ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2019 року

Київ

справа № 812/1298/17

адміністративне провадження №К/9901/50208/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 (суддя - Пляшкова К.О.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 (судді: Гайдар А.В. (головуючий), Василенко Л.А., Арабей Т.Г.) у справі №812/1298/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання противоправними дій,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство «Старобільський молокозавод» (далі - позивач, ПАТ «Старобільський молокозавод») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними дій відповідача по застосуванню заходів погашення податкового боргу позивача з ПДФО в розмірі 1 641 362,06 грн, а саме виготовленню та надісланню до ПАТ «Ощадбанк» інкасового доручення (розпорядження) від 23.08.2017 № 1023.

2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача по погашенню податкового боргу, оскільки відповідач діяв у порушення норм п. п. 102.4 ст. 102 та п.38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки податковий борг позивача за приписами п. п. 101.2.3 та п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України з 23.02.2017 є безнадійним та підлягає списанню, а отже відповідачем 23.08.2017 вжито заходів щодо погашення безнадійного податкового боргу. Крім того, позивач посилався на те, що станом на 23.08.2017 за приписами п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України стосовно позивача була зупинена дія ст.ст. 59, 60, 87-101 Податкового кодексу України, відповідно, відповідач вживаючи заходів з погашення податкового боргу на підставі ст. 95 Податкового кодексу України діяв протиправно за відсутності встановлених законом підстав.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.11.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходили з того, що контролюючий орган має право вживати заходів з погашення податкового боргу ПАТ «Старобільський молокозавод» до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. За даними облікової картки позивача по ПДФО на час формування ГУ ДФС у Луганській області інкасового доручення від 23.08.2017 №1023 та направлення його до філії - Луганського відділення ВАТ «Ощадбанк» за ПАТ «Старобільський молокозавод» обліковувався податковий борг по ПДФО у розмірі 1 641 362,06 грн за податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2011 №0000171700. Крім того, Порядок №577 пов'язує день виникнення безнадійного податкового боргу з днем прийняття рішення про списання безнадійного боргу керівником органу доходів і зборів, яке має бути внесене до інформаційної системи не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення. За даними облікової картки позивача по ПДФО, керівником ГУ ДФС у Луганській області рішення про списання безнадійного податкового боргу ПАТ «Старобільський молокозавод» по ПДФО у розмірі 1 641 362,06 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2011 № 0000171700 не приймалося. Податковий борг у сумі 1 641 362,06 грн виник у період до набрання законної сили та застосування норм Закону № 1989 та Закону № 1789, тому пп. 38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не може застосовуватися до вищезазначеного податкового боргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «Старобільський молокозавод».

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Старобільський молокозавод» є юридичною особою, місцезнаходженням якої станом на 14.04.2014 та 01.01.2017 є місто Луганськ, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Податковим повідомленням-рішенням Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції від 16.03.2011 №0000171700 Закритому акціонерному товариству «Старобільський завод замінника незбираного молока» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на 1 641 362,06 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі № 2а-7807/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014, у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2011 №0000171700 відмовлено повністю.

04.04.2014 позивачем отримано податкову вимогу форми «Ю» від 26.03.2014 №15, виставлену Старобільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якій зазначено загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 26.03.2014 у розмірі 1641362,06 грн (основний платіж).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 у справі №812/718/15, яка в апеляційному порядку не переглядалась - ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 у справі № 812/718/15 повернуто апелянту - у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги від 26.03.2014 №15 відмовлено повністю.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.2017 у справі №812/562/15, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017, стягнуто кошти з Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника, з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 641 362,06 грн на користь Державного бюджету України.

ГУ ДФС у Луганській області сформовано інкасове доручення (розпорядження) від 23.08.2017 №1023 та направлено його до філії - Луганського відділення ВАТ «Ощадбанк».

Банком частково виконано вказане інкасове доручення, з рахунку позивача №26006300282037 списано 10 601,00 грн, про що здійснено відповідну відмітку на інкасовому дорученні.

Довідкою про заборгованість та зворотнім боком облікової картки платника податку на доходи фізичних осіб ПАТ «Старобільський молокозавод» підтверджено, що станом на 23.08.2017 - день формування інкасового доручення № 1023 - за позивачем рахувався податковий борг з ПДФО у сумі 1 641 362,06 грн - недоїмка та 3 088,44 грн - пені.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено відповідачем та вказує на неврахування судами доводів позивача про безнадійність податкового боргу щодо якого вчинено дії по стягненню, а також вказує на прийняття судових рішень з неправильним застосуванням положень підпункту 102.4 статті 102 ПК України та підпункту 38.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, зважаючи на те, що податковий борг визначається безнадійним незалежно від прийняття рішення керівника контролюючого органу про його списання, крім того, саме дата визначення податкового боргу безнадійним є граничною для проведення відповідачем дій щодо стягнення податкового боргу. Крім того, підпунктом 38.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України зупинено право контролюючого органу на проведення заходів стягнення податкового боргу позивача, незалежно від того, коли виник такий борг.

9. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу позивача відповідно до якого просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін з посиланням на її необґрунтованість.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

10.2. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

10.3 Підпункт 56.18 статті 56.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

10.4. Пункт 95.1 статті 95.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

10.5. Пункт 95.2 статті 95.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

10.6. Пункт 95.3 статті 95.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

10.7 Пункт 95.4 статті 95

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів

10.8 Пункт 102.1 статті 102

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

10.9 Пункт 102.4 статті 102

У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. У разі незгоди з податковим повідомленням - рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов'язання вважається неузгодженим.

13. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином узгоджене грошове зобов'язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.

14. Нормами Податкового кодексу України встановлено порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу.

15. Строки стягнення податкового боргу за рушенням суду встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1 641 362,06 грн визначено ЗАТ «Старобільський завод замінника незбираного молока» податковим повідомленням-рішенням Старобільської МДПІ від 16.03.2011 № 0000171700; грошове зобов'язання стало узгодженим з 13.02.2014; позивач мав самостійно сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання за приписами абзацу 2 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України протягом 10 календарних днів, з дня узгодження грошового зобов'язання, тобто, до 23.02.2014 включно; у ГУ ДФС у Луганській області виникло право на звернення до суду з позовом до ПАТ «Старобільський молокозавод» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, з 18.04.2016; у ГУ ДФС у Луганській області виникло право на стягнення коштів з рахунків ПАТ «Старобільський молокозавод» у банках, обслуговуючих такого платника податків, з 18.07.2017, що свідчить про дотримання контролюючим органом вимог податкового законодавства щодо дотримання порядку погашення платником податку грошового зобов'язання перед бюджетом дотримуючись визначеної законом послідовності для примусового стягнення податкового боргу.

Крім того, суди виходи з того, що за даними облікової картки позивача по ПДФО на час формування ГУ ДФС у Луганській області інкасового доручення від 23.08.2017 №1023 та направлення його до філії - Луганського відділення ВАТ «Ощадбанк» за ПАТ«Старобільський молокозавод» обліковується податковий борг по ПДФО у розмірі 1 641 362,06 грн за податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2011 №0000171700.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію позивача відносно протиправності дій контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу з посиланням на визначення такого боргу безнадійним, зважаючи на те, що за даними облікової картки позивача, рішення про списання безнадійного податкового боргу ПАТ «Старобільський молокозавод» по ПДФО у розмірі 1641362,06 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2011 № 0000171700 не приймалося, однак, за ПАТ «Старобільський молокозавод» обліковується податковий борг по ПДФО у розмірі 1641362,06 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи позивача щодо необхідності застосування до спірних відносин приписів пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким зупинено застосування норм ст.ст. 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 Кодексу, зважаючи на те, що Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 38, а Законом України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до пункту 38 та пунктом першим Перехідних положень Закону №1989 встановлено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.

Відтак, незважаючи на те, що судами встановлено що місцезнаходженням ПАТ«Старобільський молокозавод», станом на 14 квітня 2014 року та станом на 01 січня 2017 року, є тимчасово окупована територія - місто Луганськ, пп. 38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не може застосовуватися до спірних відносин, зважаючи на те, що податковий борг у сумі 1 641 362,06 грн виник у період до набрання законної сили та застосування норм Закону №1989 та Закону №1789, тобто поза межами податкових періодів з яких починається застосування положень пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (01.01.2017).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 14, 56, 95, 102 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №812/1298/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду