Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.09.2020 року у справі №240/11517/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 240/11517/19

адміністративне провадження № К/9901/19294/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Військової частини А 1979 до Головного управління ДПС у Житомирській області про скасування рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Військової частини А 1979 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від
10.01.2020 (суддя Шуляк Л. А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 (головуючий суддя Іваненко Т. В., судді Сторчак В. Ю., Граб Л. С. ),

УСТАНОВИЛ:

У листопаді 2019 Військова частина А 1979 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС, відповідач), в якому просила: скасувати рішення заступника начальника ГУ ДФС у Житомирській області Риженкової К. В. №0046231301 від 09.10.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску, відповідно до якого Військова частина А1979 повинна сплатити штраф у розмірі 149' 810,85 грн та пеню у розмірі 61' 803,91 грн; скасувати рішення заступника начальника - начальника Бердичівського управління ГУ ДФС у Житомирській області Самборської І. В. від 30.08.2018 № 0065775013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску, відповідно до якого Військова частина А1979 повинна сплатити штраф у розмірі 29 919,43 грн штрафу та пеню у розмірі 1 735,99 грн.

Позивач подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.01.2020, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020, у задоволенні заяви Військової частини А 1979 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовлено, а позов залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), доводів, що строк був пропущений з поважних причин, які б свідчили про об'єктивну неможливість вчасно звернутися до суду з позовом, позивач не навів.

Військова частина А 1979 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
02.07.2020, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що несвоєчасне оскарження зазначених вище рішень відбулося поза волевиявленням керівника позивача (командира військової частини), а внаслідок неналежного виконання службових (трудових) обов'язків посадовими особами, які відповідальні за претензійну роботу.

Відповідач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 відкрито провадження у справі № 240/11517/19 та призначено підготовче засідання на
27.11.2019 о 15.30 год. В описовій частині цієї ухвали зазначено, що питання про поновлення строку звернення до суду з позовом буде розглянуто в судовому засіданні.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини 3 статті 123 КАС. Суд встановив, що позивач 23.10.2017 оскаржив в адміністративному порядку рішення від 09.10.2017 №0046231301. Рішенням ДФС України від 15.11.2017, яке позивач отримав 21.11.2017, у задоволенні скарги позивача було відмовлено.

14.09.2018 позивач оскаржив в адміністративному порядку рішення від 30.08.2018 №0065775013. Рішенням ДФС України від 19.10.2018, яке позивач отримав
29.10.2018, скарга позивача була залишена без розгляду, як така, що подана з пропуском 10-денного строку, встановленого законом для оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суд відхилив довід позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки пропуск строку був обумовлений організацією діяльності військової частини. Обґрунтовуючи довід про поважність підстави для поновлення йому строку звернення до суду, позивач вказав неналежне виконання посадовими особами, які була відповідальними за оскарження рішень від 09.10.2017 №0046231301 та від
30.08.2018 №0065775013, службових (трудових) обов'язків. На підтвердження цього доводу позивач послався на накази командира військової частини "Про результати службового розслідування" від 27.09.2019 № 412 та від 06.05.2019 №195.

Застосувавши норми частини 3 статті 123 КАС, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звернувся з позовом з пропуском строку для звернення до адміністративного суду, а вказані у заяві підстави для поновлення строку звернення до суду не підтверджують поважність пропуску такого строку, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Такого висновку дійшов також апеляційний суд за результатами апеляційного перегляду ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 10.01.2020.

Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 122 КАС.

Відповідно до частини першої цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи частини 3 статті 122 КАС та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі-Закон №2464-VI).

Згідно з абзацами 4,5,6 ~law19~ платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Частиною 3 статті 123 КАС встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС .

Частиною 1 статті 121 КАС передбачена можливість поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Частиною 1 статті 121 КАС встановлено неможливість такого поновлення.

Інститут строку звернення до адміністративного суду сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Строк звернення до адміністративного суду з позовом обмежує час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини, за яких строк був пропущений, та підстави для його поновлення.

У випадку пропуску особою встановленого законом строку звернення до суду з позовом для захисту прав, свобод, інтересів підставами для визнання поважними причин такого пропуску можуть бути обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами та/чи труднощами для своєчасного вчинення особою відповідних дій.

Такі обставини повинні бути підтверджені належними доказами. Обов'язок довести наявність таких обставин лежить на особі, яка звернулася до суду з позовом.

Суди попередніх інстанцій, надавши оцінку наведеним позивачем підставам поновлення пропущеного строку звернення з позовом, дійшли обґрунтованого висновку, що неналежна організація претензійно-позовної роботи позивача не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду та підставою для поновлення позивачу пропущеного строку.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно норм статті 123 КАС, оскільки позивач, звернувшись до суду з позовом 05.11.2019, пропустив строк звернення до суду, не вказавши поважних причин, з яких строк був пропущений.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини А 1979 залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак