Історія справи

Постанова КАС ВП від 03.02.2026 року у справі №160/4596/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 160/4596/22

адміністративне провадження № К/990/25204/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 160/4596/22

за позовом Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Дніпроремонт» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель, порушену

за касаційною скаргою Східного офісу Держаудитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року (головуючий суддя Маковська О.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді Коршуна А.О., суддів Чепурнова Д.В., Чередниченка В.Є.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У березні 2022 року Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради (далі - позивач, Департамент) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Дніпроремонт» (далі - третя особа, ТОВ «Дніпроремонт»), у якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 09.02.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-09-24-010760-b щодо закупівлі робіт ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 - «Будівництво зливового колектору по вул. Князя Володимира Великого, на ділянці від вул. Європейської до вул. Михайла Коцюбинського у м. Дніпрі» в частині зобов`язання у пункті 3 констатуючої частини вжиття заходів щодо припинення зобов`язань за договором від 24.11.2021 № 24/11-1 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

2. Позов мотивований тим, що у висновку про результати моніторингу закупівлі відповідач зазначив, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника закупівлі ТОВ «Дніпроремонт» встановлено порушення вимоги абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), у зв`язку з чим у пункті 3 цього висновку зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених моніторингом порушень відповідно до Закону № 922-VIII, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором від 24.11.2021 № 24/11-1 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Однак, ані вказаним Законом, ані іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення зобов`язань за договором про закупівлю.

2.1. З покликанням на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2021 у справі № 120/1297/20-а, позивач зауважив, що визначений відповідачем захід реагування у вигляді припинення зобов`язань за договором, що наразі виконується, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційних дій і зловживань. Враховуючи, що в оскаржуваному висновку не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, то, на переконання позивача, цей висновок не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога припинення зобов`язань за договором про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, призведе до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору, а також підкреслив, що припинення зобов`язань за договором призведе до зупинення будівельних робіт на соціально значущому об`єкті інфраструктури міста Дніпра, оскільки будівництво зливного колектору по вул. Князя Володимира Великого, на ділянці від вул. Європейської до вул. Михайла Коцюбинського, буде слугувати вирішенню старої інфраструктурної проблеми міста, що постійно призводить до підтоплення вулиць та заподіює додаткові збитки місцевому бюджету.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

3. 24.09.2021 Департаментом капітального будівництва Дніпровіської міської ради в електронній системі закупівель оприлюднене оголошення UA-2021-09-24-010760-b щодо закупівлі робіт ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - «Будівництво зливового колектору по вул. Князя Володимира Великого, на ділянці від вул. Європейська до вул. Михайла Коцюбинського у м. Дніпрі».

4. За результатами проведеної процедури закупівлі ТОВ «Дніпроремонт» стало переможцем, а 24.11.2021 між Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради (Замовник) та ТОВ «Дніпроремонт» (Генпідрядник) укладено договір № 24/11-1 будівельно-монтажних робіт з будівництва ДСТУ Б.Д. 1.1-162013 - «Будівництво зливового колектору по вул. Князя Володимира Великого, на ділянці від вул. Європейській до вул. Михайла Коцюбинського у м. Дніпрі» (ДК 021:2015: 45300000-0 Будівельно-монтажні роботи).

5. За наслідками проведеного моніторингу Східним офісом Держаудитслужби на вебпорталі Уповноваженого органу в електронній системі опубліковано висновок від 09.02.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-09-24-010760-b, у якому встановлено, що відповідно до пункту 5 Розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника, перелік кваліфікаційних критеріїв та документів, визначених замовником відповідно до вимог статті 16 Закону, учасник подає у складі своєї тендерної пропозиції відповідно до Додатку 3 до тендерної документації, водночас, відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 Додатку 3 до тендерної документації Замовника, на підтвердження інформації необхідно надати копії/оригінали аналогічних договорів з додатками (якщо такі зазначені у договорі, а також копії/оригінали документів, які підтверджують виконання договорів, такі як акти виконаних робіт (загальна вартість актів виконаних робіт до колісного з наданих договорів у складі пропозиції учасника повинна дорівнювати не менше ніж 95 % від суми договору). Однак в складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «Дніпроремонт» завантажено довідку про наявність документального підтвердження досвіду виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів № 2010/26 від 20.10.2021, в якій у пункті 2 зазначений Договір № 1 від 01.10.2019 з ТОВ ВКП «Рубікс Сервіс», пунктом 13.6 якого передбачено складення додатків до цього договору, зокрема, Додаток 1 «Договірна ціна Перевлаштування та винесення з-під плям забудови мереж гос-побутової каналізації», проте у складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «Дніпроремонт» відсутній вказаний додаток, що не відповідає вимогам підпункту 2.2 пункту 2 Додатку 3 до тендерної документації Замовника.

6. На запит Східного офісу Держаудитслужби Замовником в електронній системі закупівель оприлюднена відповідь, у якій вказана назва файлу (7. Довідка про наявність документального підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів ч 117-123_раgenumber.pdf). Проте, файл (7. Довідка про наявність документального підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів ч 117- 123_ раgenumber.pdf), що завантажений в складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «Дніпроремонт» містить Додаток 2 «Договірна ціна на Винесення з-під плями забудови мереж дощової каналізації» до Договору № 1 від 01.10.2019, що підтверджує факт відсутності Додатку 1 «Договірна ціна Перевлаштування та винесення з - під плям забудови мереж гос-побутової каналізації» до Договору № 1 від 01.10.2019 в складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «Дніпроремонт».

7. Отже, за висновком моніторингу, тендерна пропозиція учасника процедури закупівлі ТОВ «Дніпроремонт» не відповідала вимозі підпункту 2.2 пункту 2 Додатку 3 до тендерної документації Замовника та підлягала відхиленню, однак на порушення вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, Замовник не відхилив пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ «Дніпроремонт» як таку, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону, визнав його переможцем та уклав з ним договір від 24.11.2021№ 24/11-1.

8. Тому, з урахуванням виявлених порушень, відповідач пунктом 3 вищезазначеного висновку зобов`язав Департамент здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором від 24.11.2021 № 24/11-1 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

9. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано висновок Східного офісу Держаудитслужби від 09.02.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-09-24-010760-b щодо закупівлі робіт ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 - «Будівництво зливового колектору по вул. Князя Володимира Великого, на ділянці від вул. Європейської до вул. Михайла Коцюбинського у м. Дніпрі» в частині зобов`язання у пункті 3 констатуючої частини вжиття заходів щодо припинення зобов`язань за договором від 24.11.2021 № 24/11-1 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

9.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що припинення господарського зобов`язання за договором не може усунути ті порушення Закону № 922-VIII, які відображені в оскаржуваному висновку навіть з урахуванням висновків суду у даній справі. Визнання договору недійсним або його розірвання, за висновками судів обох інстанцій, не може поновити законність у етапах проведення публічної закупівлі, які вже минули. Після укладення відповідного договору можливим є тільки притягнення до відповідальності - адміністративної або фінансової. Заходи, які можуть бути вчинені для цього, залежать від способу державного фінансового контролю.

9.2. Суд першої інстанції урахував, що за приписами частини четвертої статті 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом, а проведення реституції, як наслідку недійсності договору відповідач у висновку не вимагав. Отже, на переконання суду цієї інстанції, ті заходи, які замовник зобов`язаний вчинити відповідно до спірного висновку, не можуть бути виконані ним за законом та не призведуть до усунення встановлених відповідачем порушень законодавства в сфері публічних закупівель, як не зміниться і стан розрахунків. З огляду на викладене окружний адміністративний суд дійшов висновку, що зміст прийнятого відповідачем висновку не відповідає приписам частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, що обумовлює визнання його протиправним та скасування судом, не зважаючи на часткове підтвердження відображених у ньому порушень закону.

9.3. Своєю чергою, суд апеляційної інстанції констатував, що вимоги пп. 2.2. п. 2 Додатку 3 до тендерної документації закупівлі UА-2021-09-24-010760-b учасником ТОВ «Дніпроремонт» не було виконано, що не заперечувалось позивачем під час розгляду справи, що дає можливість зробити висновок про те, що фактично тендерна пропозиція учасника закупівлі ТОВ «Дніпроремонт» не відповідала вимогам пп. 2.2. п. 2 Додатку 3 до тендерної документації закупівлі UА-2021-09-24-010760-b. У зв`язку з цим суд цієї інстанції погодився з доводами відповідача про те, позивач мав відхилити тендерну пропозицію учасника закупівлі ТОВ «Дніпроремонт», яка не відповідала вимогам пп. 2.2. п. 2 Додатку 3 до тендерної документації закупівлі UА-2021-09-24-010760-b, та виснував, що відповідач зробив правильний висновок про порушення позивачем пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, оскільки останній не відхилив пропозицію вказаного учасника.

9.4. Водночас, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що під час розгляду цієї справи відповідачем у справі не було надано належних та допустимих доказів того, що виявлені ним в ході моніторингу закупівлі UА-2021-09-24-010760-b порушення мали шкідливі наслідки та призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи завдали шкоди бюджету. Відтак, апеляційний суд вважав, що вимога відповідача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, є непропорційною тяжкості виявленого у ході моніторингу закупівлі порушенню, а усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у встановлений відповідачем у спірному висновку спосіб призведе до порушення майнових прав та інтересів позивача та матиме негативні наслідки для його репутації, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

9.5. Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції з покликанням на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.05.2023 у справі №160/5890/22, вирішив, що оскаржуваний висновок Східного офісу Держаудитслужби від 09.02.2022 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-09-24-010760-b, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям, передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема критерію пропорційності, а отже є протиправним та підлягає скасуванню в частині зобов`язання в пункті 3 констатуючої частини висновку про вжиття заходів щодо припинення зобов`язань за договором № 24/11-1 від 24.11.2021 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

10. Не погодившись із цими судовими рішеннями, Східний офіс Держаудитслужби звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду (далі - Суд), у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення у справі № 160/4596/22, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради в повному обсязі.

10.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням у касаційній скарзі на неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 17.08.2022 у справі № 520/14902/20, від 02.11.2022 у справі № 120/14951/21-а, від 17.11.2022 у справі № 620/6135/20, від 26.10.2022 у справі № 420/693/21.

10.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за цим пунктом касатор наголосив на тому, що судом апеляційної інстанції підтверджено наявність встановленого Східним офісом Держаудитслужби під час здійснення моніторингу закупівлі UA-2021-09-24-010760-b порушення Департаментом капітального будівництва Дніпровської міської ради (Замовник) пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922, оскільки останній всупереч висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 17.08.2022 у справі № 520/14902/20, від 02.11.2022 у справі № 120/14951/21-а, не відхилив пропозицію учасника ТОВ «Дніпроремонт», яка не відповідала вимогам пп. 2.2. п. 2 Додатку 3 до тендерної документації закупівлі UА-2021-09-24-010760-b.

10.3. Окрім того, на переконання касатора суди попередніх інстанцій не взяли до уваги висновком Верховного Суду, викладені у постановах від 17.11.2022 у справі № 620/6135/20, від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, відповідно до яких у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладення договору неможливим. Отже у разі дотримання вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю, як завершальна стадія проведення процедури закупівлі, не був би укладений, а тому не відхилення пропозиції учасника за вказаних умов та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

11. Ухвалою Суду від 16.08.2023 визнано поважними причини пропуску Східним офісом Держаудитслужби строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 160/4596/22, поновлено пропущений з поважних причин процесуальний строк, відкрито касаційне провадження № К/990/25204/23 за цією касаційною скаргою.

12. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення (ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення: 0102938266619) ухвала Суду про відкриття касаційного провадження вручена Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради 22.08.2023, а ТОВ «Дніпроремонт» - 17.10.2023 (ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення: 0102938517425). Правом подати відзив на касаційну скаргу Департамент не скористався, так само як не скориставлося і ТОВ «Дніпроремонт» правом подати письмове пояснення, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 30.01.2026 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.

Висновки Верховного Суду, оцінка висновків судів попередніх інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

14. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

16. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлено Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

17. Частиною першою статті 5 Закону № 922-VIII встановлено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

18. В силу частини десятої статті 3 Закону № 922-VIII забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.

19. Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

20. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії (абзац 2 частини першої статті 8 Закону № 922-VІІІ).

21. За визначенням, наведеним у пункті 6 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ, договором про закупівлю є господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

22. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону № 922-VІІІ).

23. Частиною сьомою статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

24. Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону № 922-VІІІ замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

25. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень (абзац 2 частини восьмої статті 8 Закону № 922-VІІІ).

26. За обставинами цієї справи моніторинг процедури закупівлі, висновок за результатами якого є предметом оскарження у цій справі [160/4596/22] був проведений протягом періоду, визначеного абзацом 2 частини першої статті 8 Закону № 922-VІІІ, та припав на період після укладення договору за результатами проведення процедури закупівлі, у період його дії.

27. За висновком вказаного моніторингу виявлено порушення Замовником вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, яке полягало в тому, що останнім не відхилено пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ «Дніпроремонт», що не відповідала вимозі підпункту 2.2 пункту 2 Додатку 3 до тендерної документації Замовника, як таку, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону, визнав його переможцем та уклав з ним договір від 24.11.2021 № 24/11-1.

28. В цій частині Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради (Замовник) не оскаржував висновок Східного офісу Держаудитслужби від 09.02.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-09-24-010760-b та не спростовував порушення, виявлене органом державного фінансового контролю.

29. Вказане порушення положень Закону № 922-VІІІ є таким, що неможливо усунути, та має суттєві наслідки для особливостей перебігу процедури публічної закупівлі, які направлені на дієвість принципів здійснення публічних закупівель, закріплених статтею 5 Закону № 922-VІІІ. Своєю чергою, неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель є підставою для відміни тендеру замовником згідно з частиною першою статті 32 цього ж Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Отже, у разі дотримання замовником вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

30. Таким чином, укладений між Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради (Замовник) та ТОВ «Дніпроремонт» («Виконавець») договір від 24.11.2021 № 24/11-1, укладений із суттєвим порушенням Закону № 922-VІІІ.

31. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.08.2023 року у справі № 924/1288/21 виснувала, що якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту. При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

32. У справі № 924/1288/21 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що у випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені статтею 43 «Нікчемність договору про закупівлю» Закону № 922-VІІІ, такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі статей 203 215 Цивільного кодексу України, тобто є оспорюваним.

33. Отже, у розглядуваному випадку орган державного фінансового контролю, з урахуванням суті констатованих порушень, наявність яких унеможливлювала проведення процедури публічної закупівлі та укладення договору із зазначеним учасником, зобов`язавши Департамент здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором від 24.11.2021 № 24/11-1 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, достатньою мірою конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність, а сам спосіб є пропорційним допущеному порушенню.

34. За наведених обставин висновки суду апеляційної інстанції, з покликанням на висновки Верховного Суду у постанові від 04.05.2023 у справі № 160/5890/22 щодо порушення відповідачем принципу пропорційності під час визначення способу усунення виявлених в ході моніторингу порушень у процедурі публічної закупівлі, є безпідставними з огляду на таке.

35. У справі № 160/5890/22 Верховний Суд, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності висновку про результати моніторингу публічної закупівлі, виходив з того, що орган фінансового контролю обмежився в оскаржуваному висновку лише зазначенням у констатуючій частині про порушення позивачем пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII та зобов`язав позивача «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору», однак не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

36. У цьому взаємозв`язку Верховний Суд зауважив, що визначення органом фінансового контролю способу усунення виявлених порушень «шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 Цивільного кодексу України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням, а у вимірі з`ясованих обставин цієї справи Суд констатував, що в оскаржуваному висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні статті 43 Закону № 922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору.

37. Враховуючи, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричиняє юридичну невизначеність та є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії, Верховний Суд, спираючись на висновки цього ж Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (зокрема, у постанові від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19, від 21.10.2021 у справі № 640/17797/20 від 30.11.2021 у справі № 420/5590/19 та інших, у яких висловлена правова позиція, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень, а спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства), дійшов висновку, що це не є прийнятним.

38. Обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин. Верховний Суд неодноразово наголошував, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

39. Отже, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.05.2023 у справі № 160/5890/22, на які послався суди апеляційної інстанції у своїй постанові, не є релевантними до обставин цієї справи.

40. У постанові від 24.02.2024 у справі № 160/18075/22 Верховний Суд наголосив на тому, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

41. У вказаній справі Верховний Суд з аналізу повноважень державного фінансового контролю виснував, що чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень, а, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

42. Аналогічні висновки в частині оцінки способу усунення порушення, виявленого моніторингом, були висловлені Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21, від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22, від 31.10.2024 у справі № 160/18653/22, від 28.04.2025 у справі №160/1063/23 та інших, висновки у яких є релевантними до обставин цієї справи.

43. З огляду на викладене, Верховний Суд не погоджується з мотивами судів першої та апеляційної інстанцій в частині підстав для задоволення позову у зв`язку із визначенням відповідачем непропорційного способу усунення виявлених моніторингом порушень процедури публічної закупівлі у співвідношенні із суттєвістю цих порушень.

44. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

45. Переглянувши судові рішення у межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, ураховуючи правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

46. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби задовольнити.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року № 160/4596/22 скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Дніпроремонт» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

М.В. Білак ,

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду