Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.11.2020 року у справі №580/954/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року

м. Київ

справа № 580/954/20

адміністративне провадження № К/9901/27900/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О. В.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №580/954/20

за позовом Управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Черкаській області до опорного навчального закладу "Білозірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Опорного навчального закладу "Білозірська загальноосвітня школа 1-3 ступенів" Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді - Тимошенко В. П. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року (прийняту у складі головуючого судді - Федотова І. В., суддів: Чаку Є. В., Сорочка Є. О.)

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

1. У березні 2020 року Управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Черкаській області звернулось до суду з позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повної зупинки експлуатації опорного навчального закладу "Білозірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, розташованого за адресою: Черкаська область, Черкаський район, сю Білозір'я, вул. Лесі Українки, 3, шляхом знеструмлення електроживлення та припинення експлуатації об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

2. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за результатом проведеної позапланової перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки відповідача, були виявлені численні порушення вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, про що складено відповідний акт.

2.1. У зв'язку з цим, посилаючись на норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кодексу цивільного захисту України, позивач просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Відповідно до наказу Управління ДСНС України у Черкаській області від 11 грудня 2019 року № 234, з 17 грудня по 18 грудня 2019 року провідним інспектором Черкаського МРВ У ДСНС України у Черкаській області лейтенантом служби цивільного захисту Панченком Владиславом Олександровичем проведено позапланову перевірку Опорного навчального закладу "Білозірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, розташованого за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Білозір'я, вул.

Лесі Українки, 3, з метою перевірки додержання та виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.

3.1. За результатами перевірки складено акт від 18 грудня 2019 року № 739 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

3.2. Вказаним актом позапланової перевірки Опорного навчального закладу "Білозірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, розташованого за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Білозір'я, вул. Лесі Українки, 3, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері, техногенної та пожежної безпеки від
18.12.2019р. № 739, встановлені порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697 (далі - ППБУ), Постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 19 серпня 2002 року "Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю" (далі - Постанова КМУ №1200), які створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров'ю людей, а саме:

1) будівлі та приміщення навчального закладу не обладнано системами протипожежного захисту;

2) дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівель навчального закладу не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

3) допускається застосування опорядження (облицювання) стін на шляхах евакуації з матеріалів з вищою пожежною небезпекою ніж Г2,В2,Д2,Т2;

4) не надано акти прихованих робіт, щодо прокладання електропроводів за підвісною стелею;

5) на території навчального закладу відсутнє освітлення зовнішніх пожежних драбин.

6) стаціонарні зовнішні пожежні сходи не утримуються пофарбованими.

7) під'їзд до пожежної водойми не виконано з твердого покриття;

8) приміщення навчального закладу в повній мірі не забезпечено засобами протипожежного захисту;

9) допускається зменшення ширини проходів на шляхах евакуації з молодшого корпусу до старшої школи;

10) виходи на горищні приміщення не забезпечено через протипожежні люки 2-го типу в порушення п. 8.6. ДБН В. 1.1-7:2016;

11) пожежні щити на території навчального закладу не укомплектовані згідно комплекту засобів пожежогасіння. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 піт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт;

12) сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

13) не забезпечено всіх працівників засобами індивідуального захисту, органів дихання у разі застосування ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення проти України в умовах воєнного стану з розрахунку 1 фільтрувальний протигаз та 1 респіратор на одну особу та додатково два відсотки загальної кількості працюючого персоналу.

3.3. Жодних зауважень чи заперечень до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки з боку суб'єкта господарювання не надходило.

3.4. Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

4. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, позов задоволено.

4.1. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до опорного навчального закладу Білозірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області (Черкаська область, Черкаський район, сю Білозір'я, вул. Лесі Українки, 3) шляхом знеструмлення електроживлення, та припинення експлуатації об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

4.2. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що подальша робота об'єкта відповідача з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає: на безпеку співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

IV. Касаційне оскарження

5. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

5.1. Посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідач зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції застосував норму права, а саме частину 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 815/6365/17.

5.2. Також, скаржник зазначає, що у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №810/4274/17 викладено правовий висновок, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об'єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

5.3. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує, що ним частково усунуті порушення, виявлені під час проведення перевірки, можливість усунення усіх порушень залежить від Білозірської сільської ради. Також звертає увагу, що не усунуті на даний час порушення не є такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей та відповідно не є такими, щодо яких необхідно застосовувати заходи реагування у вигляді повної заборони експлуатації навчального закладу.

5.4. Скаржник також зазначає, що під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, ним було надано фото-докази на підтвердження частково усунення виявлених позивачем порушень, проте, останні судами враховані не були.

6.3. У зв'язку із наведеним відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

7. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

8. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

10. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11 Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

12. Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі-Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

13. ~law18~ державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

14. ~law19~ передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

15. Відповідно до частин 1 , 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

16. Відповідно до ~law21~ на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

17. Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України.

18. У відповідності до пунктів 2,3 частини 1 статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

19. За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров'ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

20. Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

21. Згідно з частиною 5 статті 55 Кодексу цивільного захисту України обов'язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

22. Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

23. Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

24. Згідно пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

25. Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

26. Пунктом 1 частини 1 статті 69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови: з питань пожежної безпеки у разі: а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених статті 3 Конституції України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.

27. Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених статті 3 Конституції України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

27.1. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

VI. Позиція Верховного Суду

28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

30. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

31. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

32. Спір у цій справі виник у зв'язку із застосуванням до опорного навчального закладу Білозірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області (Черкаська область, Черкаський район, сю Білозір'я, вул. Лесі Українки, 3) заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом знеструмлення електроживлення, та припинення експлуатації об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

32. Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

33. Тобто, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

34. При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

35. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту від 18 грудня 2019 року №739, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки опорного навчального закладу Білозірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області та наданого позивачем до суду першої інстанції, позивачем було встановлено 13 порушень:

1) будівлі та приміщення навчального закладу не обладнано системами протипожежного захисту;

2) дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівель навчального закладу не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

3) допускається застосування опорядження (облицювання) стін на шляхах евакуації з матеріалів з вищою пожежною небезпекою ніж Г2,В2,Д2,Т2;

4) не надано акти прихованих робіт, щодо прокладання електропроводів за підвісною стелею;

5) на території навчального закладу відсутнє освітлення зовнішніх пожежних драбин.

6) стаціонарні зовнішні пожежні сходи не утримуються пофарбованими.

7) під'їзд до пожежної водойми не виконано з твердого покриття;

8) приміщення навчального закладу в повній мірі не забезпечено засобами протипожежного захисту;

9) допускається зменшення ширини проходів на шляхах евакуації з молодшого корпусу до старшої школи;

10) виходи на горищні приміщення не забезпечено через протипожежні люки 2-го типу в порушення п. 8.6. ДБН В. 1.1-7:2016;

11) пожежні щити на території навчального закладу не укомплектовані згідно комплекту засобів пожежогасіння. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 піт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт;

12) сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

13) не забезпечено всіх працівників засобами індивідуального захисту, органів дихання у разі застосування ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення проти України в умовах воєнного стану з розрахунку 1 фільтрувальний протигаз та 1 респіратор на одну особу та додатково два відсотки загальної кількості працюючого персоналу.

36. Вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку та є недотриманням відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні.

37. Щодо посилання скаржника на те, що ним до суду надавалися докази, які об'єктивно підтверджували виконання приписів та ліквідацію порушень, Суд зазначає, що ці засоби доказування не свідчать про повне усунення відповідачем порушень, зазначених в акті перевірки.

38. Зокрема, як вірно зазначив суд першої інстанції, надані відповідачем фотографії з приводу часткового усунення порушень не відповідають ознакам достовірності та належності доказу. Зокрема, відсутні докази відношення їх до спірних обставин справи, відсутні докази щодо суб'єкта та дати їх виготовлення.

39. Тобто, на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції не надано належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Відтак вірними є висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

40. В свою чергу, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

41. Отже, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

42. Крім того, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Водночас поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

43. Отже, оскільки на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанції належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не було надано, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров'ю людей. Верховний Суд також зауважує, що застосовані заходи співмірні тим порушенням, які встановлено позивачем.

44. Посилання скаржника на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об'єкту - є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

45. Щодо доводів скаржника про порушення права на освіту у разі застосування заходів реагування до приміщення відповідача, колегія суддів вважає їх необґрунтованими оскільки, дане право є неспіврозмірним із правом на життя та здоров'я яке передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та загрозою яку створюють виявлені порушення.

46. Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, саме відповідач відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України є відповідальною особою за дотримання законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

47. В частині доводів касаційної скарги стосовно посилання на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 804/6979/16 та від 21 лютого 2020 року у справі № 815/6365/17, Верховний Суд зазначає, що обставини викладені у вказаних постановах та у цій справі не є аналогічними.

48. З приводу посилань скаржника на те, що позивач пропустив тримісячний строк для звернення з адміністративним позовом до суду, колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного.

49. Так, приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами.

50. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

51. Матеріалами справи встановлено, що підставою звернення з цим адміністративним позовом до суду став акт позивача № 739 від 18 грудня 2019 року, яким виявлені порушення відповідачем законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

52. З адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до суду позивач звернувся 18 березня 2020 року, тобто в межах строку, встановленого абз. 2 частини 2 статті 122 КАС України.

53. Інші мотиви та аргументи заявника зводяться до незгоди з висновками перевірки та переоцінки доказів з посиланням на інші судові справи, а тому не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій.

54. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення судового рішення, та їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

55. Суд касаційної інстанції наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

56. Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

57. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

58. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VIІ. Судові витрати

59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Опорного навчального закладу "Білозірська загальноосвітня школа 1-3 ступенів" Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області - залишити без задоволення.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіО. В. Калашнікова М. В. Білак О. А. Губська