ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 820/1549/16

адміністративне провадження № К/9901/41962/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 року (суддя Мар`єнко Л.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року (головуючий суддя Ральченко І.М., судді: Катунов В.В., Бершов Г.Є.) у справі № 820/1549/16 за позовом Водопровідно-каналізаційного комунального управління Люботинської міської ради до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Водопровідно-каналізаційне комунальне управління Люботинської міської ради (надалі позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (надалі відповідач, податковий орган) про зобов`язання провести списання безнадійного податкового боргу.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 24.10.2016 року адміністративний позов задовольнив частково.

Зобов`язав податковий орган провести списання безнадійного податкового боргу позивача з терміном виникнення понад 1095 днів, станом на 01.01.2016 року:

- з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища - 43 587,86 грн,

- з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності - 89 048,95 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними доказами не довів факту відсутності податкової заборгованості у позивача, яка виникла понад 1095 днів станом на 01.01.2016 року з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 43 587,86 грн, а також з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності в розмірі 89 048,95 грн.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 24.01.2017 року скасував постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо зобов`язання провести списання безнадійного податкового боргу з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності - 1 239,87 грн.

Прийняв нову постанову, якою у задоволенні зазначеної частини позову відмови.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Скасовуючи рішення у вказані частині, суд апеляційної інстанції зазначив, що позовні вимоги щодо списання вказаного боргу у сумі 1 239,87 грн не підлягають задоволенню, оскільки станом на 06.10.2016 року вказана сума була сплачена.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Податковий орган звертає увагу, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податку.

Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.

У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає, що податковий орган листом від 06.10.2016 року підтвердив наявність податкового боргу у позивача, строк виникнення якого на 01.01.2016 року становить 1095 днів. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

20.03.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на адресу податкового органу направлено запит щодо загальних сум заборгованості та сум безнадійного податкового боргу, всіх податків та зборів, з урахуванням пені.

У відповідь на вказаний запит податковим органом надано письмову інформацію щодо загальних сум податкової заборгованості та сум податкового боргу понад 1095 днів, в розрізі податків та зборів, а саме:

- земельного податку з юридичних осіб в розмірі 23 362,83 грн,

- інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища - 95 035,27 грн,

- податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності - 360 585,97 грн,

- надходжень податків і зборів (обов`язкових платежів), які справляються до 1 січня 2011 року, але не визначені ПКУ - 19 171,54 грн.

Згідно листа від 06.10.2016 року №2056/10/20-42-12-005, заборгованість позивача складає:

- з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності 360 585,97 грн,

- з земельного податку з юридичних осіб - 23 362,83 грн,

- з податків та зборів (обов`язкових платежів) - 19 171,54 грн,

- інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища - 95 035,27 грн.

З розрахунку загальної заборгованості позивача вбачається, що станом на 01.01.2016 року у вказаного підприємства загальна заборгованість складає:

- з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 43 587,86 грн,

- з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності 89 048,95 грн.

Станом на 06.10.2016 року у вказаного підприємства загальна заборгованість складає:

- з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 43 587,86 грн,

- з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності 87 809,08 грн.

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до п.101.1 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Пунктом 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган має право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

В касаційній скарзі податковий орган підтверджує, що сума боргу (яка не охоплена позовною роботою) з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності складає 87 809,08 грн.

Заперечень, щодо суми боргу з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 43 587,86 грн касаційна скарга не містить.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо визначення суми податкового боргу щодо якого необхідно провести списання безнадійного податкового боргу позивача з терміном виникнення понад 1095 днів.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги

Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 344, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року у справі № 820/1549/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді В.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник