Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2019 року у справі №826/12772/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2019 року

Київ

справа №826/12772/15

адміністративне провадження №К/9901/10809/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/12772/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріуполь-Авто" до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання протиправним і скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Маріуполь-Авто" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р. О., суддів Кузьменка В. А., Огурцова О. П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К. А., суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

1. У червні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Маріуполь-Авто" (далі - ПрАТ "Маріуполь-Авто", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - відповідач), в якому просило:

1.1. скасувати рішення конкурсного комітету Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в частині об'єктів конкурсу №16 "Харків-Бердянськ" рейс №167/168 та №21 "Одеса-Маріуполь" рейс №233/234;

1.2. зобов'язати Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті висунути на повторний конкурс стосовно ПрАТ "Маріуполь-Авто" об'єкти маршрутів №16 "Харків-Бердянськ" рейс №167/168 та №21 "Одеса-Маріуполь" рейс №233/234.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням було недопущено ПРАТ "Маріуполь-Авто" до участі в конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут).

2.1. Обґрунтовуючи підстави для прийняття такого рішення, відповідач зазначив, що позивачем зазначена недостовірна інформація в поданій на конкурс анкеті, а саме: у пункті 1 розділу 1 "Характеристика перевізника-претендента" для міжміських перевезень (категорія МЗ, клас В, III) ПРАТ "Маріуполь-Авто" були зазначені автобуси марки "Богдан" модель А0921, які, на думку конкурсного комітету, належать до категорії МЗ клас В, II.

2.2. Таким чином, відповідач, посилаючись на положення пункту 12 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 (далі - Порядок №1081), дійшов висновку про недопущення позивача до участі в конкурсі.

2.3. Позивач уважає такі дії відповідача протиправними, оскільки анкета з інформацією аналогічного змісту подавалася ним до конкурсного комітету протягом 2014-2015 років і розцінювалася відповідачем як достовірна.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3.13 березня 2015 року відповідачем на офіційному сайті розміщено перелік об'єктів конкурсу маршрутів автомобільних перевізників, проведення якого призначено на 17 червня 2015 року.

4.05 травня 2015 року позивач подав заяви на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському (приміському) маршруті загального користування у межах об'єктів конкурсу №16 ("Харків-Бердянськ", рейси №167-168) та №21 ("Одеса-Маріуполь", рейси №233-234) з доданими до них анкетами, в яких зазначено в графі "Характеристика первізника-претендента", зокрема, марка, модель, кількість автобусів - одиниць "Богдан А0921".

5. Хід і результати конкурсу зафіксовано в протоколі засідання конкурсного комітету від 17.06.2015 №42.

6. Відповідно до вказаного протоколу претендентами на право здійснення перевезень на маршруті №167/168 були ФОП ОСОБА_1 (самостійно), ФОП ОСОБА_2 (на паритеті), ТОВ "Маріупольське АТП 11402" (на паритеті), ФОП ОСОБА_3 (самостійно), ПрАТ "Маріуполь-Авто" (самостійно).

7. Рішенням конкурсного комітету, викладеним у пункті 17 протоколу, ПрАТ "Маріуполь-Авто" не допущено до участі в конкурсі на вказаному об'єкті на підставі підпункту 1 пункту 12 Порядку №1081, у зв'язку із поданням до участі в конкурсі документів, що містять недостовірну інформацію.

8. На обґрунтування такого рішення відповідач зазначив, що конкурсний комітет проінформовано про те, що в анкеті до заяви про участь у конкурсі перевізником-претендентом ПрАТ "Маріуполь-Авто" у графі "Сумарна пасажиромісткість автобусів (не нижче ЄВРО-2), які є власністю, співвласністю перевізника або взяті у лізинг для міжміських перевезень (категорія МЗ класу В, III)" зазначено транспортний засіб "БОГДАН А0921", що є II класу та транспортний засіб "SETRA 215 HD" 1987 року випуску.

9. Рішенням конкурсного комітету щодо об'єкта №16 (рейс №167/168) визначено переможцем конкурсу ТОВ "Маріупольське АТП 11402" та ФОП ОСОБА_2 на паритетне виконання рейсів №167/168 маршруту "Харків-Бердянськ". Визнано таким, що зайняв друге місце - ФОП ОСОБА_1.

10. Претендентами на право здійснення перевезень на маршруті №233/234 були ФОП ОСОБА_1 (на паритеті), ТОВ "Турист" (самостійно/паритет), ПП "Фаворіт" (на паритеті), ПрАТ "Маріуполь-Авто" (на паритеті).

11. Рішенням конкурсного комітету, викладеним у пункті 21 протоколу, ПрАТ "Маріуполь-Авто" не допущено до участі в конкурсі на вказаному об'єкті (маршруті №233/234) з аналогічних підстав, що й по маршруту №167/168.

12. Рішенням конкурсного комітету щодо об'єкта №21 (рейс №233/234) визначено переможцем конкурсу ТОВ "Турист" (47 балів) на самостійне виконання рейсів №233/234 маршруту "Одеса-Маріуполь". Визнано таким, що зайняв друге місце ФОП ОСОБА_1 (10 балів) на паритетне виконання.

13. Позивач не погодився із такими рішеннями конкурсного комітету, викладеними у протоколі від 17.06.2015 №42, у частині недопущення його до участі в конкурсі на маршрутах №167/168,233/234, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

14. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що конкурсний комітет правомірно не допустив ПрАТ "Маріуполь-Авто" до участі в конкурсі, посилаючись на положення пункту 12 Порядку №1081.

15.1. Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що згідно з умовами конкурсу для здійснення обслуговування міжміських автобусних маршрутів "Харків-Бердянськ" (552 км) (рейси №167-168) та "Одеса-Маріуполь" (663 км) (рейси №233-234) допускаються транспортні засоби категорії М3 класів В, ІІІ, тобто автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу, що перевищує 5 тонн, місткістю понад 22 пасажири, крім водія, призначені для перевезення виключно сидячих пасажирів.

15.2. Водночас позивачем в анкеті для участі в конкурсі обслуговування міжміських автобусних маршрутів "Харків-Бердянськ" (552км) (рейси №167-168) та "Одеса-Маріуполь" (663км) (рейси №233-234) зазначено транспортний засіб "БОГДАН А0921", який відноситься до категорії М3 класу В ІІ, що підтверджується листом ПАТ "Черкаський автобус" від 12.05.2015 №483/510.

15.3. Отже, позивачем у поданих для участі в конкурсі документах зазначено недостовірні відомості щодо наявності в нього транспортного засобу, який відноситься до категорії М3 класу В, ІІІ, тобто відповідає умовам конкурсу.

15.4. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач на законних підставах не допустив ПрАТ "Маріуполь-Авто" до участі в конкурсі, у зв'язку із зазначенням останнім недостовірних відомостей в поданих для участі в конкурсі документах.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

16. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

17.15 грудня 2017 року, у зв'язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.

17.1.29 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

17.2. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білоусу О. В., суддям Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.

17.3. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 травня 2019 року №525/0/78-19, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

17.4. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А.

18. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

19. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

19.1. Позивач указує, що суди першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справи безпідставно врахували лише докази надані відповідачем, а саме лист ПАТ "Черкаський автобус" від 12.05.2015 та жодним чином не враховували наявність сертифікатів відповідності транспортних засобів, зазначивши, що вони були отримані позивачем вже після проведення конкурсу.

19.2. На думку скаржника, відповідач безпідставно взяв до уваги інформацію щодо невідповідності транспортних засобів умовам конкурсу, зазначену в листі ПАТ "Черкаський автобус" від 12.05.2015, оскільки такі відомості були отримані відповідачем тільки через місяць після розміщення оголошення про проведення конкурсу на офіційному сайті.

19.3. На переконання позивача, відповідач, отримавши таку інформацію щодо комфортності транспортних засобів від ПАТ "Черкаський автобус" у відповідь на свій запит, зобов'язаний був розмістити на своєму офіційному сайті інформацію (роз'яснення) з метою уникнення непорозуміння у правильності заповнення анкети для участі в конкурсі або скасувати проведення конкурсу, призначеного на
17.06.2015.

19.4. Також ПрАТ "Маріуполь-Авто" зазначає, що відповідач безпідставно зазначив про недостовірність інформації в поданих ним документах, оскільки такі відомості неодноразово подавалися ним до конкурсного комітету протягом 2014-2015 років і приймалися відповідачем без зауважень, підтвердженням чого є видані позивачу Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті відповідні дозволи.

19.5. Також позивач зазначає, що відповідність автобуса "БОГДАН А0921" класу ІІІ підтверджується сертифікатом заводу виробника, згідно з яким вказаний транспортний засіб - автобус, призначений для перевезення виключно сидячих пасажирів і відповідає класу ІІІ. Указані докази були надані разом з позовною заявою однак судами попередніх інстанцій не враховані.

19.6. ПРАТ "Маріуполь-Авто" указує, що придбало автобуси марки "БОГДАН А0921" ще в 2005 році, тобто до набрання чинності Порядком визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього використання за видами сполучень та режимами руху, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.04.2007 №285 (далі - Порядок №285), а тому твердження відповідача про невідповідність транспортних засобів, зазначених у анкеті класу В, ІІІ, з посиланням на положення Порядку №285 є безпідставними.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

20. Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - ~law14~) визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

21. Згідно з ~law15~ організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

21.1. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

22. За змістом ~law16~ до обов'язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать: визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками; державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.

23. ~law17~ установлено, що в конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у ~law18~. До участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які: визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб'єкта господарювання; подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію; не відповідають вимогам ~law19~; передбачають використовувати на маршрутах автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів.

24. Відповідно до пункту 10 Порядку №1081 організатор затверджує умови конкурсу, в тому числі обов'язкові, відповідно до статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт". Крім обов'язкових, організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу (наявність у перевізника GPS-системи, встановленої на транспортних засобах, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті тощо).

Організатор встановлює вимогу щодо забезпечення роботи на об'єкті конкурсу, який включає міські та приміські автобусні маршрути загального користування, не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.

25. Пунктом 12 Порядку №1081 передбачено, що конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який, зокрема подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію.

26. За змістом пункту 29 Порядку №1081 для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи: нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезень пасажирів (може подаватися в одному примірнику, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні); перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою "з місцем водія/без місця водія"), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу; копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті; документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі, із зазначенням дати проведення конкурсу; копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, що пропонуються до використання на маршруті; копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації); перелік транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність; анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку; копія штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) за останні повні два квартали. Комплектність поданих документів перевіряє в міру їх надходження організатор.

27. Згідно з пунктом 32 Порядку №1081 до заяви автомобільного перевізника додається анкета за формою згідно з додатком 5, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

28. Відповідно до пункту 37 Порядку №1081 достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.

29. За змістом пунктів 4.1.1.-4.1.3 Порядку №285 автобуси за максимальною масою поділяються на дві категорії: категорія М2 - автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу не більше ніж 5 тонн; категорія М3 - автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу, що перевищує 5 тонн.

29.1. Автобуси місткістю не більше 22 пасажирів, крім водія, поділяються на два класи: клас А: автобуси, призначені для перевезення сидячих пасажирів та мають місця для стоячих пасажирів; клас В: автобуси, призначені для перевезення виключно сидячих пасажирів.

29.2. Автобуси місткістю понад 22 пасажири, крім водія, поділяються на три класи: клас I - автобуси, призначені для перевезення сидячих і стоячих пасажирів, конструкція яких дає змогу пасажирам безперешкодно переміщуватись по салону; клас II - автобуси, призначені для перевезення головним чином сидячих пасажирів, а також стоячих пасажирів у проході проміж рядами та (або) на площадці для стоячих пасажирів, розмір якої не перевищує 1,5 кв. м; клас III - автобуси, призначені для перевезення виключно сидячих пасажирів.

VI. Позиція Верховного Суду

30. Суд наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно в частині застосування норм матеріального та процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

32. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Суд керується таким.

33. З аналізу зазначених правових норм убачається, що орган виконавчої влади, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - організатор відповідно до покладених на нього завдань - організовує та проводить конкурси на перевезення на маршрутах загального користування, затверджує обов'язкові та додаткові умови такого конкурсу.

33.1. Також організатор утворює на постійній або тимчасовій основі відповідний орган - конкурсний комітет, до повноважень якого відноситься розгляд конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу.

34. Пунктом 12 Порядку №1081 передбачені повноваження конкурсного комітету щодо прийняття рішення про допущення або недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника з підстав, передбачених указаним пунктом.

35. Так, згідно з підпунктом 1 пункту 12 Порядку №1081 конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію.

36. Як установлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття оскаржуваного рішення конкурсного комітету про недопущення позивача до участі в конкурсі став факт подання ним до участі в конкурсі документів, що містять недостовірну інформацію.

37. На обґрунтування рішення про недопущення позивача до участі в конкурсі зазначено, що конкурсний комітет було проінформовано про те, що в анкеті до заяви про участь в конкурсі перевізником-претендентом ПрАТ "Маріуполь-Авто" по позиції "Сумарна пасажиромісткість автобусів (не нижче ЄВРО-2), які є власністю, співвласністю перевізника або взяті у лізинг: для міжміських перевезень (категорія МЗ класу В, III)" зазначено транспортний засіб "БОГДАН А0921", що є II класу та транспортний засіб "SETRA 215 HD" 1987 року випуску.

38. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходили з того, що позивачем дійсно було подано до участі в конкурсі документи, що містили недостовірну інформацію.

39. Також судами встановлено, що за умовами конкурсу, для обслуговування міжобласного автобусного маршруту "Харків-Бердянськ" (552 км), рейси №167/168, "Одеса-Маріуполь" (663 км), рейси №233/234 допускаються транспортні засоби категорії МЗ, класу В, III, тобто автобуси, призначені виключно для перевезень сидячих пасажирів.

40. На підтвердження висновку про правомірність дій відповідача суди першої та апеляційної інстанцій посилалися на лист ПАТ "Черкаський автобус" від 12.05.2015 року №483/510, адресований першому заступнику голови, голові комісії з реорганізації Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Баліну В. А. у відповідь на запит від 15.04.2015 №637/11/16-15 щодо надання інформації стосовно класу та категорії зазначених у вказаному запиті транспортних засобів.

41. Згідно з інформацією зазначеною ПАТ "Черкаський автобус" у вказаному листі, автобуси "Богдан А 09212" (VIN-код НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_3, VIN-код НОМЕР_4, VIN-код НОМЕР_5, VIN-код НОМЕР_6, VIN-код НОМЕР_7) були виготовлені ВАТ "Черкаський автобус" в 2008 році згідно з чинними на той момент технічними умовами "Автобуси міжміські малі А 0921" і відповідали на той момент Сертифікату відповідності UA1.003.0173695-07, термін дії якого був з 06.12.2007 по 05.12.2009. До вказаного листа ПАТ "Черкаський автобус" додано копію сертифікату відповідності UA1.003.0173695-07 з відповідними додатками до нього.

42. З указаного додатку, який є невід'ємною частиною сертифіката, суди попередніх інстанцій встановили, що в графі "Загальні характеристики дорожнього транспортного засобу" вказана кількість місць, а саме: для сидіння (без водія) - 25; загальна кількість (без водія) - 35.

43. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що вказані позивачем в анкеті транспортні засоби "Богдан А 0921" за своїми технічними характеристиками відповідають категорії М3 класу ІІ, оскільки окрім місць для сидіння мають також стоячі місця.

44. Ураховуючи вказане, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зазначені позивачем транспорті засоби не відносяться до категорії М3 класу В, ІІІ, а тому не відповідають умовам конкурсу.

45. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили про правомірність дій відповідача щодо недопущення позивача до участі в конкурсі, з огляду на те, що ним були подані до участі в конкурсі документи, які містять недостовірну інформацію.

46. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, Суд дійшов висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог ґрунтуються на неповно встановлених обставинах у цій справі.

47. Звертаючись з адміністративним позовом, ПрАТ "Маріуполь-Авто" зазначало про помилковість висновків відповідача про невідповідність зазначених ним у анкеті транспортні засоби умовам конкурсу, а також про безпідставність посилань відповідача на лист ПАТ "Черкаський автобус" від 12.05.2015 №483/510. Аналогічні доводи зазначалися позивачем і в апеляційній та касаційній скаргах.

48. На підтвердження своєї позиції ПрАТ "Маріуполь-Авто" надало сертифікати відповідності на транспортні засоби "Богдан А 0921", 2005 року випуску (VIN-код НОМЕР_9, VIN-код НОМЕР_10, VIN-код НОМЕР_11, VIN-код НОМЕР_12, VIN-код НОМЕР_13, VIN-код НОМЕР_14), а також копії свідоцтв про реєстрацію вказаних транспортних засобів (реєстраційні номери НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20).

48.1. Також позивачем додані акти приймання-передачі вказаних транспортних засобів від ВАТ "Луцький автомобільний завод" до ПрАТ "Маріуполь-Авто".

49. Суд уважає за необхідне звернути увагу, що положеннями пункту 29 Порядку №1081 установлено перелік документів, які подаються автомобільним перевізником на кожен окремий об'єкт конкурсу, зокрема заява за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2 та відповідні документи, а саме: перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою "з місцем водія/без місця водія"), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу; копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті. Комплектність поданих перевізником документів перевіряється в міру їх надходження організатором конкурсу.

50. Таким чином, з метою перевірки відповідності транспортних засобів, поданих для участі в конкурсі, умовам проведення конкурсу, та, як наслідок, установлення наявності чи відсутності факту подання перевізником документів, які містять недостовірну інформацію, необхідно встановити, які конкретні транспортні засоби (із зазначенням VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу тощо) подавалися позивачем до участі в конкурсі та чи відповідають вони вимогам такого конкурсу за своїми технічними характеристиками.

51. Суд звертає увагу, що надана в листі ПАТ "Черкаський автобус" від 12.05.2015 №483/510 (надісланому у відповідь на запит від 15.04.2015 №637/11/16-15) інформація, на підставі якої суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, стосувалася транспортних засобів "Богдан А 09212", 2008 року випуску (VIN-код НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_3, VIN-код НОМЕР_4, VIN-код НОМЕР_5, VIN-код НОМЕР_6, VIN-код НОМЕР_7).

52. Як убачається з матеріалів справи, у запиті від 15.04.2015 №637/11/16-15 Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті, з метою перевірки достовірності поданих даних перевізником ПП "АТП Кривешко", просить ПАТ "Черкаський автобус" надати інформацію стосовно класу та категорії наступних транспортних засобів, а саме: автобусів "Богдан А 09212" 2008 року випуску (VIN-код НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_3, VIN-код НОМЕР_4, VIN-код НОМЕР_5, VIN-код НОМЕР_6, VIN-код НОМЕР_7).

53. Водночас позивач зазначає, що вказані ПрАТ "Маріуполь-Авто" в анкеті для участі в конкурсі транспортні засоби "Богдан А0921", 2005 року випуску (VIN-код НОМЕР_9, VIN-код НОМЕР_10, VIN-код НОМЕР_11, VIN-код НОМЕР_12, VIN-код НОМЕР_13, VIN-код НОМЕР_14), (реєстраційні номера НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20) за своїми технічними характеристиками відносяться до класу В-ІІІ та відповідають вимогам конкурсу.

54. Отже, інформація зазначена в листі ПАТ "Черкаський автобус" від 12.05.2015 №483/510 стосувалася інших транспортних засобів ніж ті, які, як стверджує позивач, зазначалися ним у анкеті поданій для участі в конкурсі.

55. Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2015 про закінчення підготовчого провадження зобов'язано відповідача подати до суду документи, що надавалися позивачем для участі в конкурсі щодо маршрутів автомобільних перевізників: №16 "Харків-Бердянськ" рейси №167/168, №21 "Одеса-Маріуполь" рейс №233/234.

56. Проте на виконання вимог указаної заяви відповідачем надано лише копію заяви на участь у конкурсі з перевезення пасажирів міжміському (приміському) маршруті загального користування та копію анкети до такої заяви.

57. Таким чином, у матеріалах справи відсутні документи, які подавалися позивачем для участі в конкурсі на вказані маршрути, а саме: перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою "з місцем водія/без місця водія"), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу.

58. Суд зазначає, за відсутності вказаних документів не можливо ідентифікувати транспортні засоби, які позивач мав намір використовувати для перевезення пасажирів на вказаних маршрутах, та, як наслідок, перевірити правомірність дій відповідача щодо недопущення ПрАТ "Маріуполь-Авто" до участі в конкурсі.

59. Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

60. Частиною 1 статті 70 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

61. Частинами третьою, четвертою зазначеної статті встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

62. Відповідно до частин 3 -6 статті 71 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися.

Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

62.1. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази в справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

62.2. Суд може збирати докази з власної ініціативи.

62.3. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

63. Відповідно до статті 86 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

64. З огляду на норми статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

65. Судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд уважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд урахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок.

Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

66. Викладене в сукупності дає підстави для висновку Суду про недотримання судами попередніх інстанцій принципу офіційного з'ясування усіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

67. Однак суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві встановлення обставин і додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

68. Також Суд уважає за необхідне зазначити, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про правомірність рішення конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) щодо недопущення ПРАТ "Маріуполь-Авто" до участі в конкурсі на маршрутах №16 "Харків-Бердянськ" рейс №167/168, №21 "Одеса-Маріуполь" рейс №233/234, не залучили до участі в справі сам конкурсний комітет, чим позбавили його процесуальної можливості стосовно реалізації своїх прав щодо участі в справі.

69. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

70. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини 2 статті 2 КАС України та з урахуванням установленого частини 2 статті 2 КАС України принципу верховенства права.

VII. Судові витрати

71. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не розподіляються.

72. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

73. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріуполь-Авто" задовольнити частково.

74. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

75. Судові витрати розподілу не розподіляються.

76. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко