Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 140/10530/20

адміністративне провадження № К/9901/12835/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Данилевич Н. А., Радишевської О. Р.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року (головуючий суддя Андрусенко О. О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року (головуючий суддя Матковська З. М., судді: Кузьмич С. М., Улицький В. З.)

І. Суть спору

У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії, які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки Додатку 1 тa Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Пpo гpoшoвe забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні, починаючи з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, a саме встановленого Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Пpo Державний бюджет України на 2018 рік» на 01 січня 2018 року та дій, які полягають у нeзастосуванні пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Пpo гpoшoвe забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні позивачу, починаючи з 01 січня 2019 року по 01 серпня 2019 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, a саме встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01 січня 2019 року;

- зобов`язати вчинити дії щодо перерахунку позивачу, починаючи з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Пpo гpoшoвe забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, a саме: встановленого Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Пpo Державний бюджет України на 2018 рік» на 01 січня 2018 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку, починаючи з 01 січня 2019 року по 01 серпня 2019 року включнo, розмірів посадового окладу тa окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Пpo гpoшoвe забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу тa деяких інших осіб», виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом нa 01 січня календарного року, a саме: встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01 січня 2019 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати сплатити позивачу недоплачені пpoтягoм 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку, відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Пpo гpoшoвe зaбeзпeчeння військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 01 січня календарного року, a саме: Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Пpo Дepжaвний бюджeт України на 2018 piк» на 01 січня 2018 року та Законом України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01 січня 2019 року.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідач протиправно у 2018 році та у 2019 році не застосував пункт 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Пpo гpoшoвe забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні йому розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2018 року та 01 січня 2019 року відповідно.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.

У період з 04 травня 2017 року по 01 серпня 2019 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Луцькому прикордонному загоні. Останнє місце військової служби - військова частина НОМЕР_1 .

Згідно з наказом голови Державної прикордонної служби України від 26 липня 2019 року № 776-ос полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з закінченням строку контракту.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01 серпня 2019 року № 408-ос «Про особовий склад» полковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із звільненням з військової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено: а) тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток № 1); б) схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток № 14).

Уважаючи, що в порушення визначених тарифної сітки та схеми тарифних коефіцієнтів грошове забезпечення позивачу нараховувалось та виплачувалось відповідачем неправильно і в не повному обсязі, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пункт 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у спірних правовідносинах не належить застосовувати, як такі, що не відповідають вимогам Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач правомірно проводив розрахунок складових грошового забезпечення позивача саме з тих показників, які визначені пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103), а саме: множенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, передбачений Додатком 1 та відповідно Додатком 14 .

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

06 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

V. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування позиції скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питань застосування пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до правовідносин стосовно виплати грошового забезпечення військовослужбовцям.

Позивач стверджує, що питання обчислення грошового забезпечення в силу статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» може регулюватися виключно актами Кабінету Міністрів України, а застосування у такому разі пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є неприпустимим.

Також позивач зауважує, що військовослужбовці правового статусу «працівник» не мають, проходження ними військової служби врегульовано спеціальним законодавством, тому приписи Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік», в контексті поданого позову не повинні застосовуватися. Наголошує на тому, що абзацом 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачено, що умови оплати праці державних службовців та інших працівників бюджетної сфери визначаються відповідно до умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, установ, закладів та організацій відповідних галузей бюджетної сфери. Саме до такої категорії осіб (державних службовців та працівників бюджетної сфери), а не до військовослужбовців, повинні застосовуватися положення Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у частині того, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Позивач в касаційній скарзі вказує, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону», оскільки Уряд вносячи зміни Постановою № 103 до Постанови № 704, примітки до додатків вказаної постанови залишив у первинній редакції. Тому, в разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Якщо держава задекларувала певні правила проведення розрахунку виплат при обчисленні посадових окладів та окладів за військовим званням (додатки 1 та 14 до Постанови № 704), то вона зобов`язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил, або ж при неоднозначності тлумачення нормативного акту, усунути такі неоднозначності у встановлений спосіб.

Відповідачем поданий відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Луцький прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) уважає помилковою позицію позивача щодо незастосування відповідачем при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, оскільки зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» не є нормами права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». З огляду на те, що Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджені 30 серпня 2017 року, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21 лютого 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103, то пріоритетним у цьому випадку є положення саме пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.

VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова № 704).

Відповідно до пункту 10 Постанови № 704 ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 у редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Водночас у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

VІІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Так, спірним питанням у цій справі є застосування пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови № 704 у співвідношенні з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ, а саме: визначення розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням.

Доводи скаржника зводяться до того, що спеціальним нормативним актом, а саме Постановою № 704 визначено не мінімальну заробітну плату розрахунковою величиною, а прожитковий мінімум для визначення посадового окладу у спосіб множення на відповідний тарифний коефіцієнт, проте Примітками гарантовано, що мінімальна величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб для встановлення посадового окладу та окладу за військовим званням не може бути меншою 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня відповідного року.

З цього приводу Верховний Суд уважає за доцільне зазначити таке.

Так, станом на час прийняття Постанови № 704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.

Водночас Додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови № 704 містять примітки, у яких як розрахунковою величиною зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року).

У Додатках 1 та 14 до Постанови № 704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти. Вказані Додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Тобто вказані Додатки до пункту 4 Постанови № 704 дублювали положення пункту 4 цієї постанови в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року).

У подальшому Постановою № 103 внесено зміни до Постанови № 704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи із розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року)», вказавши цю розрахункову величину як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року».

Однак зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не було приведено відповідно до норм пункту 4 цієї постанови.

Проте неприведення Кабінетом Міністрів України приміток до Додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 відповідно до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням як розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року)».

При цьому, вказані недоліки були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1038, яка застосовується з 01 жовтня 2020 року.

Так, примітки до Додатка 1 викладено в такій редакції:

« 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень».

2. Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу встановлюються за 1 - 12 розрядами.

Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів».

Примітки до Додатка 14 викладено в такій редакції:

« 1. Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.

2. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями «генерал-полковник», які присвоєні до 01 жовтня 2020 року, зберігається за ними у розмірах, встановлених законодавством.

3. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями «старший прапорщик», «старший мічман», «прапорщик», «мічман», «старшина», «головний корабельний старшина», які присвоєні до 01 жовтня 2020 року, зберігається за ними до завершення проведення переатестації у розмірах, встановлених законодавством».

Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз`яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870 було затверджено Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила № 870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.

За приписами пункту 20 вказаних Правил до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта (далі - документ), який передбачається затвердити постановою, встановлюються такі вимоги: 2) стосовно структури проекту документа: в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.

Положеннями пункту 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.

Отже, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.

Крім того пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону

№ 1774-VІІІ, який набрав чинності 01 січня 2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

При цьому, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме: пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також Додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, колегія суддів не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 31 березня 2021 року у справі № 520/2781/2020, від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3774/20-а, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд уважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статті 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуто судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статті 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

О. Р. Радишевська