Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.02.2018 року у справі №819/1381/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2019 року

Київ

справа №819/1381/16

провадження №К/9901/24562/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Білак М. В., Данилевич Н. А.

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу № 819/1381/16

за позовом приватного підприємства «Спецбудтранс» до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування розрахунку, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою приватного підприємства «Спецбудтранс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду, прийняту 12 грудня 2016 року у складі головуючого судді - Чепенюк О.В., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду, постановлену 16 лютого 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Матковської З.М., суддів: Бруновського Н.В., Запотічного І.І.,

І. Суть спору:

1. У листопаді 2016 року приватне підприємство «Спецбудтранс» (далі - позивач, ПП «Спецбудтранс») звернулось до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області (далі - відповідач) в якому просило:

1.1. визнати протиправними дії посадових осіб управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області щодо проведення 07 жовтня 2016 року габаритно-вагового контролю транспортного засобу, складання довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 127 від 07 жовтня 2016 року та складання розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 7 від 07 жовтня 2016 року;

1.2. визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 7 від 07 жовтня 2016 року.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що 07 жовтня 2016 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області здійснено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки SHAANXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності ПП «Спецбудтранс».

2.1. За результатами габаритно-вагового контролю на підставі чеку зважування № 3430 складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 07 жовтня 2016 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 127 від 07 жовтня 2016 року, та проведено розрахунок № 7 від 07 жовтня 2016 року, згідно з яким ПП «Спецбудтранс» нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 645,15 євро.

2.2. Позивач дії працівників відповідача по здійсненню габаритно-вагового контролю транспортного засобу вважає протиправними, а складений розрахунок - таким, що підлягає скасуванню.

3. ПП «Спецбудтранс» зазначає, що вантажний автомобіль марки SHAANXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент перевірки був переданий в користування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 відповідно до договору на оренду машин та механізмів № 091016 від 01 жовтня 2016 року.

3.1. Відтак, позивач не погоджується із нарахуванням йому плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, оскільки ПП «Спецбудтранс» на момент здійснення габаритно-вагового контролю не було перевізником, а лише власником транспортного засобу.

4. Також позивач поставив під сумнів придатність технічних засобів вимірювального і зважувального обладнання; чек зважування, довідка та акт не містять відомостей про технічні засоби, якими здійснювався габаритно-ваговий контроль.

5. Вказує позивач і на недотримання вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879), в частині не заборони подальшого руху транспортного засобу після виявлення факту перевищення габаритного нормативного параметру. Також зауважує, що даний Порядок № 879 не встановлює того, хто повинен проводити справляння плати за проїзд автомобільними дорогами, а лише визначає, що в разі проїзду зазначених транспортних засобів стягуються кошти.

6. В обґрунтування позовних вимог позивач також зазначав що оскаржуваний розрахунок плати за проїзд автомобільними дорогами здійснений з урахуванням такого параметру як відстань перевезення, що документально не підтверджений; вимірювання (зважування) при габаритно-ваговому контролі проведено за відсутності відповідної Методики, яка відповідно пункту 19 Порядку № 879 затверджується Мінекономрозвитку; відсутні відомості про розроблення та погодження графіку проведення рейдових перевірок, у відповідності до вимог Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства інфраструктури України від 10 грудня 2013 року № 1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за №215/24992 (далі - Порядок № 1007/1207).

7. Представник відповідача обґрунтовуючи заперечення проти позову зазначав, що Державна служба України з безпеки на транспорті та її територіальні органи наділені повноваженнями щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті та саме такі суб`єкти мають підстави для стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування. Рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів у спірному випадку проводилася на законних підставах, за наявності наказу та направлень на перевірку. За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить позивачу, було встановлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень (навантаження на здвоєні осі становить 25,85 т при нормативно допустимих 16 т) без дозволу виданого Укртрансбезпекою, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Таким чином, управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області на підставі довідки від 07 жовтня 2016 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту № 127 від 07 жовтня 2016 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, правомірно складено розрахунок № 7 від 07 жовтня 2016 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого ПП «Спецбудтранс» нараховано плату за проїзд у розмірі 645,15 євро.

8. Також представник відповідача зазначала, що вимірювальна техніка, якою здійснювався габаритно-ваговий контроль, пройшла відповідну повірку, довідка про результати здійснення такого контролю містить відомості про такий технічній засіб.

9. Щодо обґрунтувань позивача про перебування транспортного засобу в оренді в іншого суб`єкта господарювання на час здійснення перевірки, то представник Укртрансбезпеки зазначила, що на момент перевірки та контролю, складанні акту такі відомості водій транспортного засобу не повідомляв, будь-яких інших документів щодо перевізника, крім посвідчення водія та реєстраційних документів на транспортний засіб, накладної на вантаж не надав.

10. Представник відповідача в обґрунтування своїх заперечень посилалась на норми Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року, Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, Порядку № 879. Вважає, що оскаржуваний розрахунок складено правомірно та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

11. ПП «Спецбудтранс» зареєстроване 01 квітня 2011 року як юридична особа, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 06 грудня 2016 року.

11.1. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру видами діяльності суб`єкта господарювання є: знесення; підготовчі роботи на будівельному майданчику; інші спеціалізовані будівельні роботи; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду вантажних автомобілів; будівництво доріг і автострад.

11.2. ПП «Спецбудтранс» має у власності транспортний засіб марки SHAANXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

12. 07 жовтня 2016 року на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 29 вересня 2016 року №684 «Про затвердження щотижневого графіку проведення рейдових перевірок» та направлення на перевірку №016861 від 03 жовтня 2016 року, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області на автомобільній дорозі М-19 км 347+200 (смт. Дружба Теребовлянського району Тернопільської області) проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки SHAANXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ПП «Спецбудтранс».

13. За результатами габаритно-вагового контролю автомобіля марки SHAANXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , працівниками управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області на підставі чеку зважування №3450 від 07 жовтня 2016 року встановлено, що навантаження на здвоєні осі становить 25,85 т при нормативно допустимих 16 т, про що складено довідку №127 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 07 жовтня 2016 року та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 127 від 07 жовтня 2016 року.

14. Посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області на підставі довідки та акту від 07 жовтня 2016 року здійснено розрахунок №7 від 07 жовтня 2016 року, яким ПП «Спецбудтранс» визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 654,15 євро.

15. По даному порушенню також було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ВОАПД № 005908 від 07.10.2016 року.

16. Не погоджуючись з діями посадових осіб управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області щодо проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, складання довідки та розрахунку, та самим розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

17. Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 12 грудня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, у задоволенні позову відмовив.

18. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дії відповідача щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання довідки №127 від 07 жовтня 2016 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунку №7 від 07 жовтня 2016 року плати за проїзд, а також сам розрахунок вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже є правомірними.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

19. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

20. У скарзі позивач просить рішення судів першої й апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

21. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в якому наполягає на безпідставності останньої та просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

24. Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

25. Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

26. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок № 1567).

27. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

28. Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26 червня 2015 року «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» установлено, що правонаступником майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті та утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області.

29. Отже, з огляду на викладене, управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

30. Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

31. Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

32. Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт».

33. Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

34. Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

35. Водночас, відсутнє положення, що такий акт складається у двох примірниках, один з яких передається уповноваженій особі суб`єкта господарювання, на що звертав увагу представник позивача. Лише за результатами планової або позапланової перевірки складається акт у двох примірниках, один з яких передається суб`єкту господарювання (пункт 21 Порядку №1567).

36. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені в Законі України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт», з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

37. В розумінні статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

38. Відповідно до вимог частини першої та другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

39. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-III).

40. Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).

41. Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

42. Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - посадові особи Укртрансінспекції), працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначає Порядок №1007/1207.

43. Згідно з пунктом 4 даного Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31№ Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку. Пункти 5 6 даного Порядку визначають повноваження працівників підрозділів МВС та Служби автомобільних доріг.

44. Пунктами 16, 18, 19 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення. Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

45. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

46. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

47. Закон України «Про автомобільний транспорт» та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України № 363 від 14 жовтня 1997 року, зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 128/2568 від 20 лютого 1998 року, визначають товарно-транспортну накладну обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільнім транспортом.

48. Так, пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

49. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

VI. Позиція Верховного Суду

50. Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, надаючи аналіз встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

51. Так, судами встановлено, що посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області дотримані положення Порядку №1567, перевірка проведена на підставі наказу та направлення, за результатами перевірки складено відповідний акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ВОАПД №005908 від 07 жовтня 2016 року за участю представника ПП «Спецбудтранс» водія ОСОБА_1 , акт містить зміст виявлених порушень, пояснення водія, підписи посадових осіб, які провели перевірку, та водія транспортного засобу. Акт перевірки підписаний без будь-яких зауважень чи заперечень водія. При цьому, окремі відомості до акту, зокрема, пункт розвантаження вантажу (на базу підприємства село Біла Тернопільського району Тернопільської області) внесені зі слів водія, який підписуючи акт жодним чином не зауважив про невідповідність відомостей акту дійсним обставинам. У письмових поясненнях щодо виявлених порушень ОСОБА_1 вказав, що «про перегруз не знав».

52. Матеріали адміністративної справи також місять графік роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю а/д М-19 км 347+200 (смт. Дружба) на жовтень 2016 року, складеного управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області за погодженням з Службою автомобільних доріг у Тернопільській області, державним підприємством «Тернопільський облавтодор», управлінням превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

53. Проведення рейдової перевірки відповідає наведеним вище положенням чинного законодавства, відповідачем правомірно при здійсненні габаритно-вагового контролю у спірному випадку перевірялась у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку.

54. У касаційній скарзі позивач зазначає про відсутність методики виконання вимірювання навантажень та маси транспортних засобів.

55. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи скаржника та зазначає наступне.

55.1. Так, дійсно, на даний час методика у відповідності до пункту 19 Порядку № 879, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу Мінекономрозвитку не затверджена.

56. Однак, відсутність методики, затвердженої Мінекономрозвитку, не є підставою для не внесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, у зв`язку з чим відповідні посилання позивача не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного розрахунку.

57. Як встановлено судами, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки SHAANXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, було встановлено, що навантаження на одиночну вісь - 9,20 т при допустимих 11 т, здвоєні осі - 25,85 т при дозволених 16 т, повна маса транспортного засобу становила 35,05 т.

58. Результати вимірювання вагових параметрів автомобіля марки SHAANXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 підтверджуються чеком зважування № 3450 від 07 жовтня 2016 року, та наведені у довідці № 127 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 07.10.2016 року, складеної за формою, передбаченою в додатку №4 Порядку №1007/1207, посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль та оператором вагового комплексу.

59. Крім того, зважування транспортного засобу марки SHAANXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювалось за допомогою ваги автомобільної підкладної моделі AS у складі: вимірювального приладу №09-223 та вантажоприймальних платформ № 09-481 та №09-494, вироблених «ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STI», Туреччина. Остання повірка ваг була здійснена 09 серпня 2016 року, що підтверджується підписом і відтиском повірочного клейма державного повірителя по експлуатації ваг та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №34-004348 від 09.08.2016 року. Крім того, 13.10.2010 року Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики видано сертифікат серії Б №005682, яким встановлено міжповірочний інтервал для вимірювальної техніки «Ваги автомобільні», зокрема, моделі AS не більше 1 року, а також засвідчено, що на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань затверджено тип засобів вимірювальної техніки «Ваги автомобільні», в тому числі моделі AS, зареєстрований в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки під номером У 1694-09.

60. Таким чином, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки SHAANXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ПП «Спецбудтранс» здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідний сертифікат та є придатними до застосування.

61. Щодо доводів скаржника про те, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №127 від 07 жовтня 2016 року не містить відомостей про технічні засоби, якими здійснювався габаритно-ваговий контроль, то така довідка складається за затвердженою формою, про що зазначено вище і не містить графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання тощо.

62. Суди становили, що під час габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що належить ПП «Спецбудтранс», виявлено перевищення транспортним засобом нормативних габаритних (вагових) параметрів, тому відповідачем визначено суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31№ Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

63. Згідно з пунктом 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

64. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

65. Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

66. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

67. Відповідно пункту 31№ Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

68. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

69. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

70. На виконання вищезазначених норм, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 127 від 07 жовтня 2016 року та визначено суму плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

71. Суд відзначає, що оскаржуваний розрахунок виконаний відповідно до формули за наступними параметрами: П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де Рзм - 0; Рнв - 0,27 +1,2= 1,47 Євро/км (згідно ставок плати за проїзд перевищення осьових навантажень, зокрема, на здвоєну вісь перевищення становить 61,6 % (від 10 до 20 відсотків включно - 0,27 Євро/км; 0,15 Євро/км за кожні 5 наступних відсотків 8*0,15=1,2 Євро/км); Рг - 0; В - пройдена відстань 89 км; К - більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

72. Отже, П = (0 + 1,47 + 0) х 89 км х 5 = 654,15 Євро.

73. Щодо посилань позивача на те, що він є лише власником транспортного засобу моделі SHAANXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , і даний транспортний засіб на момент габаритно-вагового контролю перебував у фактичному користуванні фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 згідно договору на оренду машин та механізмів №091016 від 01 жовтня 2016 року, Верховний Суд зазначає наступне.

74. В матеріалах справи наявний договір від 01 жовтня 2016 року, укладений між ПП «Спецбудтранс», в особі директора Логінської Г.Б., та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, на оренду машин та механізмів № 091016 та акт прийому-передачі від 01 жовтня 2016 року.

75. Суди встановили, що про наявність такого договору водій ОСОБА_4 не повідомляв інспекторів управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області при проведені перевірки. Хоча таке питання з`ясовувалось.

76. Крім того, судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 06 грудня 2016 року щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 останній сам здійснює діяльність у сфері вантажного автомобільного транспорту та надання в оренду вантажних автомобілів тощо.

77. Також накладна №442 від 07 жовтня 2016 року на перевезення вантажу не містить жодних відомостей про те, що перевозився вантаж фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

78. Згідно з пунктом 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

79. Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

80. Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

81. Таким чином, саме позивач як власник великогабаритного транспортного засобу має сплатити визначену відповідачем суму плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, оскільки саме його транспортний засіб завдає шкоди автомобільним дорогам внаслідок такого перевищення.

82. Щодо недотримання відповідачем вимог Порядку № 879 в частині не заборони подальшого руху транспортного засобу після виявлення факту перевищення габаритного нормативного параметру, то судами вірно зазначено, що така бездіяльність відповідача не оскаржується позивачем та не впливає на правомірність оскаржуваного розрахунку плати за проїзд.

83. Крім того, відповідно до зазначеного Порядку № 879, права вжиття заходів із затримання транспортного засобу покладене на відповідні підрозділи МВС, які також присутні при габаритно-ваговому контролі.

84. Таким чином, враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини в їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що дії відповідача щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання довідки №127 від 07 жовтня 2016 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунку №7 від 07 жовтня 2016 року плати за проїзд, а також сам розрахунок вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже є правомірними.

85. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

86. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

87. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства «Спецбудтранс» залишити без задоволення.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі №819/1381/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді М. В. Білак

Н. А. Данилевич