Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.11.2019 року у справі №540/1224/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2019 року

Київ

справа №540/1224/19

адміністративне провадження №К/9901/30041/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, прийняте у складі судді Войтовича І. І. та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Бітова А. І. (головуючий), Лук'янчук О. В., Ступакової І. Г.

І. Суть спору:

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Херсонській області від 15 травня 2018 року №209 "Про відрядження працівників підрозділів ГУ НП в Херсонській області в ГУНП в Луганській та Донецькій областях для проходження ними стажування" в частині відрядження для проходження стажування з 19 травня 2018 року по 20 серпня 2018 року в ГУ НП в Луганській області (м. Сєвєродонецьк) слідчого відділення Корабельного відділення поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_1;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Херсонській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію";

1.3. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Херсонській області від 03 липня 2018 року №169о/с "Про особовий склад" в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію";

1.4. поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого відділення Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції ГУНП в Херсонській області з 04 липня 2018 року та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

2. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року, вказаний позов задоволено. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі №821/1180/19 скасовано. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - скасовано, справа в цій частині направлена на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду. В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року у справі №821/1180/18 залишено без змін.

4.19 липня 2019 року від позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме:

4.1. стягнення з ГУНП в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 04 липня 2018 року по 23 липня 2018 року;

4.2. стягнення з ГУНП в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2018 року по 28 травня 2019 року;

4.3. допущення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з ГУНП в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в межах за один місяць;

4.4. зобов'язання ГУНП в Херсонській області у 10 - денний строк з моменту винесення рішення подати звіт про виконання рішення суду.

5. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

6. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

6.1. Стягнуто з ГУНП в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 04 липня 2018 року по 23 липня 2018 року в сумі 1 495,00 грн. з відрахуванням відповідних податків, зборів та обов'язкових платежів.

6.2. Стягнуто з ГУНП в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2018 року по 28 травня 2019 року в сумі 61 309,00 грн. з відрахуванням відповідних податків, зборів та обов'язкових платежів.

6.3. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з ГУНП в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в межах за один місяць в сумі 12 427,60 грн. з відрахуванням відповідних податків, зборів та обов'язкових платежів.

7. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки на момент звільнення позивача зі служби в поліції норми спеціального нормативно-правового акта набрали законної сили, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 6 квітня 2016 року.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що нормами Порядку № 260 визначено лише умови та порядок виплати грошового забезпечення та не передбачено порядку розрахунку грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України.

Сума грошового забезпечення позивача, на думку скаржника, повинна розраховуватися, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", яка є єдиним документом для розрахунку оплати вимушеного прогулу. При цьому, скаржник посилається на позицію, наведену у постановах Верховного Суду від 31 липня 2018 року в справі № 810/660/17 та від 23 жовтня 2019 року в справі №821/1293/17. На думку скаржника, суд неправильно обчислив середню заробітну плату позивача виходячи з виплат за червень 2018, оскільки по-перше, середній заробіток за час вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні два місяці служби, по - друге, позивач протягом зазначеного місяця не працював, по - трете, виплати за цей місяць (період тимчасової непрацездатності) відповідно пункту 4 Порядку №100 не можуть враховуватись.

10. Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

ІV. Джерела права й акти їх застосування

11. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Ця норма є відсилочною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.

13. Такий Порядок і умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання було затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі - Порядок №260).

14. Відповідно до пункту 2 наказу, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

15. Вперше Закон України "Про Національну поліцію" був опублікований в офіційному виданні - газеті "Голос України" 06 серпня 2015 року ( № 141-142), отже, відповідно до статті 1 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону, окремі його положення набрали чинності 07 серпня 2015 року, а Закон в цілому - 07 листопада 2015 року.

16. Відповідно до частини 7 статті 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

17. Порядок № 260 був опублікований та, відповідно, набрав чинності, 27 травня 2016 року (Офіційний вісник України від № 39).

18. Відповідно до пункту 6 Розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

18.1. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

19. Пунктом 9 Розділу І Порядку № 260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

20. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

21. Згідно з пунктами 2,8 вказаного Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

21.1. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

21.2. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

V. Висновок Верховного Суду

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Вирішуючи питання про порядок обчислення належного до виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу та нормативно-правове урегулювання спірних правовідносин, Верховний Суд виходить з такого.

24. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто, в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.

25. Можливість субсидіарного застосування загальних правових норм до відносин публічної служби, як правило, закріплена у спеціальному законі, що регулює такий вид публічної служби. Подібна законодавча техніка спрямована на усунення прогалин у правовому регулюванні.

26. Враховуючи, що на момент звільнення позивача зі служби, норми спеціального нормативно-правового акта набрали законної сили, Верховний Суд дійшов висновку про правомірність застосування Порядку № 260 до спірних правовідносин.

27. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата, що, в свою чергу, кореспондується з пунктом 9 Порядку № 260.

28. Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції неправильно визначено середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку кількості календарних днів, а не робочих, є необґрунтованими і безпідставними, оскільки саме такий розрахунок відповідає вимогам Порядку № 260.

29. При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на позицію, наведену у постановах Верховного Суду від 31 липня 2018 року в справі № 810/660/17 та від 23 жовтня 2019 року в справі №821/1293/17, оскільки розрахунок грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу, суди першої та апеляційної інстанції, здійснили з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 20 травня 2019 року.

30. Так, Верховний Суд в постанові від 20 травня 2019 року дійшов висновку, що до спірних правовідносин норми постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" не застосовуються, оскільки при визначенні розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу потрібно застосовувати норми саме Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин.

31. Також, Верховний Суд в постанові від 20 травня 2019 року зазначив, що останнім місяцем служби позивача перед звільненням був червень 2018 року.

32. Щодо посилань скаржника на те, що суди, в порушення пункту 4 Порядку №100, неправильно обчислили середню заробітну плату позивача, виходячи з виплат за червень 2018, оскільки позивач протягом зазначеного місяця не працював, а саме згідно наказів Головного управління Національної поліції в Херсонській області №169 о/с від 03.07.2018 та №150 о/с від 20.06.2018 ОСОБА_1 вважався хворим з 04 по 18 червня 2018 року та з 20 червня по 02 липня 2018 року, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, норми Порядку №100 не підлягають застосуванню в даних спірних правовідносинах.

33. Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

34. При цьому, в силу вимог частин 1 , 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

35. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

36. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VI. Судові витрати

37. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області залишити без задоволення.

2. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 540/1224/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова