостей про отримання уповноваженою особою зазначеного у них товару, підписів водіїв, осіб, що відвантажили товар та прийняли товар.

Судом апеляційної інстанції під час розгляду та вирішення справи досліджено вирок Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року у справі №757/22907/15-к, який набрав законної сили 01 вересня 2015 року, яким зокрема встановлено, що контрагенти позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас Трейдінг", "Транс Медіа Пром", "БФ Альянс", "Дайджест Капітал", "Енергоінвест-ВАТ" були створені для використання у протиправній діяльності, внаслідок чого було сформовано штучний податковий кредит, зокрема, і Товариством з обмеженою відповідальністю «НК».

Застосовуючи до спірних правовідносин частину четверту статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час ухвалення постанови судом апеляційної інстанції), за якою вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, суд апеляційної інстанції дослідив первинні документи первинного бухгалтерського обліку контрагентів позивача Товариств з обмеженою відповідальністю "Компас Трейдінг", "Транс Медіа Пром", "БФ Альянс", "Дайджест Капітал", та встановив, що вони підписані, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яких вироком Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року у справі № 757/22907/15-к визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Зазначене обумовило висновок про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а також формування на їх підставі валових витрат, є безпідставними.

Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, проте враховує доводи касаційної скарги, які серед іншого стосуються спростування висновків суду апеляційної інстанції в частині оцінки вироку щодо господарських операцій відносно кожного з контрагентів. Товариство наголошує на тому, що спірні господарські операції не досліджувалися у вироку. Стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Медіа Пром» позивач у касаційній скарзі вказав на те, керівником цього контрагента у період з 28 серпня 2013 року по 28 серпня 2014 року була ОСОБА_6, яка не визнана винною у вчиненні будь-яких злочинів, вказана особа не згадується у вироку, відсутні і протоколи допиту цієї особи, а відтак відсутні підстави вважати операції з цим контрагентом такими, що носять нереальний характер.

Аналогічні доводи утримує касаційна скарга і відносно контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест-ВАТ», керівником якого була ОСОБА_7 з 22 жовтня 2014 року, яка не визнана винною вироком суду, не згадується у ньому, її діяльність як керівника цього товариства, здійснювані господарські операції на предмет законності не досліджувалися.

Суд зазначає, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Відтак, доводи Товариства щодо неповної оцінки судом апеляційної інстанції спірних господарських операцій з контрагентами позивача є прийнятними, оскільки судом апеляційної інстанції не надано оцінку первинним документам в розрізі кожного контрагента (ким підписані первинні документи), їх відповідності вимогам частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Верховний Суд зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентами, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом апеляційної інстанції не надано оцінки кожному специфічному, доречному та важливому аргументу, що є порушенням не тільки вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, але й невиконанням зобов'язань щодо пункту 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При здійсненні нового розгляду суду апеляційної інстанції серед іншого необхідно дослідити розрахунки застосування штрафних (фінансових) санкцій до спірних податкових повідомлень-рішень у розрізі кожного контрагента та кожної господарської операції.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, не встановивши фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НК» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі № 826/8779/16 скасувати.

Адміністративну справу № 826/8779/16 направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер