Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2020 року

Київ

справа №818/208/17

адміністративне провадження №К/9901/22395/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді Бартош Н.С., суддів: Курило Л.В., Русанової В.Б.)

у справі №818/208/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - ГУНП в Сумській області), в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУНП в Сумській області, що полягають у відмові надати ОСОБА_1 можливість зробити копії або фото матеріалів перевірок, проведених за його зверненнями, про які йдеться в листах ГУНП в Сумській області: №К-378/04/20-2016 від 8 жовтня 2016 року, №3292/04/20-2016 від 17 жовтня 2016 року, №К-317/03/20-2016 від 5 вересня 2016 року;

- зобов`язати ГУНП в Сумській області надати ОСОБА_1 можливість зробити копії чи фото матеріалів перевірок, проведених за його зверненнями, про які йдеться в листах ГУНП в Сумській області: №К-378/04/20-2016 від 8 жовтня 2016 року, №3292/04/20-2016 від 17 жовтня 2016 року, №К-317/03/20-2016 від 5 вересня 2016 року.

2. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року позов задоволено:

- визнано протиправними дії ГУНП в Сумській області, що полягають у відмові надати ОСОБА_1 можливість зробити копії або фото матеріалів перевірок, проведених за його зверненнями, про які йдеться в листах ГУНП в Сумській області: №К-378/04/20-2016 від 8 жовтня 2016 року, №3292/04/20-2016 від 17 жовтня 2016 року, №К-317/03/20-2016 від 5 вересня 2016 року;

- зобов`язано ГУНП в Сумській області надати ОСОБА_1 можливість зробити копії чи фото матеріалів перевірок, проведених за його зверненнями, про які йдеться в листах ГУНП в Сумській області: №К-378/04/20-2016 від 8 жовтня 2016 року, №3292/04/20-2016 від 17 жовтня 2016 року, №К-317/03/20-2016 від 5 вересня 2016 року, за винятком інформації, що містить обмежений доступ;

- стягнуто з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 791,04 грн.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 567,80 грн та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року у справі №818/208/17 залишено без змін.

4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови йому компенсації судових витрат в сумі 567,8 грн та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 була подана скарга до ГУНП в Сумській області №334 від 3 листопада 2016 року про відмову Лебединського ВП прийняти від ОСОБА_1 заяву про злочин, а також з вимогою надати можливість ознайомитись з матеріалами перевірок, проведених за його зверненням та зробити копії чи фото цих матеріалів, а саме з перевірками про які йдеться у листах ГУНП в Сумській області: №К-378/04/20-2016 від 8 жовтня 2016 року про проведене службове розслідування працівників Сумського ВП по факту бездіяльності останніх щодо встановлення та притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які постійно курять в приміщенні Сумської ОДА; №3292/04/20-2016 від 17 жовтня 2016 року про проведену перевірку згідно з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 у справі №818/1077/16 відносно гр. ОСОБА_2 ; №К-317/03/20-2016 від 5 вересня 2016 року про проведену перевірку на підставі заяви ОСОБА_1 № 240 від 17 серпня 2016 року відносно гр. ОСОБА_2 та працівника поліції ОСОБА_3 .

6. Також судом першої інстанції встановлено, що 16 листопада 2016 року позивачу відповідачем було надано для ознайомлення документи, які він мав намір копіювати (зробити їх фото), але відповідач відмовив у задоволенні вимоги зробити копії чи фото необхідних документів з матеріалів перевірки, про що зроблено відповідний запис на скарзі.

7. Позивач, вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

8. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками по суті спору якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ГУНП в Сумській області, не довів правомірність своїх дій при розгляді заяви ОСОБА_1 .

9. Водночас суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, скасувавши рішення суду першої інстанції в цій частині та відмовивши в задоволенні позову про стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 567,80 грн.

10. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог щодо компенсації на його користь витрат за відрив від звичайних занять, а також добових витрат, пов`язаних з переїздом до Сумського окружного адміністративного суду, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення ним таких витрат.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині.

12. Позивач зазначає, що компенсація втраченого заробітку та компенсація за відрив від звичайних занять здійснюється стороні та її представнику незалежно від того, чи здійснювався переїзд до іншого місця.

13. Компенсація за відрив від звичайних занять стосується лише осіб, які не є зайнятими, тобто не працюють. Наголошує, що доказування відриву від звичайних занять законом не передбачено, оскільки очевидні факти не потребують доказуванню. Також законом не передбачено доказувати витрати мінімального заробітку добових в сумі 30 грн.

14. Посилається на численну судову практику, яка свідчить, що суди різних інстанцій відшкодовували йому судові витрати - добові та компенсацію за відрив від звичайних занять.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

16. Спірним на стадії касаційного провадження у цій справі є питання відшкодування позивачу добових та компенсацію за відрив від звичайних занять.

17. За правилами частини першої статті 94 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови, тут й надалі) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

18. Відповідно до статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду.

19. Згідно зі статтею 91 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

20. Відповідно до пункту 3 додатку до постанови Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" № 590 від 27 квітня 2006 року компенсація в адміністративних справах за відрив від звичайних занять - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, її представникові у зв`язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

21. Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на отримання добових у разі переїзду до іншого населеного пункту з метою участі в розгляді справи.

22. Якщо сторона, на користь якої ухвалено рішення не працює і не має самостійного доходу, вона має право одержати компенсацію за відрив від звичайних занять.

23. За загальним правилом, відшкодуванню стороні, на користь якої ухвалено рішення, підлягають лише витрати, які є документально підтвердженими та безпосередньо пов`язаними із реалізацією особою права на захист шляхом звернення до суду.

24. Водночас наведені норми КАС України, постанови Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" № 590 від 27 квітня 2006 року не містять вимог про документальне підтвердження добових (крім випадку, коли йдеться про конкретну суму, більшу від найнижчої межі) та відриву від звичайних занять.

25. Обставини, що підлягають доказуванню у розглядуваному випадку, є те, що особа не працює, переїзд цієї особи до іншого населеного пункту та її участь у судовому засіданні. Зазначені обставини ніким із сторін не оспорюються та не ставились під сумнів судом апеляційної інстанції, більше того підтверджуються матеріалами справи.

26. Оскільки питання розміру добових та компенсації за відрив від звичайних занять не є спірним, суд касаційної інстанції має всі підстави констатувати, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 судових витрат в частині добових та компенсації за відрив від звичайних занять.

27. Подібні підходи до вирішення питання розподілу судових витрат застосовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25 жовтня 2018 року (справа №80/2414/15-а), від 26 березня 2018 року (справа № 826/14275/16).

28. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції в скасованій частині відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції в цій частині помилково.

29. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 352, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №818/208/17 в частині відмови в задоволення вимог про стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 567,80 грн скасувати, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року в цій частині залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду