Історія справи

Постанова КАС ВП від 03.05.2018 року у справі №815/3357/17
Ухвала КАС ВП від 26.04.2018 року у справі №815/3357/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 травня 2018 року

Київ

справа №815/3357/17

провадження №К/9901/292/17, К/9901/729/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/3357/17

за позовом державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при виконавчому комітеті Теплодарської міської ради Одеської області Шевченко Євгенії Олександрівни до Головного територіального управління юстиції в Одеській області (Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області), за участю третьої особи - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу і висновку, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при виконавчому комітеті Теплодарської міської ради Одеської області Шевченко Євгенії Олександрівни на окрему ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, постановлену 23 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Бойка А.В., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В., та Головного територіального управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду, прийняту 31 липня 2017 року у складі головуючого судді - Іванова Е.А., та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, постановлену 23 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Бойка А.В., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при виконавчому комітеті Теплодарської міської ради Одеської області Шевченко Євгенія Олександрівна (далі - Державний реєстратор) звернулася до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції в Одеській області (Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області; далі також - ГТУЮ та Комісія відповідно), в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ ГТУЮ від 10 травня 2017 року № 183/03-07 «Про повне задоволення скарги ОСОБА_2 від 29.03.2017 року» та висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 10 травня 2017 року, за результатами розгляду скарги ОСОБА_2, зареєстрованої в ГТУЮ 29 березня 2017 року №Б-619-08.3.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що засідання Комісії, на якому розглядалася скарга ОСОБА_2 від 29 березня 2017 року на рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 8 лютого 2017 року № 33767313, провели з порушенням вимог Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128). Зокрема позивач зазначила, що повідомлення про розгляд скарги Комісія надіслала на електронну адресу Центру надання адміністративних послуг при виконавчому комітеті Теплодарської міської ради Одеської області, тоді як державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при виконавчому комітеті Теплодарської міської ради Одеської області не входить до структури вказаного Центру. Про проведення засідання Комісії Державний реєстратор довідалась лише 23 травня 2017 року, з урахуванням того, що в період з 03 по 05 травня 2017 року включно вона перебувала у відпустці, а з 10 по 22 травня 2017 року - на лікарняному. Відтак розгляд скарги Комісія провела за відсутності та належного сповіщення суб'єкта оскарження - Державного реєстратора, чим позбавила останню можливості надати свої пояснення з приводу обставин, викладених в скарзі ОСОБА_2

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 31 липня 2017 року позовні вимоги задовольнив.

Визнав незаконним та скасувати наказ ГТУЮ від 10 травня 2017 року №183/03-07 «Про повне задоволення скарги ОСОБА_2 від 29.03.2017 року» та висновок Комісії від 10 травня 2017 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_2, зареєстрованої в ГТУЮ 29 березня 2017 року №Б-619-08.3.

Зобов'язав Комісію повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 від 29 березня 2017 року, зареєстровану в ГТУЮ 29 березня 2017 року за №Б-619-08.3 та доповнення до неї від 6 квітня 2017 року Б-683-08.3 з додержанням вимог та правил Порядку № 1128.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 листопада 2017 року, залишив без змін постанову суду першої інстанції в цій справі. Разом з тим, за наслідками розгляду цієї справи апеляційний суд постановив щодо Державного реєстратора окрему ухвалу від 23 листопада 2017 року.

У касаційній скарзі на окрему ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року Держаний реєстратор просить її скасувати з тих мотивів, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за заявою ОСОБА_2 від 6 лютого 2017 року прийнято правомірно на підставі оцінки наданих заявницею правовстановлюючих документів на будинок. Державний реєстратор вважає, що апеляційний суд належним чином не з'ясував усіх обставин цієї справи та не врахував вимог Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) щодо послідовності дій та вимог, яких повинен дотримуватися державний реєстратор при проведенні державної реєстрації речових прав.

ГТУЮ у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що про розгляд скарги ОСОБА_2 Комісія надіслала електронне повідомлення разом з матеріалами скарги на адресу Центру надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП) при виконавчому комітеті Теплодарської міської ради, де, власне, було зареєстровано заяву ОСОБА_2 від 6 лютого 2017 року. Вказаний ЦНАП розташований в одному приміщенні з виконавчим комітетом Теплодарської міської ради і про розгляд скарги, як стверджує відповідач, Державному реєстратору було відомо. На думку відповідача, спірне рішення за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 від 29 березня 2017 року є правомірним і підстав для його скасування немає.

У відзиві на зазначену касаційну скаргу Державний реєстратор просила відмовити у задоволенні її вимог з тих мотивів, що надані ОСОБА_2 правовстановлюючі документи на будинок не підтверджували наявності у неї речових прав на нерухоме майно, що й слугувало підставою для рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 8 лютого 2017 року №33767313, обґрунтованих підстав для скасування якого у відповідача не було.

Касаційна скарга ГТУЮ задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суди встановили, що 6 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернулася до виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 20837215 на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами розгляду цієї заяви Державний реєстратор 8 лютого 2017 року прийняла рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №33767313 на тій підставі, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав, не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно, а також у зв'язку із тим, що відсутній документ, який відповідно до законодавства підтверджує набуття або зміну права власності на садовий будинок.

На адресу ГТУЮ надійшла скарга надійшла ОСОБА_2 від 29 березня 2017 року № Б-619-08.3, згодом і доповнення до неї від 6 квітня 2017 року № Б-683-08.3 про скасування рішення Державного реєстратора про відмову в державній реєстрації прав від 8 лютого 2017 року №33767313.

Зазначену скаргу ОСОБА_2 від 29 березня 2017 року та доповнення до неї від 6 квітня 2017 року Комісія розглянула на своєму засіданні 10 травня 2017 року. За наслідками розгляду складено висновок, відповідно до якого більшістю голосів Комісія прийняла рішення задоволення вказаної скарги з підстави порушення Державним реєстратором при прийнятті оскарженого рішення вимог частини першої статті 23 та пункту 5 частини першої статті 18 Закону № 1954-IV.

На підставі висновку Комісії від 10 травня 2017 року Начальник ГТУЮ видав наказ від 10 травня 2017 року №189/03-07 «Про задоволення скарги ОСОБА_2 від 29.03.2017 року», яким скасував рішення Державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 8 лютого 2017 року №33767313; зобов'язав провести державну реєстрацію права власності на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, поклавши обов'язок щодо її проведення на відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації управління державної реєстрації ГТУЮ.

Крім того, відповідно до висновку за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 від 29 березня 2017 року № Б-619-08.3 від 10 травня 2017 року, Комісія вирішила скласти протокол про адміністративне правопорушення щодо Державного реєстратора за порушення вимог частини першої статті 24 та пункту 5 частини першої статті 18 Закону № 1954-IV, відповідальність за яке передбачена статтею 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП).

За змістом вказаного висновку, при перевірці відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) Комісія встановила, що в заяві від 6 лютого 2017 року № 20837215 зазначено кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований садовий будинок НОМЕР_1. Крім того, право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі прав 24 травня 2016 року, реєстраційний номер справи 928066851115 (розділ відкритий 23 травня 2016 року).

ОСОБА_2 також надала Державному реєстратору довідку № 9 від 1 лютого 2017 року, видану Головою CK «Енергетик», відповідно до якої земельна ділянка виділена їй в особисте користування в 2012 році, а будівля побудована до червня 1992 року.

З метою встановлення всіх фактів та обставин, які мають значення для проведення державної реєстрації права власності, управління державної реєстрації ГТУЮ 10 квітня 2017 року направило Теплодарській міській раді та Теплодарському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості відповідні запити.

На підставі отриманих відповідей та поданих заявником документів встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у власність ОСОБА_2 затверджений рішенням Теплодарської міської ради Одеської області від 23 квітня 2016 року №111/3. Рішення щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 (чоловіку заявниці) не було.

Також встановлено, що крім технічного паспорту від 29 вересня 2016 року (інвентаризаційна справа № 312-09/2016) інший технічний паспорт на садовий будинок за адресою АДРЕСА_1 не видавався.

На засіданні Комісії скаржник надала довідку від 4 травня 2017 року № 21, видану головою СК «Енергетик», відповідно до якої земельна ділянка за вказаною адресою виділена в 1991 році ОСОБА_3 (чоловіку ОСОБА_2).

За результатами розгляду звернення ОСОБА_2 від 6 лютого 2017 року щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1, Державний реєстратор 8 лютого 2017 року прийняла рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №33767313, з посиланням на те, що документи, подані для проведення реєстрації державної реєстрації прав, не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно, а також у зв'язку із тим, що відсутній документ, який відповідно до законодавства підтверджує набуття або зміну права власності на садовий будинок.

Суд першої інстанції, скасовуючи наказ ГТУЮ від 10 травня 2017 року №189/03-07 про задоволення скарги ОСОБА_2 від 29 березня 2017 року та зобов'язуючи Комісію повторно розглянути вказану скаргу виходив з того, що Комісія належним чином не повідомила Державного реєстратора про дату, час та місце розгляду скарги, чим порушила вимоги Порядку № 1128.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками погодився. Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи цей суд дійшов висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали стосовно Державного реєстратора. Необхідність такої форми реагування за встановлених в цій справі обставин суд апеляційної інстанції мотивував тим, що позовні вимоги задоволено з підстав порушення процедури розгляду скарги, визначеної Порядком № 1128, тоді як самі дії Державного реєстратора під час державної реєстрації речових прав за завою ОСОБА_2, на думку цього суду, свідчать про грубе порушення нею вимог Закону № 1954-IV.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що заявниця додала до заяви про реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 6 лютого 2017 року усі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності на садовий будинок, передбачені пунктом 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127). За змістом окремої ухвали, до кола повноважень державного реєстратора при проведенні реєстраційних дій входить лише дослідження реквізитів та змісту документів, а не надання їм правової оцінки, а тому витребування Державним реєстратором інших документів, перелік яких не передбачено пунктом 42 вказаного Порядку № 1127, порушує процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та чинить ОСОБА_2 перешкоди у вільному володінні власним майном.

Колегія суддів Верховного Суду при прийнятті рішення виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 1954-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Процедуру розгляду відповідно до законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мінюсту, що здійснюється Мінюстом та його територіальними органами, визначає згаданий Порядок № 1128.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації забезпечує Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України.

Відповідно до пунктів 6, 8 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5 (далі - Положення), рішення з питань, що розглядаються на засіданнях комісії, приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос Голови комісії є ухвальним.

Рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії.

Згідно з пунктами 9, 10 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Відповідно до пункту 11 Порядку №1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

Відповідно до пункту 6 статті 37 Закону № 1954-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіально органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

У справі встановлено, що 5 травня 2017 року Комісія надіслала на електронну адресу ЦНАПу при виконавчому комітеті Теплодарської міської ради Одеської області лист від 5 травня 2017 року № Б-619-08.3, в якому зазначила, що скарга ОСОБА_2 на рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 8 лютого 2017 року № 33767313 розглядатиметься на засіданні Комісії 10 вересня 2016 року об 11:00 год. за адресою: м. Одеса, вул. Старицького, 10-А. Інших доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду скарги, а також вручення їй копії скарги та доданих до неї документів немає.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції представник ГТУЮ не зміг пояснити чому у повідомленні зазначено, що засідання Комісії відбудеться 10 вересня 2016 року, якщо таке відбулося 10 травня 2017 року.

Крім того, у справі встановлено, що виклик направлявся на електронну адресу ЦНПу при виконавчому комітеті Теплодарської міської ради Одеської області, тоді як відповідно до розпорядження міського голови Теплодарської міської ради Одеської області від 4 квітня 2016 року №48-К «Про призначення Шевченко Є.О.» позивач з вказаної дати призначена на посаду державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при виконавчому комітеті Теплодарської міської ради.

Тобто, позивач працює не в ЦНАПі при виконавчому комітеті Теплодарської міської ради Одеської області, куди надсилали повідомлення, а у виконавчому комітеті Теплодарської міської ради, що не одне і те ж.

Також суди з'ясували, що в період з 3 травня 2017 року по 5 травня 2017 року позивач знаходилась у відпустці, а з 10 травня 2017 року по 22 травня 2017 року - на лікарняному.

Наведені обставини у сукупності дають колегії суддів підстави погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Комісія в порушення пунктів 9, 10 Порядку № 1128 належним чином не повідомила позивача про дату, час та місце розгляду скарги, чим позбавила її права надати відповідні пояснення з приводу скарги ОСОБА_2, які також мали б враховуватися під час розгляду зазначеної скарги.

Стосовно доводів касаційної скарги на окрему ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року, то мотиви її автора полягають у незгоді з висновком апеляційного суду про неправомірність дій Державного реєстратора при розгляді заяви ОСОБА_2 від 6 лютого 2017 року щодо державної реєстрації речових прав на будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції встановив, що для державної реєстрації речових прав на будинок ОСОБА_2 додала до своєї заяви усі необхідні документи, визначені пунктом 42 Порядку № 1127 і Державний реєстратор безпідставно вирішила, що такі не підтверджують її речових прав на цей об'єкт нерухомості.

Ті ж самі обставини з'ясувала й Комісія при розгляді скарги на зазначене рішення Державного реєстратора, що й слугувало підставою для прийняття 10 травня 2017 року спірного висновку і наказу начальника ГТУЮ.

Відповідно до статті 166 КАС суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно з окремою ухвалою від 23 листопада 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:

довести до відома начальника ГТУЮ встановлені цією ухвалою обставини для вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при виконавчому комітеті Теплодарської міської ради Одеської області Шевченко Є.О. за порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиненні у відношенні ОСОБА_2, що виразились у безпідставній відмові у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1;

звернути увагу начальника ГТУЮ на необхідність вжити заходи щодо недопущення в подальшому порушень державними реєстраторами порядку державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

З огляду на встановлені в цій справі обставини колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про порушення позивачем вимог Закону № 1954-IV та пункту 42 Порядку № 1127. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом оскарження в цій справі є наказ ГТУЮ від 10 травня 2017 року № 183/03-07 «Про повне задоволення скарги ОСОБА_2 від 29.03.2017 року» та висновок Комісії від 10 травня 2017 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_2, на підставі яких скасовано рішення Державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 8 лютого 2017 року № 33767313.

Обставини, які суд апеляційної інстанції довів до відома начальника ГТУЮ окремою ухвалою від 23 листопада 2017 року останньому відомі і їм вже надано правову оцінку. Судячи із того, що слугувало підставою для скасування судами згаданих рішень, висновки Комісії по суті скарги ОСОБА_2 є обґрунтованими і правильними.

Окрім того, у справі встановлено, що за наслідками засідання Комісії, крім як скасування оскарженого рішення Державного реєстратора від 8 лютого 2017 року, також було прийнято рішення про складення щодо позивача протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 16623 КпАП «Порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, відповідач відреагував на допущені Державним реєстратором порушення не лише шляхом скасування оскарженого рішення, але й шляхом притягнення її до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на обставини справи та суть спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку про відсутність обґрунтованих підстав для постановлення окремої ухвали в цьому випадку.

За правилами частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За встановлених в цій справі обставин колегія суддів вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі на зазначені судові рішення, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Щодо окремої ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, з огляду на наведені мотиви колегія суддів вважає, що така підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у цій справі залишити без змін.

Касаційну скаргу державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при виконавчому комітеті Теплодарської міської ради Одеської області Шевченко Євгенії Олександрівни задовольнити.

Окрему ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року в цій справі - скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх